Відмінності між версіями «Людожер»

Поточна версія на 14:23, 30 листопада 2014

Людоже́р, -ра, м. Людоѣдъ. Кріваві людожері. К. ЦН. 314. Змій людожерК. МБ. X. 12.\

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛЮДОЇ́Д, а, чол.

1. Дикун, що їсть людське м'ясо. Для мене, здається, готувався до свята справжній бенкет, так наче я мав апетит людоїда, або приїхав з голодного краю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 358); Я читав колись про диких людоїдів, що живуть на австралійських островах, про те, які вони люті (Володимир Самійленко, II, 1958, 305); * Образно. Мор, голод і війна — то страшні людоїди (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 195); * У порівняннях. Різким ривком відкинув [Солод] геть шинель і голий, мов дикун-людоїд, накинувся на Безкобиліна (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 103); // перен. Про надзвичайно жорстоку людину, схильну до насильства, вбивства. Кати! кати! людоїди! Наїлись обоє, Накралися; а що взяли На той світ з собою? (Тарас Шевченко, I, 1951, 249); В тій Німеччині рейвах: метушаться людоїди, в дзвони дзвонять, бога просять свого фашистського (Юрій Яновський, I, 1954, 81); // Уживається як лайливе слово. Дяк потріпує навіть старих і благочестивих дідів.. усякими непотрібними словами: анциболами, харцизниками, людоїдами, шибениками і усякими безумними словами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 168).

2. Персонаж казок, що поїдає людей (частіше дітей). Далі старший людоїд і каже: — Ну, сідай, хлопче, та повечеряй з нами, бо після вечері ми тебе самого з'їмо (Степан Васильченко, II, 1959, 437).

Словарь української мови

ЛЮДОЖЕ́Р, а, ч. Те саме, що людої́д. Волохате страховисько [отець Павло] вивело кілька страшних, достотно, як виводять людожери, звуків і наблизилось до тітки (Кач., II, 1958, 13); — Розбійник!. .Людожер!.. Він хоче моєї загуби!.. — хвилювався дорогою Семен (Коцюб., І, 1955, 127); — Смерть фашистам! Смерть людожерам! — лунає в натовпі (Ів., Таємниця, 1959, 145); * Образно. Там не школа, а в’язниця… Там фашистський офіцер. На кашкеті в нього птиця, Хижа птиця-людожер (Воронько, Три покоління, 1950, 13).

Іноземні словники

Словник іншомовник слів

Канібал (фр., ісп., людожер) - жорстока людина, яка харчується людьми.

Ілюстрації

Цікаві факти

Що таке Канібалізм

Канібалізм — поїдання одного або кількох членів виду представниками того ж самого виду. Канібалізм властивий майже всім представникам тваринного світу та людям. Термін «канібалізм» або «канібал» походить від назви «Каніба» або «каріб», назви вест-індіанського племені, в якого іспанці вперше спостерігали звичай людожерства. Хоча цей термін виник щодо людожерства, тепер він поширюється на весь тваринний світ.

Для людського канібалізму використовується термін антропофагія, або людожерство. Антропофагія походить від грецького слова антропос (людина) і фагеін (їсти). Людожерство властиве багатьом племенам і етнічним групам в минулому. Поширення людожерства і сприйняття його окремими суспільствами — надзвичайно обговорювана тема в антропології. В сьогоденних суспільствах людожерство засуджується як морально, так і законодавчо. Окремі випадки людожерства в сучасних суспільствах як правило пояснюються екстремальними ситуаціями голоду, діями злочинців або людей з психічними вадами.

Фіджійський вождь Унре Унре, що жив у 19 ст., потрапив до Книги рекордів Ґіннесса за «найбільший канібалізм»: він з'їв від 872 до 999 осіб.

Більше читайте тут: [1]