Відмінності між версіями «Школа»
(Створена сторінка: '''Шко́ла, -ли, '''''ж. ''1) Школа, училище. ''Синочки зросли у школу пішли. ''Чуб. III. 404. ''Виріс хлоп...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Шко́ла, -ли, '''''ж. ''1) Школа, училище. ''Синочки зросли у школу пішли. ''Чуб. III. 404. ''Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить. ''Грин. І. 149. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: '''школа́'''. Школьники. ''Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранкутоваришку, як то бува з школою? ''Св. Л. 79. ''Школа по суботах було ходить туди. ''Св. Л. 138. 3) ('''Жидівська'''). Синагога, еврейская молельня. Левиц. Пов. І. 96. ''А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плачеридає: школо наша, богомільнице!» ''АД. II. 28. | '''Шко́ла, -ли, '''''ж. ''1) Школа, училище. ''Синочки зросли у школу пішли. ''Чуб. III. 404. ''Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить. ''Грин. І. 149. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: '''школа́'''. Школьники. ''Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранкутоваришку, як то бува з школою? ''Св. Л. 79. ''Школа по суботах було ходить туди. ''Св. Л. 138. 3) ('''Жидівська'''). Синагога, еврейская молельня. Левиц. Пов. І. 96. ''А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плачеридає: школо наша, богомільнице!» ''АД. II. 28. | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | ШКО́ЛА, и, жін. | ||
+ | 1. Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління. Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки, Із школи поспішав до батька ночувать(Євген Гребінка, I, 1957, 59); Кирилик скінчив школу шістнадцяти літ (Панас Мирний, I, 1954, 154); Улас учився в школі в дяка й був письменний (Нечуй-Левицький, III, 1956, 319); Двадцять п'ять років учителював він у містечку, а ці два останні — в тій школі, де колись сам навчався азбуці (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 33); Мій син, грибок на двох тоненьких ніжках, У перший раз пішов сьогодні в школу (Максим Рильський, II, 1960, 102); | ||
+ | |||
+ | 2. Спеціальний навчальний заклад, училище, курси і т. ін., де здобуваються професійні знання, кваліфікація. Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 274); Мій дід скінчив гірничу школу(Володимир Сосюра, II, 1958, 356); На початку 1920 року я став членом КП(б)У. Мене призначили завідувати Житомирською партійною школою (Олександр Довженко, I, 1958, 17); У Палаці культури імені Пушкіна Новокраматорського машинобудівного заводу створено школу громадських професій (Радянська Україна, 10.I 1962, 3); | ||
+ | |||
+ | 3. Набування знань, досвіду, навичок, а також сам набутий досвід, практичні знання. Хіба не з цього ядра [сім'ї] починається школа нашої витримки, дисципліни, вірності... (Олесь Гончар, III, 1959, 179); З восьми років довелося [Романові] проходити тяжку школу гіркого заробітку і принижень (Михайло Стельмах, I, 1962, 341); Сконцентрований на великих підприємствах промислових районів, пролетаріат під керівництвом марксистської партії проходив багатющу школу революційного гарту (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 8); | ||
+ | |||
+ | 4. Система практичних прийомів вивчення, засвоєння чого-небудь, оволодіння чимсь. Вдосконалення бандури дало можливість прийти до розв'язання ще складнішого питання — поєднання двох шкіл гри (київської та харківської) в єдину систему (Народна творчість та етнографія, 5, 1967, 62); Школа гри на фортепіано; Школа співу; | ||
+ | |||
