Відмінності між версіями «Козлик»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Медіа)
Рядок 6: Рядок 6:
  
 
КО́ЗЛИК, а, чол. Зменш.-пестл. до козел 1, 2. Козлик ускочив у капусту (Словник Грінченка); Тут якраз ішла бабуся — Аж не віриться самій: «Бий же мене сила вража, Об'явилася пропажа: Це ж озвався козлик мій!»
 
КО́ЗЛИК, а, чол. Зменш.-пестл. до козел 1, 2. Козлик ускочив у капусту (Словник Грінченка); Тут якраз ішла бабуся — Аж не віриться самій: «Бий же мене сила вража, Об'явилася пропажа: Це ж озвався козлик мій!»
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
 
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23553-kozlyk.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
 +
Козлик, -ка, м. Ум. отъ козел. 1) Козликъ. Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. Рудч. Ск. І. 41, 2) Весенняя игра. Играющіе, взявшись за руки и составивши кругъ, поютъ про козлика. Чуб. III. 89. 3) мн. Раст. Pimpinela Saxifraga. L. ЗЮЗО. I. 131.
 +
 
 +
===[http://slovopedia.org.ua/35/53402/101740.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія, словник синонімів]===
 +
Ко́злик
 +
прізвище
 +
Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
 +
ко́злик
 +
іменник чоловічого роду, істота
 +
 
 +
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
 +
ко́злик – іменник чоловічого роду, істота
 +
відмінок однина                 множина
 +
називний        ко́злик                  ко́злики
 +
родовий         ко́злика                ко́зликів
 +
давальний      ко́зликові, ко́злику      ко́зликам
 +
знахідний      ко́злика,                ко́злики,ко́зликів
 +
орудний        ко́зликом                 ко́зликами
 +
місцевий        на/у ко́зликові,ко́злику   на/у ко́зликах
 +
кличний        ко́злику                  ко́злики
 +
 
 +
===[http://language.br.com.ua/козлики/ Словник української мови]===
 +
Козлики ів, мн. Зменш, до козла, козли. В кожній палаті було повно різноманітних ліжок, кушеток., і просто дощаних нар на козликах (Збан., Сеспель, 1961,
 +
21>- ^
 +
 
 +
==Іноземні словники==
 +
 
 +
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=козлик&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
 +
 
 +
Ко́злик – кі́[о́]злик, цапо́к (-пка́), цапо́чок (-чка).
 +
Козеле́ц, бот. –
 +
1) Scorzonera L. – змія́чка, ко́злик, ра́нник, (в)ужо́[і́]вник (-ку);
 +
2) -ле́ц и Козе́льчик, см. Пастерна́к;
 +
3) Anemone ranunculoides L. – жа́б’яче зі́лля;
 +
4) см. Калу́жница;
 +
5) Tragopogon L. – козе́лок (-лка), козе́лець (-льця);
 +
6) заячий -ле́ц, Lactuca scariola L. – каки́ш (-шу́), молоча́[і́]й (-ча́ю и -чі́ю), молоча́к (-ка́).
 +
Козело́к –
 +
1) козе́лець (-льця); см. Ко́злик;
 +
2) см. Козли́на 2.
 +
 
 +
===[Словник українсько-російський]==
 +
Цапо́к, -пка́ –
 +
1) козлик, козленок;
 +
2) верстак для строгания.
 +
 
 +
===[http://ru.wiktionary.org/wiki/козлик Викисловарь]===
 +
Происходит от существительного козёл и далее от праслав. , от кот. в числе прочего произошли: ст.-слав. козьлъ (греч. τράγος), укр. козе́л, болг. козе́л, сербохорв. ко̀злац, коза̀лац — растение «Artemisia dracunculus», словенск. kózel «козел», чешск., словацк. kozel, польск. kozioł, в.-луж. kоzоł, н.-луж. kózoł. Связано с коза́; производное с архаичным суф. -ьlъ. Русск.-церк.-слав. козьлогласованиіе представляет собой курьезную кальку греч. τραγῳδία.
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  

Версія за 19:25, 1 грудня 2014

Ко́злик, -ка, м. Ум. отъ козел. 1) Козликъ. Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. Рудч. Ск. І. 41, 2) Весенняя игра. Играющіе, взявшись за руки и составивши кругъ, поютъ про козлика. Чуб. III. 89. 3) мн. Раст. Pimpinela Saxifraga. L. ЗЮЗО. I. 131.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КО́ЗЛИК, а, чол. Зменш.-пестл. до козел 1, 2. Козлик ускочив у капусту (Словник Грінченка); Тут якраз ішла бабуся — Аж не віриться самій: «Бий же мене сила вража, Об'явилася пропажа: Це ж озвався козлик мій!»

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Козлик, -ка, м. Ум. отъ козел. 1) Козликъ. Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. Рудч. Ск. І. 41, 2) Весенняя игра. Играющіе, взявшись за руки и составивши кругъ, поютъ про козлика. Чуб. III. 89. 3) мн. Раст. Pimpinela Saxifraga. L. ЗЮЗО. I. 131.

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія, словник синонімів

Ко́злик прізвище Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. ко́злик іменник чоловічого роду, істота

«Словники України on-line»

ко́злик – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний ко́злик ко́злики родовий ко́злика ко́зликів давальний ко́зликові, ко́злику ко́зликам знахідний ко́злика, ко́злики,ко́зликів орудний ко́зликом ко́зликами місцевий на/у ко́зликові,ко́злику на/у ко́зликах кличний ко́злику ко́злики

Словник української мови

Козлики ів, мн. Зменш, до козла, козли. В кожній палаті було повно різноманітних ліжок, кушеток., і просто дощаних нар на козликах (Збан., Сеспель, 1961, 21>- ^

Іноземні словники

Російсько-українські словники

Ко́злик – кі́[о́]злик, цапо́к (-пка́), цапо́чок (-чка). Козеле́ц, бот. – 1) Scorzonera L. – змія́чка, ко́злик, ра́нник, (в)ужо́[і́]вник (-ку); 2) -ле́ц и Козе́льчик, см. Пастерна́к; 3) Anemone ranunculoides L. – жа́б’яче зі́лля; 4) см. Калу́жница; 5) Tragopogon L. – козе́лок (-лка), козе́лець (-льця); 6) заячий -ле́ц, Lactuca scariola L. – каки́ш (-шу́), молоча́[і́]й (-ча́ю и -чі́ю), молоча́к (-ка́). Козело́к – 1) козе́лець (-льця); см. Ко́злик; 2) см. Козли́на 2.

=[Словник українсько-російський]

Цапо́к, -пка́ – 1) козлик, козленок; 2) верстак для строгания.

Викисловарь

Происходит от существительного козёл и далее от праслав. , от кот. в числе прочего произошли: ст.-слав. козьлъ (греч. τράγος), укр. козе́л, болг. козе́л, сербохорв. ко̀злац, коза̀лац — растение «Artemisia dracunculus», словенск. kózel «козел», чешск., словацк. kozel, польск. kozioł, в.-луж. kоzоł, н.-луж. kózoł. Связано с коза́; производное с архаичным суф. -ьlъ. Русск.-церк.-слав. козьлогласованиіе представляет собой курьезную кальку греч. τραγῳδία.

Ілюстрації

Козлик 01.jpg Козлик02.jpg Козлик03.jpg Козлик04.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання