Відмінності між версіями «Сито»
(→[http://svitslova.com/idioms-dictionary/3710-2012-12-10-21-05-15.htmlФразеологічний словник) |
|||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
СИТО - (з великими дірками) решето, (цідити молоко) цідило, ситце, ситечко | СИТО - (з великими дірками) решето, (цідити молоко) цідило, ситце, ситечко | ||
− | ===[http://svitslova.com/idioms-dictionary/3710-2012-12-10-21-05-15. | + | ===[http://svitslova.com/idioms-dictionary/3710-2012-12-10-21-05-15.html Фразеологічний словник=== |
Пройти крізь сито й решето в ролі прис. — зазнати багато поневірянь, випробувань у житті, загартуватися; прожити сповнене пригодами життя. | Пройти крізь сито й решето в ролі прис. — зазнати багато поневірянь, випробувань у житті, загартуватися; прожити сповнене пригодами життя. | ||
Нарешті волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пах¬не, догадавсь, що цей учитель... теє... (Грінченко, Без хліба, 1958, стор. 19). | Нарешті волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пах¬не, догадавсь, що цей учитель... теє... (Грінченко, Без хліба, 1958, стор. 19). |
Поточна версія на 23:22, 30 листопада 2014
І. Сито, -та, с. Сито. Вас. 152. Коробом сонце ситом дощ. Ном. № 571. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Харьк. г. Ум. Ситко, ситечко, ситце. Одному ситце, другому решітце. Ном. № 1690.
ІІ. Сито, нар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Рудч. Ск. І. 11.
Зміст
- 1 Сучасні словники
- 1.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- 1.2 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- 1.3 ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
- 1.4 ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
- 1.5 Словопедія
- 1.6 [http://svitslova.com/idioms-dictionary/3710-2012-12-10-21-05-15.html Фразеологічний словник
- 1.7 з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- 2 Іноземні словники
- 3 Ілюстрації
- 4 Медіа
- 5 Цікаві факти
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СИТО а, сер. Натягнена на обруч густа сітка, через яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь. [Катря:] Тітко! Чи дасте ж ви мені сита? Мені удосвіта борошно сіять (Марко Кропивницький, II, 1958, 363); Огириха з невісткою за столом вареники ліпили — чепурними біленькими трикутничками розкладали на ситі(Андрій Головко, II, 1957, 141); * Образно. Небо сіє дрібненький дощик на густе сито(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 53); Його ввічливість і доброзичливість цідились крізь сито холодної офіціальності (Яків Баш, Надія, 1960, 232); * У порівняннях. — Як було в неділю ляжу спочивати під причілком на призьбі, то він вирве здорову, як сито, лопушку [лопушину], сяде коло мене в головах та й каже: «Спіть, мамо, а я буду од вас одганяти мухи» (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 326); // техн. Пристрій у вигляді металевого листа з дрібними дірочками або сітка для просіювання та сортування сипких речовин. Дротяне сито; Сито сортувальне; // спец. Прилад для визначення тонкості млива. ♦ Пройти (перейти) крізь сито й решето — багато побачивши, зазнавши в житті, здобути великий досвід, набути спритності. Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пахне, догадавсь, що цей учитель... теє [неблагонадійний]... (Борис Грінченко, I, 1963, 322); Він знав, що статечні господарі суворо осуджують оту «відьомську бабу», котра на свому [своєму] віку перейшла крізь сито й решето (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 117); Як (мов, наче і т. ін.) крізь [густе] сито: а) (у сполуч. із сл. сіяти, сіятися і т. ін.) густо, безперервно (про дощ, мряку). Дощ не вгавав, а по-вчорашньому сіяв, як крізь сито(Панас Мирний, I, 1949, 335); Тисячі ніг місили грязюку.., а зверху, немов через густе сито, сіявся дощ (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 163); б) (у сполуч. із сл. видно,бачити і т. ін.) невиразно, нечітко, неокреслено. Небо насунулось важкими хмарами, а нафтові ліхтарні на вулицях видно було мов крізь сито (Іван Франко, VII, 1951, 407); Від вітру у Півня сльозилися очі, і він бачив козака на коні, як крізь сито (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 249).