+ | 5. Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці. Церква помальована всякими взорцями [взірцями], котрі тепер вже ледве знати по стінах. Образи візантійської школи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 402); [Острожин (здалека поглядаючи на картину):] А, ви малюєте? Може, нової якої школи тримаєтесь? Імпресіоністів? Прерафаелітів? [Любов:] Куди там «школи»! (Леся Українка, II, 1951, 10); Уже М. В. Ломоносову, главі першої російської філологічної школи, належить ряд висловлювань про українську мову(Мовознавство, XIII, 1955, 14); Україна — батьківщина наукової школи зварювання металів (Комуніст України, 2, 1969, 54); | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
+ | ШКОЛА | ||
+ | освітньо-виховна навчальна установа; шкільний будинок; система освітньо-виховних установ, яка дає визначену освіту. | ||
+ | |||
+ | ШКОЛА | ||
+ | (освітня) навчальний заклад; (реміснича) сов. училище; (кадрів) п. кузня; (філософська) система, вчений; (в науці) напрям; (у мистецтві) манера, стиль; (чия) ЗБ. послідовники, визнавці <н. школа Пастера>; (садова) шкілка, розсадник; ФР. досвід, <н. школа життя>, вишкіл <н. пройти добру школу>. | ||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | Ба́зова шко́ла — загальноосвітній навчальний заклад при педагогічних навчальних закладах та науково-дослідних установах для проведення педагогічної практики студентів і експериментальних досліджень з питань навчання й виховання учнів; Вечі́рня шко́ла — загальноосвітній заклад (перев. для молоді), в якому навчання провадиться ввечері без відриву від виробництва. В арсеналі засобів комуністичного виховання молоді важливе місце відводиться вечірній школі (Веч. Київ, 12.ХІІ 1968, 3); Ви́ща шко́ла див. ви́щий; Єпархіа́льна шко́ла див. єпархіа́льний; Земська́ шко́ла — навчальний заклад у дореволюційній Росії, що перебував у віданні земства. — Яке йому [батюшці] діло! Це не церковна школа, а земська… (Коцюб., 1, 1955, 313); Конфесіона́льні шко́ли див. конфесіона́льний; Неді́льні шко́ли див. неді́льний; Норма́льна шко́ла — середній або вищий навчальний заклад в Австрії, Франції, Бельгії тощо; Парафія́льна (приходська́, церко́вна, церковноприходська́ і та. ін.)шко́ла-те саме, що Церковнопарафія́льна шко́ла (див. церковнопарафія́льний). При церкві існували церковні братства, які мали дбати про порядок у церкві, почасти навіть про освіту, але парафіяльних шкіл було дуже мало (Фр., XVI, 1955, 143); Ще як вони обидва вчились у церковній школі, батюшка давав їм читати євангелію [євангеліє] та усякі церковні книжки і потім велів розказувати про те, що вони прочитали (Н.-Лев., VI, 1966, 316); По́вна сере́дня шко́ла див. по́вний; Початко́ва шко́ла див.початко́вий; Реа́льна шко́ла див. реа́льний; Сере́дня шко́ла див. сере́дній; Тривіа́льна шко́ла, заст.—сільський початковий навчальний заклад у Галичині; Церковнопарафія́льна шко́ла див.церковнопарафія́льний; Шко́ла глухи́х — спеціалізований навчально-виховний заклад (інтернат) для дітей, позбавлених слуху й мови; Шко́ла для доро́слих — загальноосвітній навчальний заклад для дорослих, які навчаються перев. ввечері без відриву від виробництва; Шко́ла дру́гого сту́пеня див.сту́пінь; Шко́ла-інтерна́т — середній навчальний заклад, де діти живуть, виховуються й навчаються.Збільшується будівництво нових шкільних приміщень, у тому числі шкіл-інтернатів (Наука.., 12, 1957, 5); Школа-інтернат — в СРСР загальноосвітня школа, яка поєднує в собі функції шкільного, сімейного та позашкільного виховання й навчання дітей (Рад. Укр., 26.IV 1961, 3); Шко́ла пе́ршого сту́пеня див. сту́пінь; Шко́ла подо́вженого дня — загальноосвітній середній навчальний заклад, в якому учні перебугдють під наглядом учителів протягом усього дня; Шко́ла сільсько́ї (робітни́чої і т. ін.) мо́лоді — вечірній або змінний загальноосвітній середній заклад, де навчається молодь без відриву від виробництва. Треба проводити дальше розширення і зміцнення сітки шкіл робітничої молоді, наміченої Наркомосом (Компартія України в резол, і рішен.., 1958, 200); Шко́ла сліпи́х — спеціалізований навчально-виховний заклад (інтернат) для дітей, позбавлених зору. | ||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]=== | ||
