Відмінності між версіями «Ложечка»
Кузь (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
Кузь (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
* Але: дві, три, чотири ло́жечки | * Але: дві, три, чотири ло́жечки | ||
− | ===[http://slovopedia.org.ua/43/53403/294144.html | + | ===[http://slovopedia.org.ua/43/53403/294144.html Словник церковно-обрядової термінології]=== |
− | ]=== | + | |
ЛОЖЕЧКА | ЛОЖЕЧКА | ||
див. ложиця: заст. лжиця Євхаристійний предмет - ложка для причащання мирян і церковнослужителів; заст. лавида | див. ложиця: заст. лжиця Євхаристійний предмет - ложка для причащання мирян і церковнослужителів; заст. лавида |
Версія за 22:16, 2 грудня 2014
Ложечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ложка. 2) мн. Ложечки. Родъ дѣтской игры, въ которой «мать» наказываетъ будто-бы провинившагося въ немытіи ложекъ, а послѣдній долженъ убѣжать извѣстнымъ образомъ отъ наказанія. Ив. 64.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛО́ЖЕЧКА, и, жін. 1. Зменш. до ложка. Стась мовчав і тільки колотив ложечкою чай (Нечуй-Левицький, II, 1956, 74); Опущена в гарячий чай металева ложечка, дістаючи теплоту від чаю, нагрівається (Фізика, II, 1957, 19); Дідок.., тримаючи на руках дитину, годував її з чайної ложечки манною кашею (Андрій Головко, I, 1957, 461); // Пестл. до ложка. Дівчатам вже не до їжі.. Треба своє діло справляти; та, не бравшись за ложечки, і заспівали (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 74); — Дайте мені, голубко, борщику трошки.. Хоч дві ложечки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454). 2. чого. Деталь деяких машин і знарядь. Її [картоплю] добре захоплювали ложечки саджалки і висаджували в ґрунт без пропусків (Хлібороб України, 12, 1964, 13). 3. розм. Нижня частина грудей під ребрами. Удар Зірченкові припав під ложечку, і той звалився, задихаючись (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 37). ♦ Ссати (зассати, смоктати, засмоктати і т. ін.) під ложечкою — боліти, пекти у нижній частині грудей під ребрами. — Ой, скупий же ви народ — армійські інтенданти!.. У вас під ложечкою ссе, коли треба розкошелитись (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 172); Проганяючи всякі злі думки, Євген Вікторович відчув, як знов засмоктало в нього під ложечкою (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 354).
Орфографічний словник української мови
ло́жечка іменник жіночого роду
- Але: дві, три, чотири ло́жечки
Словник церковно-обрядової термінології
ЛОЖЕЧКА див. ложиця: заст. лжиця Євхаристійний предмет - ложка для причащання мирян і церковнослужителів; заст. лавида
Фразеологічний словник української мови
ЛОЖЕЧКА годува́ти з ло́жечки кого, ірон. Надмірно опікати когось, піклуватися про кого-небудь. Перш за все (Семен) хоче рішуче відкинути ті наклепи, які тут зводилися на “клуб інтелектуалів”... Вони дорослі люди, і годі вже годувати їх з ложечки (Ю. Бедзик). ссе (смо́кче) / засса́ло (засмокта́ло) під ло́жечкою у кого, безос. Хто-небудь переживає, непокоїться через щось. — Ой, скупий же ви народ — армійські інтендати! .. У вас під ложечкою ссе, коли треба розкошелитись (М. Руденко); Проганяючи всякі злі думки, Євген Вікторович відчув, як знов засмоктало в нього під ложечкою (Іван Ле).