Відмінності між версіями «Дикція»
(→Сучасні словники) |
(→Див. також) |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81 | ||
+ | http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B2 | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Версія за 22:46, 30 листопада 2014
Дикція, -ції, ж. Дикція, чтеніе. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Ів. Гус», почитуючи гарною дикцією своєю деякі місця. К. XII. 21.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
чітке вимовляння звуків відповідно до фонетичних норм мови. Виразність дикції- важлива сторона майстерності актора, співака, промовця.
Чітка артикуляція звуків залежить від ступеня натренованості активних органів мовлення – губ, язика. Тому відпрацювання чіткої дикції завжди починається з м’язових тренувань – артикуляційної гімнастики.
Після вироблення чіткості дій активних органів мовлення з допомогою артикуляційної гімнастики необхідно перейти до формування правильних навиків вимовляння окремих голосних і приголосних звуків мови. Необхідно пам’ятати, що при вимові голосних треба звертати увагу на правильну позицію і фокусувати звук на кінчиках прикритих губ. Артикуляція голосних повинна бути чіткою, але не розмашистою – рухи невеликі по амплітуді, губи зібрані.
Відомі майстри художнього слова говорять, що дикція багато в чому визначає професійну відповідність артиста, а недоліки в дикції заважають, або й не дають можливості бути артистом. Ці вимоги справедливі й для оратора. При оволодінні азами красномовства недоліки в дикції ліквідуються. Адже дикція – це ступінь виразності у вимовлянні слів і складів, це манера вимови звуків, а манери, як відомо, можна і треба вдосконалювати.
Однак, самі по собі дефекти вимови не так шкідливі, як небажаний ефект, що викликається викривленням звуків. Чітка дикція полегшує сприймання мови аудиторією, а неясна, розпливчата вимова заважає розумінню слів; погане вимовляння іноді просто обезсмислює фрази. Сильні перекручення звуків – різке “р”, свистяче “с”, шепеляве “ш” – відволікають увагу слухачів, примушують їх прислуховуватися до дефектів звучання, переривають хід думки.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81 http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B2