Відмінності між версіями «Клешня»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
іменник жіночого роду | іменник жіночого роду | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | |||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Клешня.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Клешня2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Клешня3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kleshnya_1-900.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | |} | ||
[[Категорія:Кл]] | [[Категорія:Кл]] |
Версія за 16:25, 2 грудня 2014
Клешня, -ні, ж. = Клішня.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КЛІШНЯ́, рідше КЛЕШНЯ, і, жін. Кінцева частина ніжки рака та інших ракоподібних, що має вигляд кліщів (у 1 знач.). То чудо, кум, а не раки: одного рака повна торба і клішня висить (Номис, 1864, № 6898); Помалу рухаючи великими і сильними передніми клешнями, краб дивився просто йому в очі (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 119).
Орфографічний словник української мови
Кле́шня́ іменник жіночого роду