+ | Переклад англійською: school | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | Школа Название учебных заведений (низших, средних, высших, специальных). Сельская школа. Начальнаяшкола. Народная школа. Неполная средняя школа. Школа для взрослых. Школа кройки и шитья. Высшаяшкола живописи, ваяния и зодчества. Школа фабрично-заводского ученичества. Военно-фельдшерскаяшкола. Школа строительных десятников. Школа верховой езды. Высшая школа. (общее обозначение для высших учебных заведений). | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: images.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: images.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: shkoly.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| 9xcabfhg9D4}} | ||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=9xcabfhg9D4 | ||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | У 1565 р. з'явився перший буквар для навчання дітей, виданий першодрукарем Іваном Федоровим. | ||
+ | 1 вересня йдуть в школу діти ще 122 країн – вся Америка і Європа. 1 січня навчальний рік починається в 43 країнах. У 16 країнах він починається в березні, а в 10 – в серпні. | ||
+ | У Японії навчальний рік триває з 1 квітня по 1 березня. Діти відпочивають всього один місяць. Один місяць відпочивають також в Індонезії (у січні) та в Індії (у квітні). У Норвегії та Мозамбіку канікули тривають 2 місяці. У Аргентині, Еквадорі, Панамі, Сіднеї учні відпочивають аж 4 місяці. | ||
+ | У різних країнах існують різні системи оцінки знань учнів. Якщо в Росії, Угорщині і Югославії 5 – найвища оцінка, а 1 – найнижча, то в Чехії все навпаки. У школах Голландії та Румунії ставлять оцінки від 1 до 10. У Франції в ліцеях введена 20-бальна шкала оцінювання. | ||
+ | У Сіднеї відкрита перша в світі школа англійської мови для папуг та інших птахів, що говорять. Їх навчають вимовляти вітання, жарти і навіть вірші. | ||
+ | |||
+ | Більше читайте тут: [http://blog.ostriv.in.ua/publication/code-59119850D91F9/list-2BD920BFB27] | ||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | Шко́ла (від грец. σχολή — «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають»[1]) — навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої(наприклад Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки). | ||
+ | ===[https://ru.wikipedia.org/wiki Материал из Википедии]=== | ||
+ | Шко́ла (от др.-греч. σχολή, σχολά — досуг, учебное занятие, школа) — учебное заведение для получения общего образования. В широком смысле слово может применяться к названию любого образовательного учреждения (музыкальная школа, художественная школа, спортивная школа — ДЮСШ, школа боевых искусств и т.д.,)[1]. | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
+ | |||
[[Категорія:Шк]] | [[Категорія:Шк]] |
Версія за 19:50, 30 листопада 2014
Шко́ла, -ли, ж. 1) Школа, училище. Синочки зросли у школу пішли. Чуб. III. 404. Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить. Грин. І. 149. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: школа́. Школьники. Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранкутоваришку, як то бува з школою? Св. Л. 79. Школа по суботах було ходить туди. Св. Л. 138. 3) (Жидівська). Синагога, еврейская молельня. Левиц. Пов. І. 96. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плачеридає: школо наша, богомільнице!» АД. II. 28.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШКО́ЛА, и, жін. 1. Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління. Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки, Із школи поспішав до батька ночувать(Євген Гребінка, I, 1957, 59); Кирилик скінчив школу шістнадцяти літ (Панас Мирний, I, 1954, 154); Улас учився в школі в дяка й був письменний (Нечуй-Левицький, III, 1956, 319); Двадцять п'ять років учителював він у містечку, а ці два останні — в тій школі, де колись сам навчався азбуці (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 33); Мій син, грибок на двох тоненьких ніжках, У перший раз пішов сьогодні в школу (Максим Рильський, II, 1960, 102);
