Відмінності між версіями «Возити»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
== Сучасні словники == | == Сучасні словники == | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/vozyty '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''] | ||
| + | |||
| + | ВОЗИТИ, вожу, возиш, недок., перех. | ||
| + | 1. Переміщати, пересувати, доставляти кого-, що-небудь машиною, возом і т. ін. За те вони [пани] дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (Іван Котляревський, І, 1952, 135); — Велике діло борону тягати Або снопи возить! (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 107); Якщо за добу в молотарку Дадуть мої руки сто кіп, То швидше машини й безтарки Державі возитимуть хліб (Степан Олійник, Вибр., 1959, 119). | ||
| + | |||
| + | 2. Волочити, тягати що-небудь. Любиш їздить — люби й саночки возить! (Номис, 1864, № 7080); Лаврін гладив його [кота] м'яку шерсть, прив'язував до нитки заячий хвостик і возив його по долівці, забавляючись хижими стрибками кота (Олесь Донченко, III, 1956, 127). | ||
| + | |||
| + | [http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ '''«Словники України on-line»'''] | ||
| + | |||
| + | вози́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| + | |||
== Іноземні словники == | == Іноземні словники == | ||
== Ілюстрації == | == Ілюстрації == | ||
Версія за 13:15, 30 листопада 2014
Возити, -вожу, -зиш, гл. Возить. В ліс дров не возять. Ном. № 1457.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВОЗИТИ, вожу, возиш, недок., перех. 1. Переміщати, пересувати, доставляти кого-, що-небудь машиною, возом і т. ін. За те вони [пани] дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (Іван Котляревський, І, 1952, 135); — Велике діло борону тягати Або снопи возить! (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 107); Якщо за добу в молотарку Дадуть мої руки сто кіп, То швидше машини й безтарки Державі возитимуть хліб (Степан Олійник, Вибр., 1959, 119).
2. Волочити, тягати що-небудь. Любиш їздить — люби й саночки возить! (Номис, 1864, № 7080); Лаврін гладив його [кота] м'яку шерсть, прив'язував до нитки заячий хвостик і возив його по долівці, забавляючись хижими стрибками кота (Олесь Донченко, III, 1956, 127).
вози́ти – дієслово недоконаного виду
