Відмінності між версіями «Суничник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 19: Рядок 19:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Суничник_3.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Суничник_3.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cуничник_2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cуничник_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zemlyanika-264x300.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zem2.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  

Версія за 15:13, 30 листопада 2014

Суни́чник, -ка, м. Раст. земляника, (все растеніе цѣликомъ). Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. Мет. 163. См. Суниці.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СУНИ́ЧНИК, а, чол.

1. Кущі суниці. Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником (Словник Грінченка); Напровесні голубіють [діброви] від пролісків, весною біліють в суничниках, влітку червоніють од ягоди, а восени палають золотом і пурпуром (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 58).

2. Ділянка землі, на якій ростуть суниці.

3. (Arbutus, L.). Вічнозелене дерево або кущ із шкірястими листками й білими, зрідка рожевими квітками. Ягоди великоплідного суничника їстівні; з них можна виготовляти варення, вина тощо (Наука і життя, 6, 1968, 66).

Ілюстрації

Суничник 3.jpg Cуничник 2.jpg Zemlyanika-264x300.jpg Zem2.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]