2. Спеціальний навчальний заклад, училище, курси і т. ін., де здобуваються професійні знання, кваліфікація. Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 274); Мій дід скінчив гірничу школу(Володимир Сосюра, II, 1958, 356); На початку 1920 року я став членом КП(б)У. Мене призначили завідувати Житомирською партійною школою (Олександр Довженко, I, 1958, 17); У Палаці культури імені Пушкіна Новокраматорського машинобудівного заводу створено школу громадських професій (Радянська Україна, 10.I 1962, 3);
3. Набування знань, досвіду, навичок, а також сам набутий досвід, практичні знання. Хіба не з цього ядра [сім'ї] починається школа нашої витримки, дисципліни, вірності... (Олесь Гончар, III, 1959, 179); З восьми років довелося [Романові] проходити тяжку школу гіркого заробітку і принижень (Михайло Стельмах, I, 1962, 341); Сконцентрований на великих підприємствах промислових районів, пролетаріат під керівництвом марксистської партії проходив багатющу школу революційного гарту (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 8);
4. Система практичних прийомів вивчення, засвоєння чого-небудь, оволодіння чимсь. Вдосконалення бандури дало можливість прийти до розв'язання ще складнішого питання — поєднання двох шкіл гри (київської та харківської) в єдину систему (Народна творчість та етнографія, 5, 1967, 62); Школа гри на фортепіано; Школа співу;
5. Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці. Церква помальована всякими взорцями [взірцями], котрі тепер вже ледве знати по стінах. Образи візантійської школи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 402); [Острожин (здалека поглядаючи на картину):] А, ви малюєте? Може, нової якої школи тримаєтесь? Імпресіоністів? Прерафаелітів? [Любов:] Куди там «школи»! (Леся Українка, II, 1951, 10); Уже М. В. Ломоносову, главі першої російської філологічної школи, належить ряд висловлювань про українську мову(Мовознавство, XIII, 1955, 14); Україна — батьківщина наукової школи зварювання металів (Комуніст України, 2, 1969, 54);
"Словопедія"
ШКОЛА освітньо-виховна навчальна установа; шкільний будинок; система освітньо-виховних установ, яка дає визначену освіту.
ШКОЛА (освітня) навчальний заклад; (реміснича) сов. училище; (кадрів) п. кузня; (філософська) система, вчений; (в науці) напрям; (у мистецтві) манера, стиль; (чия) ЗБ. послідовники, визнавці <н. школа Пастера>; (садова) шкілка, розсадник; ФР. досвід, <н. школа життя>, вишкіл <н. пройти добру школу>.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Ба́зова шко́ла — загальноосвітній навчальний заклад при педагогічних навчальних закладах та науково-дослідних установах для проведення педагогічної практики студентів і експериментальних досліджень з питань навчання й виховання учнів; Вечі́рня шко́ла — загальноосвітній заклад (перев. для молоді), в якому навчання провадиться ввечері без відриву від виробництва. В арсеналі засобів комуністичного виховання молоді важливе місце відводиться вечірній школі (Веч. Київ, 12.ХІІ 1968, 3); Ви́ща шко́ла див. ви́щий; Єпархіа́льна шко́ла див. єпархіа́льний; Земська́ шко́ла — навчальний заклад у дореволюційній Росії, що перебував у віданні земства. — Яке йому [батюшці] діло! Це не церковна школа, а земська… (Коцюб., 1, 1955, 313); Конфесіона́льні шко́ли див. конфесіона́льний; Неді́льні шко́ли див. неді́льний; Норма́льна шко́ла — середній або вищий навчальний заклад в Австрії, Франції, Бельгії тощо; Парафія́льна (приходська́, церко́вна, церковноприходська́ і та. ін.)шко́ла-те саме, що Церковнопарафія́льна шко́ла (див. церковнопарафія́льний). При церкві існували церковні братства, які мали дбати про порядок у церкві, почасти навіть про освіту, але парафіяльних шкіл було дуже мало (Фр., XVI, 1955, 143); Ще як вони обидва вчились у церковній школі, батюшка давав їм читати євангелію [євангеліє] та усякі церковні книжки і потім велів розказувати про те, що вони прочитали (Н.