Відмінності між версіями «Ялівець»
(Створена сторінка: '''Ялівець, яловець, -вцю, '''''м. ''Можжевельникъ, Juniperus communis L. ЗЮЗО. І. 125. ''Треться мнеться та й...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ялівець, яловець, -вцю, '''''м. ''Можжевельникъ, Juniperus communis L. ЗЮЗО. І. 125. ''Треться мнеться та й птиця коло деревця ялівця. ''Гол. IV. 285. ''Куривсь для духу яловець. ''Котл. Ен. І. 19. | '''Ялівець, яловець, -вцю, '''''м. ''Можжевельникъ, Juniperus communis L. ЗЮЗО. І. 125. ''Треться мнеться та й птиця коло деревця ялівця. ''Гол. IV. 285. ''Куривсь для духу яловець. ''Котл. Ен. І. 19. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ЯЛІВЕ́ЦЬ, ЯЛОВЕЦЬ, ялівцю, чол. (Juniperus, L.). Вічнозелений чагарник, рідше дерево родини кипарисових з лускоподібною або короткоголчастою хвоєю та ягодоподібними шишками, вживаними в медицині. По дорозі він старанно обминав кущі розлогого ялівцю (Іван Франко, III, 1950, 84); Чебрець, яловець і деревій, зварені на липовому меду, вчинили своє, вирвали з пазурів кирпатої думного дяка (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1953, 170); Ось простяглася алея вічнозеленого ялівцю. Його називають олівцевим деревом: цінна деревина використовується для виготовлення олівців (Літературна газета, 13.V 1958, 1); Сухий яловець спалахував, як порох (Леонід Первомайський, Атака.. 1946, 122). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | ||
+ | |} | ||
[[Категорія:Ял]] | [[Категорія:Ял]] |
Версія за 15:08, 30 листопада 2014
Ялівець, яловець, -вцю, м. Можжевельникъ, Juniperus communis L. ЗЮЗО. І. 125. Треться мнеться та й птиця коло деревця ялівця. Гол. IV. 285. Куривсь для духу яловець. Котл. Ен. І. 19.
Сучасні словники
ЯЛІВЕ́ЦЬ, ЯЛОВЕЦЬ, ялівцю, чол. (Juniperus, L.). Вічнозелений чагарник, рідше дерево родини кипарисових з лускоподібною або короткоголчастою хвоєю та ягодоподібними шишками, вживаними в медицині. По дорозі він старанно обминав кущі розлогого ялівцю (Іван Франко, III, 1950, 84); Чебрець, яловець і деревій, зварені на липовому меду, вчинили своє, вирвали з пазурів кирпатої думного дяка (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1953, 170); Ось простяглася алея вічнозеленого ялівцю. Його називають олівцевим деревом: цінна деревина використовується для виготовлення олівців (Літературна газета, 13.V 1958, 1); Сухий яловець спалахував, як порох (Леонід Первомайський, Атака.. 1946, 122).
Ілюстрації
[[Зображення:|x140px]] | [[Зображення:|x140px]] | [[Зображення:|x140px]] | [[Зображення:|x140px]] |