Відмінності між версіями «Сідло»
(→Медіа) |
(→Медіа) |
||
Рядок 156: | Рядок 156: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube|-clVCwfz_5w}} | {{#ev:youtube|-clVCwfz_5w}} | ||
+ | {{#ev:youtube|x-YZx4C9PtQ}} | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Версія за 15:16, 30 листопада 2014
Сідло́, -ла, с. Сѣдло. Кінь знає, як му сідло долігає. Ном. № 2358. Ум. Сіделко, сідельце, сіделечко. АД. І. 10. Грин. III. 175.
Сідло, -ла, с. Мѣсто, гдѣ садятся рыбаки удить рыбу. Васильк. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках СІДЛО́, а, сер.
1. Упряж для їзди верхи — сидіння для вершника, яке прикріплюють на спині коня, мула і т. ін. В IV—III ст. до н. е. у скіфів існували м'які сідла, відомі із зображень коней і за знахідками в могилах. Стремен у скіфський час ще не було (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 148); Коло коня стоїть Грегор і одв'язув од сідла здорового мішка (Нечуй-Левицький, III, 1956, 275); Матвійкові боязко. Високий кінь, і ще ніколи хлопець у сідлі не сидів (Олесь Донченко, VI, 1957, 153); Втомлений, чіплявсь він До сідла свого ослятка (Леся Українка, IV, 1954, 171); Ви спали, поклавши під голови сідла, Розбивши ворожий загін уночі (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 31); * Образно. Половецькі річки руським золотом наситив [Ігор]. А сам з золотого сідла у невільницьке переступив... (Панас Мирний, V, 1955, 269); // Шкіряне сидіння велосипеда, мотоцикла. Коло ґанку скочив [Грім] у сідло свого мотоцикла і заревів мотором (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 263).
Брати (взяти, поставити і т. ін.) під сідло — використовувати для верхової їзди, зробити верховим (перев. коня). Антонович перейшов на грізний тон, — від сьогодні наказую: вам, як старшині, на пост не ставати. Коня під сідло взяти собі найкращого (Олесь Гончар, III, 1959, 310); Ходити (бути і т. ін.) під сідлом — бути верховим (про коня).
♦ Вибити із сідла кого — позбавити кого-небудь спокою, душевної рівноваги, позбавити сил нормально жити, працювати і т. ін. — Так що: до матері на побивку, значить? Товариш сипняк, кажеш, вибив із сідла? (Олесь Гончар, II, 1959, 155); Недовго, дуже недовго правив селом Мушатешті примар Мелітару. Невпинна хвиля народного гніву вибила його з сідла (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 168); Вилетіти із сідла — втратити Керівну посаду. Кавун став тут головою [колгоспу]. Це був крутий поворот у його житті, такий крутий, що молодий голова в перші місяці трохи не вилетів із сідла (Радянська Україна, 29.V 1961, 3); Личить (іде, пристало і т. ін.), як корові сідло див. корова.
2. Те саме, що сідловина 1. Ходімо, де яйли обочини скелясті І темний оксамит Гурзуфського сідла Злила в єдине тло напівпрозора мла (Микола Зеров, Вибр., 1966, 112).
3. техн. Назва деталей для насадки, опори чого-небудь. В зовнішньому фланці [насоса] встановлено робочий клапан, що складається з стакана, пружини, сідла і шарика (Зернові комбайни, 1957, 111); Для того, щоб забезпечити щільне прилягання робочої поверхні клапана до сідла при роботі двигуна, необхідно між штовхачем і стержнем клапана залишати зазор від 0,15 до 0,45 мм (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 47).
4. Частина баранячої або телячої туші, що міститься біля нирок. У баранячих туш іноді вирубують сідло, а від корейок туш телят і свиней відрізають поперекову частину (Технологія приготування їжі, 1957, 49).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 215
СІДЛО́1, а́, с.
1. Упряж для їзди верхи — сидіння для вершника, яке прикріплюють на спині коня, мула і т. ін. В IV-III ст. до н. е. у скіфів існували м’які сідла, відомі із зображень коней і за знахідками в могилах. Стремен у скіфський час ще не було (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 148); Коло коня стоїть Грегор і одв’язує од сідла здорового мішка (Н-Лев., III, 1956, 275); Матвійкові боязко. Високий кінь, і ще ніколи хлопець у сідлі не сидів (Донч., VI, 1957, 153); Втомлений, чіплявсь він До сідла свого ослятка (Л. Укр., IV, 1954, 171); Ви спали, поклавши під голови сідла, Розбивши ворожий загін уночі (Мисик, Біля криниці, 1967, 31); * Образно. Половецькі річки руським золотом наситив [Ігор]. А сам з золотого сідла у невільницьке переступив… (Мирний, V, 1955, 269); // Шкіряне сидіння велосипеда, мотоцикла. Коло ганку скочив [Грім] у сідло свого мотоцикла і заревів мотором (Кучер, Трудна любов, 1960, 263).