-Лев., VI, 1966, 316); По́вна сере́дня шко́ла див. по́вний; Початко́ва шко́ла див.початко́вий; Реа́льна шко́ла див. реа́льний; Сере́дня шко́ла див. сере́дній; Тривіа́льна шко́ла, заст.—сільський початковий навчальний заклад у Галичині; Церковнопарафія́льна шко́ла див.церковнопарафія́льний; Шко́ла глухи́х — спеціалізований навчально-виховний заклад (інтернат) для дітей, позбавлених слуху й мови; Шко́ла для доро́слих — загальноосвітній навчальний заклад для дорослих, які навчаються перев. ввечері без відриву від виробництва; Шко́ла дру́гого сту́пеня див.сту́пінь; Шко́ла-інтерна́т — середній навчальний заклад, де діти живуть, виховуються й навчаються.Збільшується будівництво нових шкільних приміщень, у тому числі шкіл-інтернатів (Наука.., 12, 1957, 5); Школа-інтернат — в СРСР загальноосвітня школа, яка поєднує в собі функції шкільного, сімейного та позашкільного виховання й навчання дітей (Рад. Укр., 26.IV 1961, 3); Шко́ла пе́ршого сту́пеня див. сту́пінь; Шко́ла подо́вженого дня — загальноосвітній середній навчальний заклад, в якому учні перебугдють під наглядом учителів протягом усього дня; Шко́ла сільсько́ї (робітни́чої і т. ін.) мо́лоді — вечірній або змінний загальноосвітній середній заклад, де навчається молодь без відриву від виробництва. Треба проводити дальше розширення і зміцнення сітки шкіл робітничої молоді, наміченої Наркомосом (Компартія України в резол, і рішен.., 1958, 200); Шко́ла сліпи́х — спеціалізований навчально-виховний заклад (інтернат) для дітей, позбавлених зору.
Іноземні словники
українська-англійська Словник
Переклад англійською: school
Словари и энциклопедии на Академике
Школа Название учебных заведений (низших, средних, высших, специальных). Сельская школа. Начальнаяшкола. Народная школа. Неполная средняя школа. Школа для взрослых. Школа кройки и шитья. Высшаяшкола живописи, ваяния и зодчества. Школа фабрично-заводского ученичества. Военно-фельдшерскаяшкола. Школа строительных десятников. Школа верховой езды. Высшая школа. (общее обозначение для высших учебных заведений).
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=9xcabfhg9D4
Цікаві факти
У 1565 р. з'явився перший буквар для навчання дітей, виданий першодрукарем Іваном Федоровим.
1 вересня йдуть в школу діти ще 122 країн – вся Америка і Європа. 1 січня навчальний рік починається в 43 країнах. У 16 країнах він починається в березні, а в 10 – в серпні.
У Японії навчальний рік триває з 1 квітня по 1 березня. Діти відпочивають всього один місяць. Один місяць відпочивають також в Індонезії (у січні) та в Індії (у квітні). У Норвегії та Мозамбіку канікули тривають 2 місяці. У Аргентині, Еквадорі, Панамі, Сіднеї учні відпочивають аж 4 місяці. У різних країнах існують різні системи оцінки знань учнів. Якщо в Росії, Угорщині і Югославії 5 – найвища оцінка, а 1 – найнижча, то в Чехії все навпаки. У школах Голландії та Румунії ставлять оцінки від 1 до 10. У Франції в ліцеях введена 20-бальна шкала оцінювання. У Сіднеї відкрита перша в світі школа англійської мови для папуг та інших птахів, що говорять. Їх навчають вимовляти вітання, жарти і навіть вірші.
Більше читайте тут: [1]
Матеріал з Вікіпедії
Шко́ла (від грец. σχολή — «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають»[1]) — навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої(наприклад Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки).
Материал из Википедии
Шко́ла (от др.-греч. σχολή, σχολά — досуг, учебное занятие, школа) — учебное заведение для получения общего образования. В широком смысле слово может применяться к названию любого образовательного учреждения (музыкальная школа, художественная школа, спортивная школа — ДЮСШ, школа боевых искусств и т.д.,)[1].