Відмінності між версіями «Думка»
Рядок 102: | Рядок 102: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Книжка.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Книжка.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:90-.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:90-.jpg|x140px]] | ||
− | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0cd47d039864fe380c7accfad1acd651.jpg|x140px]] | |
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesрррррр.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | {{#ev:youtube| 0gEuX0egFTM}} | |
− | + | ||
{{#ev:youtube| tKOvj4JeDc0}} | {{#ev:youtube| tKOvj4JeDc0}} | ||
− | https://www.youtube.com/watch?v= | + | {{#ev:youtube| gcPHd5TwzXM}} |
− | + | https://www.youtube.com/watch?v=gcPHd5TwzXM | |
==Див. також== | ==Див. також== |
Версія за 16:57, 1 грудня 2014
Думка, -ки, ж. Мысль; намѣреніе, замыселъ. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. Ном. № 177. А думка край світа на хмарі гуля. Шевч. 9. Така в його думка. Онъ такъ думаетъ, предполагаетъ. Така в його думка була, щоб дівчина йому жінка була. Мил. 97. На думці стояти. Не сходить съ ума, быть на умѣ. На думку спасти. Придти въ голову. Стор. М. Пр. 51. Думка б. Предполагается. Думка б завтра вже їхати. Думка така, що.... Можно думать, что... думку взяти. Вознамѣриться, рѣшить. Узяла собі таку думку: покину їх. МН. І. 10. На мою думку. По моему мнѣнію. 2) Родъ лирическаго стихотворенія (элегическаго характера). Ум. Думонька. Голос як сурмонька, т’але ж чортова домонька. Ном. № 2984. Слова твої прекраснії, превражая думка. Мет. 107.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДУ́МКА, и, жін. 1. Те, що з'явилося в результаті міркування, продукт мислення. І свої думки, і його солодкі слова склались в її серці, як сплетені квітки в віночку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 340); Перша його думка була побачити Настю та дізнатись від неї, що се таке сталося (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 24); // Припущення, передбачення. — Ні, брати! — відповів їм Микула, якого злякала сама думка про те, що вони, сини старійшини, підуть.. до князя (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 25); Вустимкові стає страшно від думки, що туди [в глинище] можна впасти (Іван Багмут, Опов., 1959, 11); // Намір, замисел, задум. Спитай [Галочку] об чім-небудь, зараз зирк з-під своїх війок — вже й догадалася, з якою думкою питають її, вже такий і одвіт дасть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 316); В пана була думка й справді оддати Джерю й Кавуна в москалі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 191); // Знання в якій-небудь галузі. На «Запоріжсталі» особливо виразно показала свою творчу дозрілість радянська інженерна думка (Літературна газета, 1.I 1948, 2).
"Словопедія"
ДУМКА
ду́мка іменник жіночого роду
- Але: дві, три, чотири ду́мки
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ДУ́МКА, и, ж.
1. Те, що з’явилося в результаті міркування, продукт мислення. І свої думки, і його солодкі слова склались в її серці, як сплетені квітки в віночку (Н.-Лев., III, 1956, 340); Перша його думка була побачити Настю та дізнатись від неї, що се таке сталося (Коцюб., І, 1955, 24); // Припущення, передбачення. — Ні, брати! — відповів їм Микула, якого злякала сама думка проте, що вони, сини старійшини, підуть.. до князя (Скл., Святослав, 1959, 25); Вустимкові стає страшно від думки, що туди [в глинище] можна впасти (Багмут, Опов., 1959, 11); // Намір, замисел, задум. Спитай [Галочку] об чім-небудь, зараз зирк з-під своїх війок — вже й догадалася, з якою думкою питають її, вже такий і одвіт дасть (Кв.-Осн., II, 1956, 316); В пана була думка й справді оддати Джерю й Кавуна в москалі (Н.-Лев., II, 1956, 191); // Знання в якій-небудь галузі. На «Запоріжсталі» особливо виразно показала свою творчу дозрілість радянська інженерна думка (Літ. газ., 1.1 1948, 2).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Ду́мка, -ки, ж. Мысль; намѣреніе, замыселъ. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. Ном. № 177. А думка край світа на хмарі гуля. Шевч. 9. таќа в йо́го ду́мка. Онъ такъ думаетъ, предполагаетъ. Така́ в йо́го думка була, щоб дівчина йому жінка була. Мил. 97. на ду́мці стоя́ти. Не сходить съ ума, быть на умѣ. на ду́мку спа́сти. Придти въ голову. Стор. МПр. 51. ду́мка б. Предполагается. Думка б завтра вже їхати. ду́мка таќа, що.... Можно думать, что... ду́мку взя́ти. Вознамѣриться, рѣшить. Узяла собі таку думку: покину їх. мн. МВ. І. 10. на мою́ ду́мку. По моему мнѣнію. 2) Родъ лирическаго стихотворенія (элегическаго характера). Ум. ду́монька. Голос як сурмонька, т'але ж чортова домонька. Ном. № 2984. Слова твої прекраснії, превражая думка. Мет. 107.
«Словники України on-line»
Ду́мка – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний Ду́мка родовий Ду́мки давальний Ду́мці знахідний Ду́мку орудний Ду́мкою місцевий на/ у Ду́мці кличний Ду́мко* (сухорлявий)
Іноземні словники
українська-англійська Словник
Переклад на англійська:
opinion
ЯНДЕКС словари
Существительное
(округ) Dumka district
Цікаві факти
Вірш Тараса Шевченка ДУМКА
Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі,
Нащо літа молодії,
Веселі, дівочі?
Літа мої молодії
Марно пропадають,
Очі плачуть, чорні брови
Од вітру линяють.
Серце в’яне, нудить світом,
Як пташка без волі.
Нащо ж мені краса моя,
Коли нема долі?
Тяжко мені сиротою
На сім світі жити;
Свої люде — як чужії,
Ні з ким говорити;
Нема кому розпитати,
Чого плачуть очі;
Нема кому розказати,
Чого серце хоче,
Чого серце, як голубка,
День і ніч воркує;
Ніхто його не питає,
Не знає, не чує.
Чужі люде не спитають —
Та й нащо питати?
Нехай плаче сиротина,
Нехай літа тратить!
Плач же, серце, плачте, очі,
Поки не заснули,
Голосніше, жалібніше,
Щоб вітри почули,
Щоб понесли буйнесенькі
За синєє море
Чорнявому зрадливому
На лютеє горе!
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=gcPHd5TwzXM