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СИТО . Присл. до ситий. Частовані дбайливо, мудро й сито, Як дома почувають [гості] тут себе... (Максим Рильський, Сад.., 1955, 62); Радивон сам любив сито з'їсти, п'яно спити (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 153); Селянськими мозолями пани сито живуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 100); Він навіть лагідно і сито якось посміхається (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 68); // у знач. присудк. сл. — Та яке ж це життя..?! — схлипували жінки. — Ані доспати, ані попоїсти... Все, що здобудеш — панові... Аби йому сито було (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 48).
ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
I. Сито, та, с. Сито. Вас. 152. Коробом сонце — ситом дощ. Ном. № 571. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Харьк. г. Ум. Ситко, ситечко, ситце. Одному ситце, другому решітце.Ном. № 1690. II. Сито, нар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Рудч. Ск. І. 11.
ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
си́то (зменшено-пестливі — си́тце, си́тко, си́течко) натягнена на обруч сітка, через яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь. Коробом сонце — ситом дощ (М. Номис); Не всім однако дано: одному ситце, другому решітце (прислів’я); Нове ситечко на кілочку, а як пристаріється — садять квочку (приказка).
Словопедія
СИТО - (з великими дірками) решето, (цідити молоко) цідило, ситце, ситечко
[http://svitslova.com/idioms-dictionary/3710-2012-12-10-21-05-15.html Фразеологічний словник
Пройти крізь сито й решето в ролі прис. — зазнати багато поневірянь, випробувань у житті, загартуватися; прожити сповнене пригодами життя. Нарешті волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пах¬не, догадавсь, що цей учитель... теє... (Грінченко, Без хліба, 1958, стор. 19).
з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Си́то (рос. си́то, англ. sieve, screen, separator, strainer, нім. Sieb n) — пристрій, з допомогою якого відсіюють дрібні частинки зі сипких речовин. Від решетавідрізнюються більш дрібними вічками. Побутове сито має вигляд широкого обруча (обичайки), виготовленого з дерева, металу або пласмаси, з одного боку обтягнутого сіткою із тканини або металевого дроту. Існують також побутові механічні сита у вигляді кухля.
Іноземні словники
українська-англійська Словник
українська англійська
сито riddle
сито separator
сито sieve
сито strainer
сито tammy
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
[1]
Бджільництво - словник-довідник
СИТО — використовують для проціджування меду, коли зливають його з медогонки в тару. Виготовляють С. різних конструкцій — з однією або двома дротяними сітками. Дві сітки встановлюють за 2 см одна від одної. Нижню сітку наглухо поміщають у бляшаний корпус, а верхню сітку — в обід, який при необхідності знімають (рис. 29). Така конструкція дозволяє знімати С. і промивати його від осілих сторонніх домішок. Зазвичай виготовляють С. таких параметрів: верхній діаметр — 170 мм, діаметр основи — 115 мм, діаметр обода знімної сітки — 125 мм. Деталі виготовляють із білої або чорної полірованої жерсті. Величина чарунок нижньої сітки — 1,5 мм, верхньої — 3 мм.
Матеріал з Вікіпедії
Походження слова
Загальнослов'янське «сито» походить від слова «сіяти». Утворено від дієслова за допомогою суфікса «-то» (пор. «долото», «решето», «пута»). Споріднене назвам цього предмета у багатьох індоєвропейських мовах, зокрема,англ. «sieve» та нім. «Sieb», які теж беруть свій початок у праіндоєвропейському корені *seyp-, *seyb- («насипати», «просівати», «просочуватися», «текти», «капати»).
Історія
Застосовується, по-видимому, з незапам'ятних часів, з зародження рільництва, коли виникла потреба в пересіванні борошна. Первісно сітки в давніх ситах були зі рослинних волокон та волосу тварин, набагато пізніше з'явилися сітки із залізного дроту. Зараз різні модифікації сит використовуються у різних галузях людського життя — у побуті, промисловості, сільському господарстві тощо. Більше читайте тут: [2]