Відмінності між версіями «Тупість»
(Створена сторінка: '''Тупість, -пости, '''''ж. ''Тупость. Шейк. Категорія:Ту) |
|||
| (не показані 6 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Тупість, -пости, '''''ж. ''Тупость. Шейк. | '''Тупість, -пости, '''''ж. ''Тупость. Шейк. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''тупість''' — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови | ||
| + | |||
| + | '''дурість''' — 1 іменник жіночого роду розумова обмеженість, тупість; глупота … Орфографічний словник української мови | ||
| + | |||
| + | '''дурість — рості''', ж. 1) Розумова обмеженість, тупість; глупота. 2) Необдуманий, безглуздий учинок. || Безглузда думка, необдуманий вислів … Український тлумачний словник | ||
| + | |||
| + | '''дурний''' — а/, е/. 1) Розумово обмежений, тупий, нерозумний; прот. розумний. || у знач. ім. дурни/й, но/го, ч.; дурна/, но/ї, ж. Розумово обмежена, тупа людина. || розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. || розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний… … Український тлумачний словник | ||
| + | |||
| + | '''дурнуватий''' — а, е, розм. 1) Трохи дурний (у 1 знач.). 2) Який виражає деяку розумову обмеженість, тупість. 3) Те саме, що дурний 3) … Український тлумачний словник | ||
| + | |||
| + | '''недотепний''' — а, е. 1) до чого, без додатка, з інфін. Нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що небудь з належним умінням, як слід; невмілий. || Уживається як лайливе слово. 2) Зробл., сказаний і т. ін. без належного вміння; невдалий. Недотепна… … Український тлумачний словник | ||
| + | |||
| + | '''туподумство''' — а, с. Тупість, обмеженість думки … Український тлумачний словник | ||
| + | |||
| + | '''дурний''' — I (розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий,… … Словник синонімів української мови | ||
| + | |||
| + | '''отупілий''' — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до отупіти. 2) у знач. прикм.Який виражає тупість, отупіння … Український тлумачний словник | ||
| + | |||
| + | '''тупота''' — ти, ж. Сб. Тупоумство, тупість … Словник лемківскої говірки | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mind.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mudriy-paca_51778092_orig_.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mind.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mudriy-paca_51778092_orig_.jpeg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|Zyw0yWNFSlk}} | ||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Ту]] | [[Категорія:Ту]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 23:27, 30 листопада 2014
Тупість, -пости, ж. Тупость. Шейк.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
тупість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
дурість — 1 іменник жіночого роду розумова обмеженість, тупість; глупота … Орфографічний словник української мови
дурість — рості, ж. 1) Розумова обмеженість, тупість; глупота. 2) Необдуманий, безглуздий учинок. || Безглузда думка, необдуманий вислів … Український тлумачний словник
дурний — а/, е/. 1) Розумово обмежений, тупий, нерозумний; прот. розумний. || у знач. ім. дурни/й, но/го, ч.; дурна/, но/ї, ж. Розумово обмежена, тупа людина. || розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. || розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний… … Український тлумачний словник
дурнуватий — а, е, розм. 1) Трохи дурний (у 1 знач.). 2) Який виражає деяку розумову обмеженість, тупість. 3) Те саме, що дурний 3) … Український тлумачний словник
недотепний — а, е. 1) до чого, без додатка, з інфін. Нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що небудь з належним умінням, як слід; невмілий. || Уживається як лайливе слово. 2) Зробл., сказаний і т. ін. без належного вміння; невдалий. Недотепна… … Український тлумачний словник
туподумство — а, с. Тупість, обмеженість думки … Український тлумачний словник
дурний — I (розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий,… … Словник синонімів української мови
отупілий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до отупіти. 2) у знач. прикм.Який виражає тупість, отупіння … Український тлумачний словник
тупота — ти, ж. Сб. Тупоумство, тупість … Словник лемківскої говірки
Ілюстрації
|
|
|
|
