Відмінності між версіями «Каліч»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Медіа) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 22:45, 2 грудня 2014
Каліч, -чі, ж. соб. 1) Калѣки. Попродав увесь скот зосталась сама каліч. Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. Знов піднімали в його головці на другий лад покручені фантазії, якусь каліч образів. Левиц. І. 244.
Сучасні словники
{{http://sum.in.ua/s/Kalich Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)}}КАЛІЧ, і, жін., збірн. Каліки. — Твоє місце он тамечки між отими сліпими бабами.., де стоїть ота вся каліч! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 290); — Ой, вже й парубки — сама каліч..: одне кульгаве, друге якесь сухоруке (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 177).
Ілюстрації
|
|
|
