Відмінності між версіями «Зупиняти»
(Створена сторінка: '''Зупиня́ти, -ня́ю, -єш, '''сов. в. '''зупини́ти, -ню́, -ниш, '''''гл. ''Останавливать, остановить, у...) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зупиня́ти, -ня́ю, -єш, '''сов. в. '''зупини́ти, -ню́, -ниш, '''''гл. ''Останавливать, остановить, удерживать, удержать. ''Да гуляла, гуляла, мати не спиняла, да тепер зупинила. ''Чуб. V. 542. ''Підбігли до його і зупинили коня. ''Стор. МПр. 52. | '''Зупиня́ти, -ня́ю, -єш, '''сов. в. '''зупини́ти, -ню́, -ниш, '''''гл. ''Останавливать, остановить, удерживать, удержать. ''Да гуляла, гуляла, мати не спиняла, да тепер зупинила. ''Чуб. V. 542. ''Підбігли до його і зупинили коня. ''Стор. МПр. 52. | ||
[[Категорія:Зу]] | [[Категорія:Зу]] | ||
+ | |||
+ | http://sum.in.ua/s/Zupynjaty==Сучасні словники== | ||
+ | [[Словник української мови]][http://sum.in.ua/s/Zupynjaty словник української мови] | ||
+ | Словник української мови | ||
+ | ЗУПИНЯТИ, яю, яєш, недок., ЗУПИНИТИ, иню, иниш, док., перех. | ||
+ | 1. Припиняти рух кого-, чого-небудь, примушувати когось або щось стати, спинитися. Я зупиняю підводу, і йдемо пішки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 137); Святослав зупиняє коня. Сірими своїми очима довго дивиться на схід, на синю хмару, що пливе й пливе над обрієм (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 44); Як він [Проценко] вертався з вечері в свою хату, Мар'я його зупинила (Панас Мирний, III, 1954, 207); Замриборщ хвацько зупинив мотоцикл перед головними дверима повіткому (Михайло Стельмах, II, 1962, 139); * Образно. Пішов, не по своїй волі, блукати по світу, як те перекотиполе, що вітер носить по степах: котишся, котишся, поки не зупинить тебе доля або не притопче лихо (Олекса Стороженко, I, 1957, 75); | ||
+ | // Припиняти роботу машини, механізму тощо або підприємства і т. ін. Літній робітник біля верстата зупиняє останній мотор. Тиша. Замислився старий арсеналець — що буде? (Олександр Довженко, I, 1958, 50); Оголосили ми тоді страйк, зупинили завод (Юрій Яновський, II, 1958, 245); | ||
+ | // Перешкоджати просуванню вперед ворожого війська. І фронт і тил непохитні у своєму прагненні зупинити залізні полчища гітлерівців (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 112). | ||
+ | Зупиняти (зупинити) кров — припиняти, ліквідувати кровотечу. Павло з фельдшерами й санітарами зупиняли кров, робили перші перев'язки (Василь Кучер, Голод, 1961, 76). | ||
+ | |||
+ | [http://slovopedia.org.ua/35/53399/94299.html Словопедія] | ||
+ | зупиня́ти | ||
+ | дієслово недоконаного виду | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зупиняти 3.jpg]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зупиняти 2.jpg]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] |
Поточна версія на 09:52, 2 грудня 2014
Зупиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зупини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удерживать, удержать. Да гуляла, гуляла, мати не спиняла, да тепер зупинила. Чуб. V. 542. Підбігли до його і зупинили коня. Стор. МПр. 52.
http://sum.in.ua/s/Zupynjaty==Сучасні словники== Словник української мовисловник української мови Словник української мови ЗУПИНЯТИ, яю, яєш, недок., ЗУПИНИТИ, иню, иниш, док., перех. 1. Припиняти рух кого-, чого-небудь, примушувати когось або щось стати, спинитися. Я зупиняю підводу, і йдемо пішки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 137); Святослав зупиняє коня. Сірими своїми очима довго дивиться на схід, на синю хмару, що пливе й пливе над обрієм (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 44); Як він [Проценко] вертався з вечері в свою хату, Мар'я його зупинила (Панас Мирний, III, 1954, 207); Замриборщ хвацько зупинив мотоцикл перед головними дверима повіткому (Михайло Стельмах, II, 1962, 139); * Образно. Пішов, не по своїй волі, блукати по світу, як те перекотиполе, що вітер носить по степах: котишся, котишся, поки не зупинить тебе доля або не притопче лихо (Олекса Стороженко, I, 1957, 75); // Припиняти роботу машини, механізму тощо або підприємства і т. ін. Літній робітник біля верстата зупиняє останній мотор. Тиша. Замислився старий арсеналець — що буде? (Олександр Довженко, I, 1958, 50); Оголосили ми тоді страйк, зупинили завод (Юрій Яновський, II, 1958, 245); // Перешкоджати просуванню вперед ворожого війська. І фронт і тил непохитні у своєму прагненні зупинити залізні полчища гітлерівців (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 112).
Зупиняти (зупинити) кров — припиняти, ліквідувати кровотечу. Павло з фельдшерами й санітарами зупиняли кров, робили перші перев'язки (Василь Кучер, Голод, 1961, 76).
Словопедія зупиня́ти дієслово недоконаного виду
Ілюстрації
[[Зображення:] |