Відмінності між версіями «Жовтоцвіт»
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жовтоцвіт_1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жовтоцвіт_1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жовтоцвіт_2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жовтоцвіт_2.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жовтоцвіт_3.jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жовтоцвіт_3.jpg|x140px]] |
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жовтоцвіт_-4.jpg|x140px]] | ||
|} | |} |
Версія за 16:21, 30 листопада 2014
Жовтоцвіт, -ту, м. Раст. Желтоцвѣтъ, Adonis vernalis? Польові пахощі: чебрець, жовтоцвіт. Мир. Пов. II. 76.
Сучасні словники
Cловник української мови
ЖОВТОЦВІ́Т, у, ч. 1. Назва різних лугових та польових рослин, що цвітуть жовтим цвітом. 2. розм. Трав’яниста рослина, росте в степах і по узліссях, цвіте великими жовтими квітками, використовується в медицині; горицвіт. Сонечко стиха гріє, вітерок легенький дише, польові пахощі: чебрець, жовтоцвіт (Мирний, III, 1954, 98); Жовтоцвіт одцвів, Вогник-мак згорів, Ні тебе не чуть, Ні твоїх листів (Ус., Листя.., 1956, 88). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 541. Жовтоцві́т, ту, м. Раст. Желтоцвѣтъ, Adonis vernalis? Польові пахощі: чебрець, жовтоцвіт. Мир. Пов. II. 76. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 489.
Словник синонімів
ГОРИЦВІТ (весняна рослина з великими жовтими квітками), АДОНІС, ЖОВТОЦВІТрозм., ГОРИКВІТрозм.Починається місяць квітень, коли все зацвітає - біла береза і проліски, золотий горицвіт та пухнастий срібно-бузковий сон (Ю. Яновський); У народі давно відома лікарська рослина горицвіт (адоніс) як засіб проти водянки (з газети); Жовтоцвіт одцвів, Вогник-мак згорів (П. Усенко).
Літературний словник української мови
Жовтоцвiт весняний(заячий мак, купавник, польовий крiп, стародубка, чорногорка)Adonisvernalis Багаторiчна трав'яниста рослина родини жовтцевих. Стебла численнi, голi або злегка опушенi, простi або розгалуженi, до 20 см заввишки. Низовi листки бурi, лускоподібнi; серединнi - сидячi. Квiтки великi, до 5 см у дiаметрi, правильнi, одиничнi, на верхiвках стебел i гiлок; пелюстки яскраво-жовтi. Цвiте у квiтнi - травнi. Плід - сiм'янка.
Іноземні словники
Англо-український Словник
Горицвіт – adonis, yellow rocket [plant]
Словарі та енциклопедії на Академике
Жовтоцвіт InterpretationTranslation ч бот. lychnis, ragged robin, spring adonis
Ілюстрації
Цікаві факти
Загальна характеристика
Багаторічна трав'яниста рослина 10—60 см заввишки, з темно-бурим, трохи галузистим коренем, з якого виростають кілька стебел, деякі з них не квітконосні. Стебла біля основи вкриті бурими листками у вигляді луски. Стеблові листки чергові, напівобгортні, сидячі, п'ятипальчастороздільні: дві нижні ділянки коротші, перисті, верхні три-, двоперисті, частки їх вузькі, лінійні, голі, цілі.
Квітки яскраво-жовті, великі, до 6 см у поперечнику, вінчають квітконосні стебла і їхні відгалуження, зісподу буруваті, чашечка їхня пухнаста, у віночку 15—20 пелюсток, вони довгасті, зубчасті. Плід — кулястий багатогорішок. Існує кілька видів горицвіту. Цвіте з ранньої весни до половини травня.
Поширення і місця зростання
Росте на глинясто-вапнякових ґрунтах по сухих відкритих схилах, на узліссях березових і дубових лісів, на галявинах, серед чагарників. Поширений у лісовій і степовій, особливо в чорнеземній зонах, у Криму, на яйлі. Зрідка трапляється на степових схилах в Розточчі-Опіллі і на півдні Полісся (Волинська область — м. Володимир-Волинський; Оваднівський район, с. Верба; Житомирська область; Львівська область — Золочівський район, с. Червоне та с. Плугів; Івано-Франківська область — Рогатинський район, Чортова гора).
Горицвiт – міфічна квітка
Давньогрецький мiф розповiдає, що красуня Мирра, перетворена богами в дерево, народила небаченої краси юнака - Адонiса. Афродiта дуже любила юнака i вiддала його на виховання володарцi пiдземного царства Персефонi. Персефона прив'язалась до Адонiса i нiзащо не хотiла повернути його назад Афродiтi. Суперечку богинь змушений був вирiшувати сам Зевс, який прийняв компромiсне рiшення: Адонiс мав бути третину року був у Персефони, третину - в Афродiти i третину проводив за власним бажанням. Одного разу Адонiс вибрався на полювання. Собаки натрапили на слiд дикого кабана. Хлопець радiв з цього i не передчував лиха. Він уже приготувався вбити списом кабана, коли той кинувся i своїми гострими iклами смертельно поранив юнака. Довiдавшись про смерть Адоніса Афродiта пiшла в гори шукати його тiло. За її велінням краплини кровi Адоніса проросли чудовими квiтами, якi i назвали на честь юнака - адонiс весняний. Є й інша про це. У затiнку дуба вiдпочивав юнак з луком i стрiлами. В цей час там проходила Афродiта, богиня кохання. Поглянула вона на юнака i закохалася: не бачила такого красеня навiть серед богiв-олiмпiйцiв. Юнака звали Адонiсом, вiн був сином кiпрського царя. З того часу Афродiта, богиня кохання, дочка Зевса, не розлучалась з Адонiсом. Цiлими днями вони бродили квiтучими долинами й горами, полювали на зайцiв, серн i вепрiв. Афродiта просила Адонiса берегти себе i не полювати на злих ведмедiв i вепрiв. Одного разу, коли поблизу не було Афродiти, Адонiс iз списом у руках кинувся на розлюченого вепра. Сталося лихо: поранений вепр великими iклами смертельно вразив Адоніса. Гiрко плакала Афродiта над тiлом коханого юнака i в пам'ять про нього iз кровi Адонiса виросла чудова квiтка, яка розпускається щовесни. Так збереглася пам'ять про прекрасного юнака Адоніса. Бачачи горе богинi, володар печального царства тiнi Аїд став вiдпускати Адонiса на землю, де вiн пiвроку проводив з Афродiтою, а потiм повертався у мертве царство Аїда. Адонiс приходив на землю з першими променями сонця, природа оживала, i розпускалася золотисто-жовта квiтка, названа на честь юнака адонiсом.
Лікувальні властивості
З лiкувальною метою заготовляють траву травнi - липнi. Трава горицвiту мiстить глiкозиди, основними з яких є адонiтоксин, цимарин, адонiтоксол, вернадигiн; флавоноїди, фітостерини. За характером дiї препарати горицвiту належить до групи кардiотонiчних (серцевих глiкозидiв). Проявляють позитивну кардiотонiчну дiю. Більше читайте тут: [1]