Бра́ти (взя́ти, поста́вити і т. ін.) під сідло́ — використовувати для верхової їзди, зробити верховим (перев. коня). Антонович перейшов на грізний тон,— від сьогодні наказую: вам, як старшині, на пост не ставати. Коня під сідло взяти собі найкращого (Гончар, III, 1959, 310); Ходи́ти (бу́ти і т. ін.) під сідло́м — бути верховим (про коня).
◊ Ви́бити із сідла́ кого — позбавити кого-небудь спокою, душевної рівноваги, позбавити сил нормально жити, працювати і т. ін. — Так що: до матері на по-бивку, значить? Товариш сипняк, кажеш, вибив із сідла? (Гончар, II, 1959, 155); Недовго, дуже недовго правив селом Мушатешті примар Мелітару. Невпинна хвиля народного гніву вибила його з сідла (Чаб., Балкан. весна, 1960, 168); Ви́летіти із сідла́ — втратити керівну посаду. Кавун став тут головою [колгоспу]. Це був крутий поворот у його житті, такий крутий, що молодий голова в перші місяці трохи не вилетів із сідла (Рад. Укр., 29.V 1961, 3); Ли́чить (іде́, приста́ло і т. ін.), як коро́ві сідло́ див. коро́ва.
2. Те саме, що сідлови́на 1. Ходімо, де яйли обочини скелясті І темний оксамит Гурзуфського сідла Злила в єдине тло напівпрозора мла (Зеров, Вибр., 1966, 112).
3. техн. Назва деталей для насадки, опори чого-небудь. В зовнішньому фланці [насоса] встановлено робочий клапан, що складається з стакана, пружини, сідла і шарика (Зерн. комбайни, 1957, 111); Для того, щоб забезпечити щільне прилягання робочої поверхні клапана до сідла при роботі двигуна, необхідно між штовхачем і стержнем клапана залишати зазор від 0,15 до 0,45 мм (Автомоб., 1957, 47).
4. Частина баранячої або телячої туші, що міститься біля нирок. У баранячих туш іноді вирубують сідло, а від корейок туш телят і свиней відрізають поперекову частину (Технол. пригот. їжі, 1957, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 215.
Сідло, ла, с. Мѣсто, гдѣ садятся рыбаки удить рыбу. Васильк. у.
Сідло, ла, с. Сѣдло. Кінь знає, як му сідло долігає. Ном. № 2358. Ум. Сіделко, сідельце, сіделечко. АД. І. 10. Грин. III. 175.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 125.
сідло́ (зменшено-пестливі — сіде́лко, сіде́льце, сіде́лечко) — упряж для їзди верхи — сидіння для вершника, яке прикріплюють на спині коня; на території України з археологічних знахідок відомі з IV—IIIст. до н. е., хоч і раніші племена мали б їх уживати, бо активно використовували коней. Кінь знає, як му сідло долігає (М. Номис); Найстарша сестра, бодай не зросла, сідельце сховала (пісня); Тілько й слави козацької — Сіделечко вкрити (Т. Шевченко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 540-541.
сідло́ – іменник середнього роду
відмінок:
називний - сідло́(однина), сі́дла(множина);
родовий сідла́ - сідла(однина),сі́дел(множина);
давальний - сідлу́(однина), сі́длам(множина);
знахідний - сідло́(однина), сі́дла(множина);
орудний сідло́м - сідлом(однина),сі́длами(множина);
місцевий - на/у сідлі́(однина),на/у сі́длах(множина);
кличний - сідло́*(однина), сі́дла*(множина).
Сідло
1 сѣдло — Седло сѣдло сиденье для всадника (2): Ту Игорь князь высѣдѣ изъ сѣдла злата, а въ сѣдло кощіево. 22. 964: Ходя возъ по собѣ не возяше (Святослав), ни котъла, ни мясъ варя ... ни шатра имяше, но подъкладъ постлавъ и сѣдло в головахъ. Пов. врем.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
2 сідло — [с ідло/] дла, м. (ў) д л і/, мн. с і/дла, с і/деил два с ідла/ …
Орфоепічний словник української мови
3 сідло — іменник середнього роду …
Орфографічний словник української мови
4 сідло — I с ідло а, с., діал. Місце, де розсаджуються рибалки. II сідл о а/, с. 1) Упряж для їзди верхи – сидіння для вершника, яке прикріплюють на спині коня, мула і т. ін. •• Ви/бити із сідла/ кого позбавити кого небудь спокою, душевної рівноваги,… … Український тлумачний словник
5 сідловка — іменник жіночого роду …
Орфографічний словник української мови
6 сіделко — а, с. 1) Зменш. пестл. до сідло. 2) Те саме, що сіделка …
Український тлумачний словник
7 сіделечко — а, с. Зменш. пестл. до сідло …
Український тлумачний словник
8 сідельний — а, е. Прикм. до сідло. || Якого прив язують, прикріплюють до сідла …
Український тлумачний словник
9 сідельце — я, с. Зменш. пестл. до сідло … Український тлумачний словник
10 сіло — ла, с. Рс. Сідло; сидіння для вершника …
Словник лемківскої говірки
11 С жиру(собаки) бесятся — Съ жиру (собаки) бѣсятся (иноск.) съ прихоти человѣкъ дуритъ. Ср. «Съ жиру инъ и неблажной блажить». Ср. Съ жиру то и собаки бѣсятся, съ жиру какъ не избаловаться! Я вонъ съ жиру то какъ крутилъ... Гр. Л. Н. Толстой. Власть тьмы. 3, 5. Ср. Черти… …
Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
12 сідлати — а/ю, а/єш, недок., перех. Накладати й закріплювати сідло на спині (коня або іншої тварини). || перен., розм. Підкоряти когось собі …
Український тлумачний словник
13 сідловий — а/, е/. Прикм. до сідло …
Український тлумачний словник
14 сідловина — и, ж. 1) Довга западина, неглибока виїмка між височинами гірського хребта. 2) Вигин, западина в якому небудь предметі. 3) Вигин на спині тварини. 4) мат. Те саме, що сідло
Український тлумачний словник
Короткі відомості
Перші сідла у Середземноморському світі з'явилися у 385 році в часи царювання Феодосія. Це були поштові сідла.
