Відмінності між версіями «Ґемзати»
(Створена сторінка: '''Ґемзати, -мжу, -жиш, '''''гл. '''''= Лоскотати. '''Вх. Уг. 235. Категорія:Ґе) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
'''Ґемзати, -мжу, -жиш, '''''гл. '''''= Лоскотати. '''Вх. Уг. 235. | '''Ґемзати, -мжу, -жиш, '''''гл. '''''= Лоскотати. '''Вх. Уг. 235. | ||
| + | |||
| + | ЛОСКОТАТИ, очу, очеш, недок. | ||
| + | 1. перех. і неперех. М'якими дотиками до шкіри викликати легке нервове збудження, звичайно супроводжуване сміхом. Повалила [Настя] Соню на гичку й почала лоскотати (Степан Васильченко, II, 1959, 197); Якщо лоскотати долоню дитини, то вже в перші місяці життя вона відповідає тим, що затискує її (Шкільна гігієна, 1954, 60); У страшенній тривозі почав Тоньо трясти братом, .. пробував лоскотати попід пахи (Іван Франко, III, 1950, 13); Петруня гребе веслами. Наталя йому заважає — очеретовою квіткою лоскоче по його обличчю (Степан Васильченко, III, 1960, 347); Я нахилився до неї. Її волосся лоскотало мені вухо (Юрій Яновський, II, 1958, 43); | ||
| + | // Такими дотиками протягом тривалого часу викликати нервову реакцію (про дії русалок). І незчулась, як зуспіли Дніпрові дівчата — Та до неї, ухопили, Та й ну з нею гратись, Радісінькі, що піймали, Грались, лоскотали, Поки в вершу не запхали... (Тарас Шевченко, I, 1963, 359); | ||
| + | // що, в чому. Викликати легке подразнення у носі, горлі тощо. Чудові пахощі лоскотали в носі, в горлі, по язиці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 119); Дух свіжої линини лоскотав ніздрі, спирав віддих (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 22); | ||
| + | // безос. Било в ніс солоною рибою, лоскотало горло пахощами яблук (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 164). | ||
| + | Аж у ноги лоскоче — дуже хочеться чого-небудь. — Так якось кортить побачити людей у щастю.. Ну, кортить, аж у ноги лоскоче (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 63). | ||
| + | 2. перех., перен. Приємно збуджувати, тішити. Ті привітні дівочі голоси лоскотали їй серце, пестили душу (Панас Мирний, IV, 1955, 119); Каргат знав слабість свого учителя до перебільшень, та пророкування приємно лоскотали його самолюбство (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 285). | ||
| + | |||
| + | ==Джерела== | ||
| + | |||
| + | 1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
| + | Том 1, ст. 348. | ||
| + | |||
| + | 2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 549. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:Ґе]] | [[Категорія:Ґе]] | ||
Поточна версія на 23:28, 2 грудня 2014
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ґемзати, -мжу, -жиш, гл. = Лоскотати. Вх. Уг. 235.
ЛОСКОТАТИ, очу, очеш, недок. 1. перех. і неперех. М'якими дотиками до шкіри викликати легке нервове збудження, звичайно супроводжуване сміхом. Повалила [Настя] Соню на гичку й почала лоскотати (Степан Васильченко, II, 1959, 197); Якщо лоскотати долоню дитини, то вже в перші місяці життя вона відповідає тим, що затискує її (Шкільна гігієна, 1954, 60); У страшенній тривозі почав Тоньо трясти братом, .. пробував лоскотати попід пахи (Іван Франко, III, 1950, 13); Петруня гребе веслами. Наталя йому заважає — очеретовою квіткою лоскоче по його обличчю (Степан Васильченко, III, 1960, 347); Я нахилився до неї. Її волосся лоскотало мені вухо (Юрій Яновський, II, 1958, 43); // Такими дотиками протягом тривалого часу викликати нервову реакцію (про дії русалок). І незчулась, як зуспіли Дніпрові дівчата — Та до неї, ухопили, Та й ну з нею гратись, Радісінькі, що піймали, Грались, лоскотали, Поки в вершу не запхали... (Тарас Шевченко, I, 1963, 359); // що, в чому. Викликати легке подразнення у носі, горлі тощо. Чудові пахощі лоскотали в носі, в горлі, по язиці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 119); Дух свіжої линини лоскотав ніздрі, спирав віддих (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 22); // безос. Било в ніс солоною рибою, лоскотало горло пахощами яблук (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 164). Аж у ноги лоскоче — дуже хочеться чого-небудь. — Так якось кортить побачити людей у щастю.. Ну, кортить, аж у ноги лоскоче (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 63). 2. перех., перен. Приємно збуджувати, тішити. Ті привітні дівочі голоси лоскотали їй серце, пестили душу (Панас Мирний, IV, 1955, 119); Каргат знав слабість свого учителя до перебільшень, та пророкування приємно лоскотали його самолюбство (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 285).
Джерела
1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 348.
2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 549.
