Відмінності між версіями «Туй»
(Створена сторінка: '''І. Туй, '''''нар. ''1) Здѣсь, тутъ. ''Кед єсь видів туй да кого, било го імати. ''Гол. III. 227. 2) '''Туй,...) |
Yulia (обговорення • внесок) |
||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
[[Категорія:Ту]] | [[Категорія:Ту]] | ||
+ | |||
+ | Туй — річка в Росії, права притока Іртиша (басейн Обі), тече у Тарському та Тевризському районах Омської області. | ||
+ | |||
+ | Туй починається у Тарському районі Омської області. Від витоку тече на північ, але невдовзі повертає на південний захід і тече в цьому напрямку до самого злиття з Іртишем. | ||
+ | |||
+ | Річка тече плоскою заболоченою, слабо пересіченою рівниною, покритою густим листяним лісом. У верхів’ях річкова долина нерозвинена, річище пролягає серед зарослих лісом боліт. Нижче за течією долина набуває трапецеїдального профілю, її ширина від 1,5 до 3 км. Схили долини розлогі, іноді помірно круті. Річкова заплава двостороння, шириною 1,3–4,7 м. Річище дуже звивисте, нерозгалужене, шириною від 1 до 10 м у верхів’ях до 70–120 м у низов’ях. Береги круті; глибини від 0,1 до 3,5 м, у деяких вирах сягають 9,8 м. На плесах річковий плин дуже повільний, на перекатах швидкість плину до 0,8 м/с. | ||
+ | |||
+ | Довжина річки 507 км, площа басейну 8 490 км². Середньорічний стік, виміряний за 61 км від гирла, становить 27,6 м³/c. Живлення мішане з переважанням снігового. Замерзає наприкінці жовтня — у першій половині листопада, скресає наприкінці квітня — у першій половині травня. | ||
+ | |||
+ | Основні притоки: Північна, Тугри, Укратус, Киртовка, Аю, Сік, Таїмтаїт, Ітюгас, Місс. | ||
+ | |||
+ | Населені пункти на річці: Туй, Сенінськ, Єрміловка, Єкатериновка, Бічілі, Ізюк. |
Поточна версія на 22:09, 30 листопада 2014
І. Туй, нар. 1) Здѣсь, тутъ. Кед єсь видів туй да кого, било го імати. Гол. III. 227. 2) Туй, туй-туй. Сейчасъ, вотъ-вотъ. Як мій ґазда прийде, то ви туй згинете. Драг. 261. Він, здається, туйтуй умре. Шейк.
ІІ. Туй, меж. Крикъ на звѣря, подобный крику: тю! Вх. Зн. 71.
Туй — річка в Росії, права притока Іртиша (басейн Обі), тече у Тарському та Тевризському районах Омської області.
Туй починається у Тарському районі Омської області. Від витоку тече на північ, але невдовзі повертає на південний захід і тече в цьому напрямку до самого злиття з Іртишем.
Річка тече плоскою заболоченою, слабо пересіченою рівниною, покритою густим листяним лісом. У верхів’ях річкова долина нерозвинена, річище пролягає серед зарослих лісом боліт. Нижче за течією долина набуває трапецеїдального профілю, її ширина від 1,5 до 3 км. Схили долини розлогі, іноді помірно круті. Річкова заплава двостороння, шириною 1,3–4,7 м. Річище дуже звивисте, нерозгалужене, шириною від 1 до 10 м у верхів’ях до 70–120 м у низов’ях. Береги круті; глибини від 0,1 до 3,5 м, у деяких вирах сягають 9,8 м. На плесах річковий плин дуже повільний, на перекатах швидкість плину до 0,8 м/с.
Довжина річки 507 км, площа басейну 8 490 км². Середньорічний стік, виміряний за 61 км від гирла, становить 27,6 м³/c. Живлення мішане з переважанням снігового. Замерзає наприкінці жовтня — у першій половині листопада, скресає наприкінці квітня — у першій половині травня.
Основні притоки: Північна, Тугри, Укратус, Киртовка, Аю, Сік, Таїмтаїт, Ітюгас, Місс.
Населені пункти на річці: Туй, Сенінськ, Єрміловка, Єкатериновка, Бічілі, Ізюк.