Відмінності між версіями «Мід»

Поточна версія на 15:50, 30 листопада 2014

МЕД, у, чол.-густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Мед. Густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів. Та їдять же вони Дрібнії калачі, У мед умокаючи, Маком обсипаючи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 75); Дивні пахощі весняного цвітіння роблять повітря якимсь солодким і пахучим, наче ранній, першого узятку мед (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 59); За походженням відрізняють золотисто-жовтий мед з білої акації, білий зернистий мед з акації жовтої (Бджоли, 1955, 194); * Образно. Ви, спасибі вам, боїтеся мені розказувати про людей — цур їм, покоштував уже я цього меду, щоб він скис (Тарас Шевченко, VI, 1956, 27); * У порівняннях. [Горпина:] Але ж гарний оцей вражий панич! Як мед з маком! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 498); // Квітковий нектар, який збирають бджоли; солодкий запах цього нектару. Живучи росою з травки, Медом дишем [дихаємо] ми з квіток: Наші горниці — долини. Чиста річка і лісок (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 310); Мохнатий джміль із будяків червоних Спиває мед (Максим Рильський, І, 1960, 265); // перен. Про що-небудь зовні приємне, хороше (слова, ставлення тощо), але здебільшого нещире. — А чи ви вподобали хазяйок? Вони хитрі жінки, і мати і дочка, вони вам наговорять такого меду, що обіруч не піднестиш (Марко Вовчок, I, 1955, 377).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Цікаві факти про мед

Мед є символом достатку, добробуту і процвітання. Цей цінний продукт відомий людству з давніх часів. Його їли, ним лікувалися і багато ще для чого застосовували. Чудові властивості меду не тільки надають організму енергію та лікують від багатьох хвороб, а й сприяють омолодженню і довголіттю.

Кілька тисячоліть мед використовується для лікування різних захворювань. Згідно з численними дослідженнями, мед зміцнює імунну систему, сприяє зниженню рівня холестерину, позитивно впливає на розумовий розвиток дітей. Мед корисний для серця, шлунка і кишечника, регулює кількість цукру в крові, допомагає поліпшити стан шкіри і схуднути. Ну і звичайно, мед, змішаний з лимоном і гарячою водою, є прекрасним, добре відомим нам засобом від застуди.

Для отримання ложки меду (30 г) 200 бджіл повинні збирати нектар протягом дня.

Бджілки просто вражають своєю працьовитістю. Одній бджолі потрібно облетіти 46 тисяч кілометрів, щоб зібрати всього 100 г меду. Цікаво, що зараз бджіл все частіше використовують для виявлення вибухових речовин. Це пов’язано з неймовірно сильно розвиненими органами нюху у бджоли, у тисячі разів краще людських. Навіть спеціальні собаки сильно їм поступаються.

А ось африканські бджоли роблять дуже мало меду, а точніше, не дають його зовсім. По суті, вони не переробляють добутий ними за день нектар. А секрет непрацьовитих бджілок дуже простий — у Африці не буває холодної зими, значить і запаси меду тамтешнім бджолам не потрібні. Лікувальна дія меду заснована на вмісті в ньому величезної кількості ферментів з пилку рослин, які стимулюють обмін речовин і активізують всі функції нашого організму. У меді містяться вітаміни і мінерали, серед яких присутні тіамін, аскорбінова кислота, нікотинова кислота, рибофлавін, натрій, кальцій, магній, калій, марганець, мідь, фосфор, які можуть зарядити нас енергією на цілий день, а також допомогти нашому мозку справлятися з численними завданнями. Наявність у складі меду вуглеводів, серотоніну, заліза і холіну робить його просто необхідним для нашого мозку.

Мед є нашим природним антидепресантом. Вживання його вранці допоможе знизити рівень агресії, дратівливості і стресу, а також подолати хронічну втому. Одна-дві ложки меду за сніданком здатні додати вам сил і підвищити настрій. Мед прекрасно впливає на серцево-судинну, нервову системи, поліпшує склад крові, оскільки дезинфікує печінку і нирки. До того ж, він відмінно засвоюється нашим організмом. Алергія на мед — явище досить рідкісне. Алергія, швидше, можлива на неякісний або розбавлений мед, тобто на наявність механічних або біологічних домішок.

Джерела та література

http://food.ua/articles/33931