Відмінності між версіями «Рижий»

Версія за 21:08, 30 листопада 2014

Рижий, -а, -е. Рыжій. Чорноброва, як риже теля. Ном. № 8525. Ум. Риженький.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РИ́ЖИЙ, а, е, розм. Червоно-жовтий або жовто-червоний (про колір волосся, шерсті, оперення). Почав [шинкар] чухати рижу, довгу, клочкувату бороду (Панас Мирний, I, 1949, 287); Вправною козачою посадкою в сідлі він здалеку видавався єдиним цілим з конем, рижа масть якого на віддалі затьмарено зливалася з малиновим кунтушем молодого козака (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 281); // Який має волосся, шерсть, оперення такого кольору. З березника назустріч шкандиба рижа кобила, коростява та сапата (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 229); Ми її в класі лисицею прозвали. Не за те, що рижа, а за те, що хитра (Андрій Головко, Мати, 1940, 67); // Червонувато-жовтий, світло-коричневий (про колір очей, різних предметів і т. ін.). В рижих зіницях заліг важкий сум (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 78); Я знав цей край — морози і жароту, Вітри піщані, що з пустель метуть, А вгледів ще, як люди на роботу В грязюці рижій на цегельню йдуть (Ярослав Шпорта, Мужність, 1951, 86); // у знач. ім. рижий, жого, чол.; рижа, жої, жін. Людина з волоссям червоно-жовтого або жовто-червоного кольору. Хватайся на рижого (Номис, 1864, № 12796).

Словник синонімів

КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ,БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙзаст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана - перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий - перев. про колір очей і масть коня); ШОКОЛА́ДНИЙ (кольору шоколаду); БУ́РИЙ, РУДИ́Й (темно-коричневий);РИ́ЖИЙ (світло-коричневий); БРО́НЗОВИЙ (золотистого відтінку). Пригадалось її нове коричневе плаття, в якому вона вийшла з сусідньої кімнати (О. Донченко); Мама взяла помідор, задивилася на його брунатний колір, посміхнулася (М. Чабанівський); Йому схотілося купити брунастий, в вишневих цяточках галстук (К. Гордієнко); Вікна й двері його були облямовані різьбленим, полірованим деревом зеленого, блакитного та цинамонового кольору (З. Тулуб); Міцкевич каштанове пасмо волосся Рукою недбало відкинув з чола (М. Бажан); Охляп на гнідому конику просто стернею до нас прямував Косован (І. Муратов); На нім була коротка витерта чунька гнідого сукна (І. Франко);Підростала Марушка. Повновиденька собі, чорнобровенька, оченята карі (А. Тесленко);Запрягай, хлопче, карі коні й воли Та поїдеш в чисте поле до вдови (П. Чубинський);Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (М. Коцюбинський); Бурою гадюкою в’ється по степу шлях битий(Панас Мирний); Це було якесь руде сукно, місцями попрориване (Лесь Мартович); Був то вродливий, високий парубіка з сміливим видом; рижий вус додавав ще більш виразності тому видові (П. Куліш); Гафійці років вісімнадцять-дев’ятнадцять. Це міцна чорноброва дівчина з бронзовим засмаглим обличчям (Ю. Збанацький).

РУДИ́Й (червоно-жовтого кольору, забарвлення), РИ́ЖИЙ, ІРЖА́ВИЙ[РЖА́ВИЙ],РУДОВОЛО́СИЙ (з волоссям такого кольору); БУЛА́НИЙ (про масть коня - світло-рудий); РУДУВА́ТИЙ, РИЖУВА́ТИЙ, РУДА́ВИЙ[РУДЯ́ВИЙ]розм. (трохи рудий). І згадую Україну. І там степи, і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії (Т. Шевченко); Рижі трави були такі високі, що в них сховалася б людина(Григорій Тютюнник); Всихаючи, вони [яблуні] розчахувалися на вітрах, трухлявіли.. і зотлівали іржавим огнем (М. Стельмах); Та [батькова] кузня, і та компанія в ній, і той її дружній, радісний настрій лишаться живими та незатертими в душі маленького, рудоволосого хлопчини (І. Франко); - Чи не бачили ви, дядьку, Тут буланого коня? (О. Олесь); Карпо сів на лаві й насупив свої рудуваті брови (І. Нечуй-Левицький); - Вона рижа, та не зовсім, а так, знаєте... приємний рижуватий відтінок блондинки (Я. Качура); Вогонь кидав відблиски на його рудаве волосся (О. Полторацький); Рудява вода.

РУДИ́Йім. (про чоловіка з волоссям червоно-жовтого кольору або з рясним ластовинням на обличчі), РИ́ЖИЙ. Він.. вичікував, коли рудий обірве свій сміх (Є. Гуцало); Хватайся на рижого (М. Номис).

Ілюстрації