Відмінності між версіями «Півень»
Аніта (обговорення • внесок) (→Ілюстрації) |
Аніта (обговорення • внесок) (→Зовнішні посилання) |
||
(не показано 16 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
+ | <gallery> | ||
</gallery> | </gallery> | ||
Рядок 22: | Рядок 23: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pituh.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень2.jpg|x140px]] |
− | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень3.jpg|x140px]] | |
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:півень4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
− | + | ==Див. також== | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | '''Цікаві факти про півнів''' | |
+ | ''Чому півні кукурікають?'' | ||
+ | Відомо, що дикі півні були одомашнені як культові тварини ще в стародавньої Індії в III-II тисячоліттях до н. е. Саме завдяки своєму крику, який звіщує початок нового дня, ця птиця стала домашньою, і тільки в античній Європі куряче м’ясо, а потім і яйця стали вживати в їжу. | ||
− | + | У природі кожна група птахів займає свою, абсолютно певну ділянку, де вони добувають корм, розмножуються і яку вони ревно захищають від інших своїх родичів. Проте запеклі бої, каліцтва і вже тим більше смерть в боротьбі за свої володіння шкідливі для популяції і для виду в цілому. | |
− | == | + | |
+ | |||
+ | Тому природа влаштувала так, щоб півні, відомі забіяки, домагалися захоплення, освоєння та захисту своєї території по можливості безкровним шляхом – залякуючи своїх одноплемінників гучним кукурікання. Півень кричить, щоб показати, «хто тут головний», щоб ні в кого з сусідів-суперників не залишилося сумнівів у тому, що саме він є господарем на своїй ділянці і паном у своєму «гаремі». | ||
+ | |||
+ | Крик півня відноситься до територіальних акустичних сигналів, які дуже важливі в спілкуванні птахів, особливо диких. Однак і домашні півні продовжують повідомляти всьому селу про свої права на двір з курником. Кукурікання – це свого роду виклик іншим півням, на який ті подають відповідний клич. Якщо ж на дворі закричить півень, що займає підлегле становище, то вожак просто атакує його, не відповідаючи йому криком. | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | ==http://interests.at.ua/news/chomu_pivni_kukurikajut/2011-07-12-38== | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Рядок 40: | Рядок 50: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
− | + | ||
+ | |||
+ | |||
==Див. також== | ==Див. також== |
Поточна версія на 17:00, 30 листопада 2014
Пі́вень — самець курки, зовні від неї зазвичай відрізняється великим гребенем і сережками, а також пишним і часто різнокольоровим хвостовим оперенням.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) 1. Свійський птах з червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки. Ходила квочка з курчатами, кури, і між ними, гордо задравши голову й виблискуючи на сонці своїм червоним гребенем, півень (Панас Мирний, I, 1954, 50); В той вечір Санька приймала гостя з особливою пошаною: заставила Сергія зарізати півня і цілий вечір пекла, варила і смажила (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 157); * У порівняннях. Вони [Раду і Маріуца] налітали одно на одного, билися грудьми, як роз'юшепі півні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 374); Юрко ходив гордо по хаті, мов півень по траві (Петро Козланюк, Пов. і опов., 1949, 32); // Флюгер, прикраса і т. ін. у вигляді такого птаха. Зверху криші по ріжках шпилі, а наверху комина вертиться по вітру залізний півень (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 12); // Самець деяких інших птахів ряду курячих.
Пі́вень — самець курки, зовні від неї зазвичай відрізняється великим гребенем і сережками, а також пишним і часто різнокольоровим хвостовим оперенням.
Півень в культурі Півень — символ забіякуватості та крові. У деяких народів досі існують півнячі бої. У східнослов'янській та християнській міфології одна з найважливіших функцій півня як провісника — часова. Його спів визначає межі нічного часу доби, коли діють темні бісівські сили. Своїм співом опівночі півень розганяє нечисть до наступної ночі. Спів третіх півнів — знак рівної відстані від півночі до вранішньої зорі — свідчить про закінчення дії нечистих сил. Слов'яни при будівництві будинку приносили в жертву чорного півня. У китайській традиції півень із золотим пір'ям, що співає тричі на день (на сході сонця, опівдні і на заході), має епітет «небесний» і є носієм чоловічого начала, знаком чоловічої сили «Ян». В Англії до кінця XVIII століття практикувалася кривава забава, яка називалася «кидання в півня» (англ. cock throwing). Вона полягала в тому, що публіка кидала палиці в посадженого в горщик півня до тих пір, поки птиця не померала. Зазвичай це дійство відбувалося в Жирний вівторок (час карнавалу). В деяких випадках птицю прив'язували до колоди. Або тим, хто кидає в неї палиці, зав'язували очі. У Суссексі півня прив'язували до кілочка льоскою завдовжки в п'ять-шість футів, щоб він не міг клюнути тих, хто над ним знущається.
Ілюстрації
Див. також
Цікаві факти про півнів Чому півні кукурікають? Відомо, що дикі півні були одомашнені як культові тварини ще в стародавньої Індії в III-II тисячоліттях до н. е. Саме завдяки своєму крику, який звіщує початок нового дня, ця птиця стала домашньою, і тільки в античній Європі куряче м’ясо, а потім і яйця стали вживати в їжу.
У природі кожна група птахів займає свою, абсолютно певну ділянку, де вони добувають корм, розмножуються і яку вони ревно захищають від інших своїх родичів. Проте запеклі бої, каліцтва і вже тим більше смерть в боротьбі за свої володіння шкідливі для популяції і для виду в цілому.
Тому природа влаштувала так, щоб півні, відомі забіяки, домагалися захоплення, освоєння та захисту своєї території по можливості безкровним шляхом – залякуючи своїх одноплемінників гучним кукурікання. Півень кричить, щоб показати, «хто тут головний», щоб ні в кого з сусідів-суперників не залишилося сумнівів у тому, що саме він є господарем на своїй ділянці і паном у своєму «гаремі».
Крик півня відноситься до територіальних акустичних сигналів, які дуже важливі в спілкуванні птахів, особливо диких. Однак і домашні півні продовжують повідомляти всьому селу про свої права на двір з курником. Кукурікання – це свого роду виклик іншим півням, на який ті подають відповідний клич. Якщо ж на дворі закричить півень, що займає підлегле становище, то вожак просто атакує його, не відповідаючи йому криком.
Джерела та література
http://interests.at.ua/news/chomu_pivni_kukurikajut/2011-07-12-38
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]