Відмінності між версіями «Похваляти»
(Створена сторінка: '''Похваля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''похвали́ти, -лю, -лиш, '''''гл. ''Одобрительно отзываться, от...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Похваля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''похвали́ти, -лю, -лиш, '''''гл. ''Одобрительно отзываться, отозваться, хвалить, похвалить, одобрять, одобрить. ''Те, що треба б не похваляти, а ганити. ''О. 1861. XI. 103. ''Яка гарна молода! похваляли деякі. ''Стор. МПр. 77. | '''Похваля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''похвали́ти, -лю, -лиш, '''''гл. ''Одобрительно отзываться, отозваться, хвалить, похвалить, одобрять, одобрить. ''Те, що треба б не похваляти, а ганити. ''О. 1861. XI. 103. ''Яка гарна молода! похваляли деякі. ''Стор. МПр. 77. | ||
+ | [[Категорія:По]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/pokhvaljaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | ПОХВАЛЯТИ, яю, яєш, недок.. ПОХВАЛИТИ, хвалю, хвалиш, док., перех. і без додатка. Висловлювати схвалення, відзиватися з похвалою про кого-, що-небудь; хвалити. Краще всіх воювала [Маруся]; так, що й начальники її запримітили і все похваляли (Українські народні казки, 1951, 156); Жан спорожнив свій [келишок] мовчки і кивнув Кженові, немов похваляв пісню (Іван Франко, I, 1955, 322); Горілки Оксентій не вживав, не похваляв, коли вживали інші (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 92); Не хвали сам себе — нехай тебе люди похвалять! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 177); — Оце мені, дочко, за тобою, як у бога за дверима: хоч сядь та й руки згорни! — не вдержалась Зінька і похвалила невістку (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 348); Жушман одразу ж помітив, що парк доглядають хазяйські руки, і похвалив (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 143). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 444. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53407/167089.html "Словопедія" ]=== | ||
+ | |||
+ | ПОХВАЛЯТИ | ||
+ | |||
+ | похваля́ти | ||
+ | дієслово недоконаного виду | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/похваляти УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | |||
+ | ПОХВАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОХВАЛИ́ТИ, хвалю́, хва́лиш, док., перех. і без додатка. Висловлювати схвалення, відзиватися з похвалою про кого-, що-небудь; хвалити. Краще всіх воювала [Маруся]; так, що й начальники її запримітили і все похваляли (Укр.. казки, 1951, 156); Жан спорожнив свій[келишок] мовчки і кивнув Еженові, немов похваляв пісню (Фр., І, 1955, 322); Горілки Оксентій не вживав, не похваляв, коли вживали інші (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 92); Не хвали сам себе — нехай тебе люди похвалять! (Укр.. присл.., 1955, 177); — Оце мені, дочко, за тобою, як у бога за дверима: хоч сядь та й руки згорни! — не вдержалась Зінька і похвалила невістку (Н.-Лев., VI, 1966, 348); Жушман одразу ж помітив, що парк доглядають хазяйські руки, і похвалив (Ткач, Черг. завдання, 1951, 143). | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://slovari.yandex.ru/похваляти/перевод/ ЯНДЕКС словари]=== | ||
+ | похваляти | ||
+ | Глагол | ||
+ | с | ||
+ | 1. брять, одобрить | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | • 1похваляти — я/ю, я/єш, недок., похвали/ти, хвалю/, хва/лиш, док., перех. і без додатка. Висловлювати схвалення, відзиватися з похвалою про кого , що небудь; хвалити … | ||
+ | Український тлумачний словник | ||
+ | • 2похваляти — дієслово недоконаного виду … | ||
+ | Орфографічний словник української мови | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Похваляти1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Похваляти3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Похваляти4.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Похваляти5.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| vF2Z2waAKks }} | ||
+ | {{#ev:youtube| Qf5_6UlCjjI }} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | === Корисні та цікаві поради що змінять твоє життя === | ||
+ | ==== Як правильно похвалити кого-небудь?==== | ||
