Відмінності між версіями «Півень»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Джерела та література)
Рядок 4: Рядок 4:
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 
==Джерела та література==
 
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Версія за 14:39, 30 листопада 2014

Пі́вень, -вня, м. 1) Пѣтухъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Мет. 16. Въ селѣ время ночью, опредѣляется по пѣнію пѣтуховъ: перші півні приблизительно въ десять часовъ вечера, другі — въ двѣнадцать, треті — въ два часа ночи. О півнях. На разсвѣтѣ. 2) — ди́кий = Тетерюк. Вх. Пч. II. 15. 3) — морський. Сказочное животное въ морѣ съ рыбьей чешуей. Драг. 6. Ум. Півник, півничок.

Медіа

Див. також

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) 1. Свійський птах з червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки. Ходила квочка з курчатами, кури, і між ними, гордо задравши голову й виблискуючи на сонці своїм червоним гребенем, півень (Панас Мирний, I, 1954, 50); В той вечір Санька приймала гостя з особливою пошаною: заставила Сергія зарізати півня і цілий вечір пекла, варила і смажила (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 157); * У порівняннях. Вони [Раду і Маріуца] налітали одно на одного, билися грудьми, як роз'юшепі півні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 374); Юрко ходив гордо по хаті, мов півень по траві (Петро Козланюк, Пов. і опов., 1949, 32); // Флюгер, прикраса і т. ін. у вигляді такого птаха. Зверху криші по ріжках шпилі, а наверху комина вертиться по вітру залізний півень (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 12); // Самець деяких інших птахів ряду курячих.

2.  Пі́вень — самець курки, зовні від неї зазвичай відрізняється великим гребенем і сережками, а також пишним і часто різнокольоровим хвостовим оперенням.

Півень в культурі Півень — символ забіякуватості та крові. У деяких народів досі існують півнячі бої. У східнослов'янській та християнській міфології одна з найважливіших функцій півня як провісника — часова. Його спів визначає межі нічного часу доби, коли діють темні бісівські сили. Своїм співом опівночі півень розганяє нечисть до наступної ночі. Спів третіх півнів — знак рівної відстані від півночі до вранішньої зорі — свідчить про закінчення дії нечистих сил. Слов'яни при будівництві будинку приносили в жертву чорного півня. У китайській традиції півень із золотим пір'ям, що співає тричі на день (на сході сонця, опівдні і на заході), має епітет «небесний» і є носієм чоловічого начала, знаком чоловічої сили «Ян». В Англії до кінця XVIII століття практикувалася кривава забава, яка називалася «кидання в півня» (англ. cock throwing). Вона полягала в тому, що публіка кидала палиці в посадженого в горщик півня до тих пір, поки птиця не померала. Зазвичай це дійство відбувалося в Жирний вівторок (час карнавалу). В деяких випадках птицю прив'язували до колоди. Або тим, хто кидає в неї палиці, зав'язували очі. У Суссексі півня прив'язували до кілочка льоскою завдовжки в п'ять-шість футів, щоб він не міг клюнути тих, хто над ним знущається.

Ілюстрації

312322 2.jpeg 3118481 fb99ae90.jpg Cock-picture-color.png Иперен.jpeg

Див. також

академічний словник

"словопедія"

картинки