Відмінності між версіями «Чмихати»
(Створена сторінка: '''Чмихати, -хаю, -єш (и чми́шу, -шеш), '''''гл. ''Фыркать, пыхтѣть, дуть. ''Слухаю, коли корови чмиш...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Чмихати, -хаю, -єш (и чми́шу, -шеш), '''''гл. ''Фыркать, пыхтѣть, дуть. ''Слухаю, коли корови чмишуть. ''О. 1861. V. 68. ''Чмихає, як овечка. ''Ном. № 13943. ''Нічого мені не каже, тільки чмише. ''Г. Барв. 288. ''Вже холодом чмише. ''Конотоп. у. | + | '''Чмихати, -хаю, -єш (и чми́шу, -шеш), '''''гл. ''Фыркать, пыхтѣть, дуть. ''Слухаю, коли корови чмишуть. ''О. 1861. V. 68. ''Чмихає, як овечка. ''Ном. № 13943. ''Нічого мені не каже, тільки чмише. ''Г. Барв. 288. ''Вже холодом чмише. ''Конотоп. у. |
| + | |||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | |||
| + | '''[http://sum.in.ua/s/chmykhaty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]''' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 1. Переривчасто, глухо випускати повітря, пару, відпрацьований газ і т. ін. Перед вокзалом, посеред порожніх, вкритих інеєм колій, біло-бузковими клубками пари чмихав, готовий от-от зрушити з місця, паровоз (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 177); Мряка. У березі важко чмихав паровий млин (Андрій Головко, II, 1957, 78); Авто у сусіда було благеньке, старомодне, більше чмихало, аніж їхало — тільки надвечір повернувся я до нашої хати (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 59); | ||
| + | // З шумом випускати повітря з ніздрів. Хома Лихо чмихав червоним носом (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 229); Змовкло в хаті, ніби хтось придушив усе. Тільки чмише щось на печі, кавкає, мов глитає камінці (Степан Васильченко, II, 1959, 214); Скот тяжко диха, чмиха — проти вітру пасе череду пастух (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 147); Коцюба незадоволено чмихав носом (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 140). | ||
| + | |||
| + | 2. розм. Сміятися, усміхатися, видаючи глухі звуки носом, губами. Тут Пищимуха на всю хату зареготався. Узяли і мене смішки. Дивлюся, — жандарі собі очима грають, а пан становий, здержуючись від реготу, тільки чмиха (Панас Мирний, IV, 1955, 379); — Щось ти мудруєш хлопче, по очах бачу... А ті он твої напарники теж підсміюються, — показав дід на Толиних друзів, що боялись наблизитись і чмихали в кулак (Олександр Копиленко, Сон. ранок. 1951. 111). | ||
| + | |||
| + | '''[http://slovopedia.org.ua/35/53415/225134.html Орфографічний словник української мови]''' | ||
| + | |||
| + | Чми́хати | ||
| + | дієслово недоконаного виду | ||
| + | розм. | ||
| + | |||
| + | '''[http://slovopedia.org.ua/41/53415/275810.html Словник синонімів]''' | ||
| + | |||
| + | ЧМИХАТИ | ||
| + | (носом) сопти, пирхати; (- паровик) пихкати; З. дмухати, дути. | ||
| + | |||
| + | '''[http://slovopedia.org.ua/47/53415/353605.html Українсько-російський словник]''' | ||
| + | |||
| + | ЧМИХАТИ | ||
| + | несов. - чмихати, сов. - чмихнути | ||
| + | 1) пыхтеть несов.; разг. пыхать, пыхнуть; фыркать, фыркнуть (о машине); (носом) шмыгать, шмыгнуть | ||
| + | 2) (смеяться) разг. фыркать, фыркнуть | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Чм]] | [[Категорія:Чм]] | ||
Поточна версія на 15:55, 2 грудня 2014
Чмихати, -хаю, -єш (и чми́шу, -шеш), гл. Фыркать, пыхтѣть, дуть. Слухаю, коли корови чмишуть. О. 1861. V. 68. Чмихає, як овечка. Ном. № 13943. Нічого мені не каже, тільки чмише. Г. Барв. 288. Вже холодом чмише. Конотоп. у.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Переривчасто, глухо випускати повітря, пару, відпрацьований газ і т. ін. Перед вокзалом, посеред порожніх, вкритих інеєм колій, біло-бузковими клубками пари чмихав, готовий от-от зрушити з місця, паровоз (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 177); Мряка. У березі важко чмихав паровий млин (Андрій Головко, II, 1957, 78); Авто у сусіда було благеньке, старомодне, більше чмихало, аніж їхало — тільки надвечір повернувся я до нашої хати (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 59);
// З шумом випускати повітря з ніздрів. Хома Лихо чмихав червоним носом (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 229); Змовкло в хаті, ніби хтось придушив усе. Тільки чмише щось на печі, кавкає, мов глитає камінці (Степан Васильченко, II, 1959, 214); Скот тяжко диха, чмиха — проти вітру пасе череду пастух (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 147); Коцюба незадоволено чмихав носом (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 140).
2. розм. Сміятися, усміхатися, видаючи глухі звуки носом, губами. Тут Пищимуха на всю хату зареготався. Узяли і мене смішки. Дивлюся, — жандарі собі очима грають, а пан становий, здержуючись від реготу, тільки чмиха (Панас Мирний, IV, 1955, 379); — Щось ти мудруєш хлопче, по очах бачу... А ті он твої напарники теж підсміюються, — показав дід на Толиних друзів, що боялись наблизитись і чмихали в кулак (Олександр Копиленко, Сон. ранок. 1951. 111).
Орфографічний словник української мови
Чми́хати дієслово недоконаного виду розм.
ЧМИХАТИ (носом) сопти, пирхати; (- паровик) пихкати; З. дмухати, дути.
ЧМИХАТИ несов. - чмихати, сов. - чмихнути 1) пыхтеть несов.; разг. пыхать, пыхнуть; фыркать, фыркнуть (о машине); (носом) шмыгать, шмыгнуть 2) (смеяться) разг. фыркать, фыркнуть