+ | Етап 1: базова похвала | ||
+ | Ваша похвала повинна завжди включати, щонайменше: | ||
+ | 1. Ім’я людини, яку ви хвалите | ||
+ | Ви завжди повинні звертатися до людини по імені, тому що таким чином ви висловлюєте повагу. Найсолодше слово для слуху більшості людей — це власне ім’я. Наприклад, якщо ви звертаєтеся до мене по імені, значить, ви знаєте моє ім’я, а це в свою чергу говорить про те, що ви помітили мене. Одне з найпалкіших бажань будь-якої людини — бути поміченим. Якщо ви починаєте будь-яку пропозицію з імені свого співрозмовника, ви відразу виробляєте сприятливе враження. | ||
+ | Більше читайте тут: [http://fix-life.com.ua/як-правильно-похвалити-кого-небудь/] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] |
Поточна версія на 15:44, 2 грудня 2014
Похваля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. похвали́ти, -лю, -лиш, гл. Одобрительно отзываться, отозваться, хвалить, похвалить, одобрять, одобрить. Те, що треба б не похваляти, а ганити. О. 1861. XI. 103. Яка гарна молода! похваляли деякі. Стор. МПр. 77.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПОХВАЛЯТИ, яю, яєш, недок.. ПОХВАЛИТИ, хвалю, хвалиш, док., перех. і без додатка. Висловлювати схвалення, відзиватися з похвалою про кого-, що-небудь; хвалити. Краще всіх воювала [Маруся]; так, що й начальники її запримітили і все похваляли (Українські народні казки, 1951, 156); Жан спорожнив свій [келишок] мовчки і кивнув Кженові, немов похваляв пісню (Іван Франко, I, 1955, 322); Горілки Оксентій не вживав, не похваляв, коли вживали інші (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 92); Не хвали сам себе — нехай тебе люди похвалять! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 177); — Оце мені, дочко, за тобою, як у бога за дверима: хоч сядь та й руки згорни! — не вдержалась Зінька і похвалила невістку (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 348); Жушман одразу ж помітив, що парк доглядають хазяйські руки, і похвалив (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 143). Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 444.
"Словопедія"
ПОХВАЛЯТИ
похваля́ти дієслово недоконаного виду
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ПОХВАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОХВАЛИ́ТИ, хвалю́, хва́лиш, док., перех. і без додатка. Висловлювати схвалення, відзиватися з похвалою про кого-, що-небудь; хвалити. Краще всіх воювала [Маруся]; так, що й начальники її запримітили і все похваляли (Укр.. казки, 1951, 156); Жан спорожнив свій[келишок] мовчки і кивнув Еженові, немов похваляв пісню (Фр., І, 1955, 322); Горілки Оксентій не вживав, не похваляв, коли вживали інші (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 92); Не хвали сам себе — нехай тебе люди похвалять! (Укр.. присл.., 1955, 177); — Оце мені, дочко, за тобою, як у бога за дверима: хоч сядь та й руки згорни! — не вдержалась Зінька і похвалила невістку (Н.-Лев., VI, 1966, 348); Жушман одразу ж помітив, що парк доглядають хазяйські руки, і похвалив (Ткач, Черг. завдання, 1951, 143).
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
похваляти Глагол с 1. брять, одобрить
Словари и энциклопедии на Академике
• 1похваляти — я/ю, я/єш, недок., похвали/ти, хвалю/, хва/лиш, док., перех. і без додатка. Висловлювати схвалення, відзиватися з похвалою про кого , що небудь; хвалити … Український тлумачний словник • 2похваляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
Ілюстрації
|
Медіа
Цікаві факти
Корисні та цікаві поради що змінять твоє життя
Як правильно похвалити кого-небудь?
Етап 1: базова похвала Ваша похвала повинна завжди включати, щонайменше: 1. Ім’я людини, яку ви хвалите Ви завжди повинні звертатися до людини по імені, тому що таким чином ви висловлюєте повагу. Найсолодше слово для слуху більшості людей — це власне ім’я. Наприклад, якщо ви звертаєтеся до мене по імені, значить, ви знаєте моє ім’я, а це в свою чергу говорить про те, що ви помітили мене. Одне з найпалкіших бажань будь-якої людини — бути поміченим. Якщо ви починаєте будь-яку пропозицію з імені свого співрозмовника, ви відразу виробляєте сприятливе враження.
Більше читайте тут: [1]