Відмінності між версіями «Зупиняти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Зупиня́ти, -ня́ю, -єш, '''сов. в. '''зупини́ти, -ню́, -ниш, '''''гл. ''Останавливать, остановить, у...)
 
(Ілюстрації)
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Зупиня́ти, -ня́ю, -єш, '''сов. в. '''зупини́ти, -ню́, -ниш, '''''гл. ''Останавливать, остановить, удерживать, удержать. ''Да гуляла, гуляла, мати не спиняла, да тепер зупинила. ''Чуб. V. 542. ''Підбігли до його і зупинили коня. ''Стор. МПр. 52.  
 
'''Зупиня́ти, -ня́ю, -єш, '''сов. в. '''зупини́ти, -ню́, -ниш, '''''гл. ''Останавливать, остановить, удерживать, удержать. ''Да гуляла, гуляла, мати не спиняла, да тепер зупинила. ''Чуб. V. 542. ''Підбігли до його і зупинили коня. ''Стор. МПр. 52.  
 
[[Категорія:Зу]]
 
[[Категорія:Зу]]
 +
 +
http://sum.in.ua/s/Zupynjaty==Сучасні словники==
 +
[[Словник української мови]][http://sum.in.ua/s/Zupynjaty словник української мови]
 +
Словник української мови
 +
ЗУПИНЯТИ, яю, яєш, недок., ЗУПИНИТИ, иню, иниш, док., перех.
 +
1. Припиняти рух кого-, чого-небудь, примушувати когось або щось стати, спинитися. Я зупиняю підводу, і йдемо пішки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 137); Святослав зупиняє коня. Сірими своїми очима довго дивиться на схід, на синю хмару, що пливе й пливе над обрієм (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 44); Як він [Проценко] вертався з вечері в свою хату, Мар'я його зупинила (Панас Мирний, III, 1954, 207); Замриборщ хвацько зупинив мотоцикл перед головними дверима повіткому (Михайло Стельмах, II, 1962, 139);  * Образно. Пішов, не по своїй волі, блукати по світу, як те перекотиполе, що вітер носить по степах: котишся, котишся, поки не зупинить тебе доля або не притопче лихо (Олекса Стороженко, I, 1957, 75);
 +
//  Припиняти роботу машини, механізму тощо або підприємства і т. ін. Літній робітник біля верстата зупиняє останній мотор. Тиша. Замислився старий арсеналець — що буде? (Олександр Довженко, I, 1958, 50); Оголосили ми тоді страйк, зупинили завод (Юрій Яновський, II, 1958, 245);
 +
//  Перешкоджати просуванню вперед ворожого війська. І фронт і тил непохитні у своєму прагненні зупинити залізні полчища гітлерівців (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 112).
 +
Зупиняти (зупинити) кров — припиняти, ліквідувати кровотечу. Павло з фельдшерами й санітарами зупиняли кров, робили перші перев'язки (Василь Кучер, Голод, 1961, 76).
 +
 +
[http://slovopedia.org.ua/35/53399/94299.html Словопедія]
 +
зупиня́ти
 +
дієслово недоконаного виду
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зупиняти 3.jpg]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зупиняти 2.jpg]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Поточна версія на 09:52, 2 грудня 2014

Зупиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зупини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удерживать, удержать. Да гуляла, гуляла, мати не спиняла, да тепер зупинила. Чуб. V. 542. Підбігли до його і зупинили коня. Стор. МПр. 52.

http://sum.in.ua/s/Zupynjaty==Сучасні словники== Словник української мовисловник української мови Словник української мови ЗУПИНЯТИ, яю, яєш, недок., ЗУПИНИТИ, иню, иниш, док., перех. 1. Припиняти рух кого-, чого-небудь, примушувати когось або щось стати, спинитися. Я зупиняю підводу, і йдемо пішки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 137); Святослав зупиняє коня. Сірими своїми очима довго дивиться на схід, на синю хмару, що пливе й пливе над обрієм (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 44); Як він [Проценко] вертався з вечері в свою хату, Мар'я його зупинила (Панас Мирний, III, 1954, 207); Замриборщ хвацько зупинив мотоцикл перед головними дверима повіткому (Михайло Стельмах, II, 1962, 139); * Образно. Пішов, не по своїй волі, блукати по світу, як те перекотиполе, що вітер носить по степах: котишся, котишся, поки не зупинить тебе доля або не притопче лихо (Олекса Стороженко, I, 1957, 75); // Припиняти роботу машини, механізму тощо або підприємства і т. ін. Літній робітник біля верстата зупиняє останній мотор. Тиша. Замислився старий арсеналець — що буде? (Олександр Довженко, I, 1958, 50); Оголосили ми тоді страйк, зупинили завод (Юрій Яновський, II, 1958, 245); // Перешкоджати просуванню вперед ворожого війська. І фронт і тил непохитні у своєму прагненні зупинити залізні полчища гітлерівців (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 112).

Зупиняти (зупинити) кров — припиняти, ліквідувати кровотечу. Павло з фельдшерами й санітарами зупиняли кров, робили перші перев'язки (Василь Кучер, Голод, 1961, 76).

Словопедія зупиня́ти дієслово недоконаного виду

Ілюстрації

Зупиняти 3.jpg Зупиняти 2.jpg [[Зображення:] Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання