Відмінності між версіями «Грітися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Грітися, гріюся, -єшся, '''''гл. ''1) Грѣться, нагрѣваться, согрѣваться. ''Грівся коло багаття....) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Грітися, гріюся, -єшся, '''''гл. ''1) Грѣться, нагрѣваться, согрѣваться. ''Грівся коло багаття. ''Єв. Мр. XIV. 54. 2) О животныхъ: состоять въ случкѣ. ''Вовки гріються два тижня перед хрещенням. ''Кіев. у. | '''Грітися, гріюся, -єшся, '''''гл. ''1) Грѣться, нагрѣваться, согрѣваться. ''Грівся коло багаття. ''Єв. Мр. XIV. 54. 2) О животныхъ: состоять въ случкѣ. ''Вовки гріються два тижня перед хрещенням. ''Кіев. у. | ||
| + | ГРІТИСЯ, гріюся, грієшся, недок. | ||
| + | 1. Гріти, зігрівати себе, своє тіло. Палажка сиділа під хатою на призьбі й грілась на весняному сонці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 337); У жінок подубіли ноги, і вони гріються, стукаючи об землю своїми колодками (Антон Хижняк, Тамара, 1952, 185); * Образно. Дерева гріютжя на сонці (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 51). | ||
| + | 2. Робитися теплим, гарячим. В казані грілася вода (Нечуй-Левицький, II, 1956, 32). | ||
| + | 3. Пас. до гріти 1—3. Не так тії праці, як шкода надії, Чим серце трудівницьке грілось (Іван Манжура, Тв., 1955, 57)% | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | [[Зображення:51092.jpg|x140px]] | ||
| + | [[Зображення:греться2.jpg|x140px]] | ||
| + | [[Зображення:гритися1.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| 79T8QZxSr5E}} | ||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=79T8QZxSr5E | ||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Гр]] | [[Категорія:Гр]] | ||
Версія за 18:58, 2 грудня 2014
Грітися, гріюся, -єшся, гл. 1) Грѣться, нагрѣваться, согрѣваться. Грівся коло багаття. Єв. Мр. XIV. 54. 2) О животныхъ: состоять въ случкѣ. Вовки гріються два тижня перед хрещенням. Кіев. у.
ГРІТИСЯ, гріюся, грієшся, недок.
1. Гріти, зігрівати себе, своє тіло. Палажка сиділа під хатою на призьбі й грілась на весняному сонці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 337); У жінок подубіли ноги, і вони гріються, стукаючи об землю своїми колодками (Антон Хижняк, Тамара, 1952, 185); * Образно. Дерева гріютжя на сонці (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 51). 2. Робитися теплим, гарячим. В казані грілася вода (Нечуй-Левицький, II, 1956, 32). 3. Пас. до гріти 1—3. Не так тії праці, як шкода надії, Чим серце трудівницьке грілось (Іван Манжура, Тв., 1955, 57)%
Ілюстрації
