Відмінності між версіями «Муравіння»
(Створена сторінка: '''Мураві́ння, -ня''''', с. ''Муравейникъ. Желех. Категорія:Му) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мураві́ння, -ня''''', с. ''Муравейникъ. Желех. | '''Мураві́ння, -ня''''', с. ''Муравейникъ. Желех. | ||
[[Категорія:Му]] | [[Категорія:Му]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===Сучасні словники=== | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/murashnyk "Академічний тлумачний словник (1970—1980)"] | ||
| + | |||
| + | 1. Конусоподібна купа з хвої, сухої трави, землі, шматочків листя й т. ін., що є надземною частиною житла мурашок. Ганна в задумі дивилась собі під ноги, копирсала нагаєм мурашник (Олесь Гончар, II, 1959, 259); Коли в мурашниках закрита частина ходів і навкруги мало повзає мурашок — чекай дощу (Наука і життя, 7, 1956, 24); * У порівняннях. За вікнами стояла ще ніч, а в приміщенні, як у мурашнику, товклися люди (Гордій Коцюба, Перед грозою, 1958, 43). | ||
| + | 2. перен. Про велику кількість людей. Гордий, холодний, сріблясто-блідий [місяць], наче переляканий, сумно дивився на бідну землицю, на її людський мурашник і людську долю (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 207); Коло ґанку і на подвір'ї вже зібрався увесь розтривожений монастирський мурашник (Іван Микитенко, II, 1957, 405); | ||
| + | // Про місце, де перебуває велика кількість людей. Важко простежити шлях людини в такому кипучому велетенському мурашнику, як місто з кількамільйонним населенням (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 209). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ===Ілюстрації=== | ||
Версія за 18:14, 30 листопада 2014
Мураві́ння, -ня, с. Муравейникъ. Желех.
Сучасні словники
"Академічний тлумачний словник (1970—1980)"
1. Конусоподібна купа з хвої, сухої трави, землі, шматочків листя й т. ін., що є надземною частиною житла мурашок. Ганна в задумі дивилась собі під ноги, копирсала нагаєм мурашник (Олесь Гончар, II, 1959, 259); Коли в мурашниках закрита частина ходів і навкруги мало повзає мурашок — чекай дощу (Наука і життя, 7, 1956, 24); * У порівняннях. За вікнами стояла ще ніч, а в приміщенні, як у мурашнику, товклися люди (Гордій Коцюба, Перед грозою, 1958, 43). 2. перен. Про велику кількість людей. Гордий, холодний, сріблясто-блідий [місяць], наче переляканий, сумно дивився на бідну землицю, на її людський мурашник і людську долю (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 207); Коло ґанку і на подвір'ї вже зібрався увесь розтривожений монастирський мурашник (Іван Микитенко, II, 1957, 405); // Про місце, де перебуває велика кількість людей. Важко простежити шлях людини в такому кипучому велетенському мурашнику, як місто з кількамільйонним населенням (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 209).