Лицарське сідло в Середньовічній Європі майструвалося так, аби вершник мав у ньому міцну посадку для бою. Нижня частина тулуба і стегна упиралися в сідло. Воно було складним за конструкцією і громіздким.
Англійці, добиваючись найменшої ваги у конструкції сідла для кінських перегонів, дійшли до винаходу найпростішого пристрою вагою 0,5 кг.
Головними функціями сідла є забезпечення зручної їзди та захисту спини коня. Досягнення цих завдань різниться залежно від традиції конярства, що породило велике різноманіття сідлових конструкцій. В Європі 20 століття найпоширенішими з них були:
англійське сідло козацьке сідло мадярське сідло німецьке сідло французьке сідло
Усі сідла, за винятком козацького, різняться структурою арчаків (ленчиків). Козацьке і англійські сідла мають м'яке сидіння і подушку.
Козацьке сідло
Сідло козацького типу складається з твердої основи — арчака і крил, високих лук, м'якої подушки, підперсника, підхвісника, путилиць зі стременами, попруг, сідельного троку, підкладки під лавки полиць, що тримають сідло на спині коня, а також пітник. Додатково до сідла можуть кріпитися сумки та в'ючні ремінці.
У сідлі козачого типу прорізи для путлиць зміщені трохи назад, тому за способом сидіння і їзди на ньому воно сильно відрізняється від сідла кавалерійського зразка. Вершник під час їзди риссю на сідлі кавалерійського зразка гасить поштовхи свого тіла — він вільно опускається у сідло і підводиться на стременах в такт руху коня через темп. На противагу цьому, під час їзди риссю в сідлі козачого типу вершник стоїть на стременах із витягнутим вперед корпусом, а поштовхи його тіла передаються спині коня в кожному з темпів руху. Сідло козачого типу має більш короткі полиці й, відповідно, меншу площу дотику зі спиною коня і високий ступінь її травмування, особливо під час їзди із важкими перекидними сумками.
Як вибрати правильне сідло для велосипеда
Основна ідея полягає в тому, щоб велосипедист сидів на сідлі не промежиною, а сідничими кістками. Досягається це, по-перше, правильним підбором сідла за формою; по-друге - за розміром.
Підбір сідла за формою - справа нехитра. Чим рівніше ви сидите (перпендикулярно землі), тим більш широке сідло вам потрібно. Найширші сідла встановлюються на дитячі та прогулянкові велосипеди. А самі вузькі - на гоночні байки. Опірні точки на велосідлі
Підбір сідла за розміром - тут є деякі премудрощі. Вам доведеться виміряти відстань між вашими сідничими кістками в тому місці, яке буде стикатися з сідлом. Це можна зробити, просто намацавши руками ліву і праву кістки і попросивши когось заміряти відстань між ними. Є й більш хитромудрий метод: в плаский ящичок насипати піску і сісти в нього. Після цього заміряти відстань між двома найглибшими ямками, які залишать ваші сідниці (це не жарт!).
Далі, вирушайте до веломагазину. Але при підборі велосідла врахуйте, що ваші сідничні кістки повинні спиратися не на самі краї сідла, а на так звані «опірні точки» (дивіться зображення).
Ще хотілося б згадати сідла з вирізами по центру. Хороша річ. Якщо є можливість, купуйте саме таке. Тут вам і зниження ваги сідла, і вентиляція області промежини, і додаткове поліпшення кровопостачання таза велосипедиста.
Взагалі, перед покупкою сідло добре було б випробувати на дистанції 10-20 кілометрів. Якщо нічого ніде не натирає і не німіє - то сідло вам підходить
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line
http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике