Відмінності між версіями «Чуб»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | === Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | |
| + | 1. Волосся на голові у людини (перев. у чоловіка). Цигуля ступив і спинився біля вчителевих дверей. Скинув шапку й обтрусив сніг з неї, далі статечно долонею пригладив чуба, втер вуса й постукав у двері (Андрій Головко, II, 1957, 299); Молодший лейтенант.. опинився на самім гребені. Сорочка його залопотіла на вітрі, чуб розвіявся, і яскраве червоне сонце несподівано осяяло всю його постать (Олесь Гончар, III, 1959, 101); | ||
| + | // Довге пасмо волосся на голеній голові, що звисає над лобом; оселедець. | ||
| + | ♦ Братися за чуби див. братися; Гріти чуби (чуба) див. гріти; Дерти (драти) за чуба див. дерти; Дерти (драти) за чуби один одного (другого) — битися. Мовчки, похмуро їв він хліб з часником та часом сердито покрикував на дітей, як вони.. дуже міцно почнуть дерти один одного за чуби та нароблять галасу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 438); Доходить до чуба — починається бійка; Забрити чуба див. забривати; За чуба витягати (витягнути) кого — силою, силоміць виводити, прогонити кого-небудь звідкись. Так глипнула [молодиця].. на чоловіка, що він аж зіщулився, бо — всі знали — рука в Корніїхи важка і не раз вона витягала господаря за чуба з чайної на Центральній (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 14); Зашкребти (заскребти) у чубідив. зашкребти; Мірятися чубами з ким — встрявати в бійку з ким-небудь, битися; Нагріти чуба (чуби) див.нагрівати; Надирати (надерти, надрати) чуба див. надирати; Нам'яти чуба див. наминати; Обірвати чуба див. обривати 1; Рвати чуб [на голові, на собі] див. рвати; Чуби тріщать див. тріщати; Чуб поліз угору (догори) див. полізти; Чуб [на голові, догори, вгору] піднімається (підіймається). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 12:52, 30 листопада 2014
Чуб, -ба, м. Передняя часть волосъ на головѣ человѣка, иногда вообще волосы; хохолъ. Юпитер, все допивши з кубка, погладив свій рукою чуб. Котл. Ен. І. 13. Пани б’ються, а в мужиків чуби болять. Ном. № 1304. Скуби мене за чуб. Левиц. І. 336. Чуба намняти. Потрепать за волосы. Гей, шануйсь, бо намну тобі чуба! Чуба нагріти. Вспотѣть отъ работы, утомиться. Нагрів я чуба, поки постягав мішки на віз. Наші хло́пці покидали чуби. Забрили лобъ нашимъ парнямъ, взяли ихъ въ солдаты. Г. Барв. 118. 2) Хохолъ у птицъ. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Чуб. V. 763. 3) = Цідилко. Гол. Од. 26. Ум. Чубик, чубчик. ЕЗ. V. 118. Та узяв його за чубчик і поскуб легенько. Кв.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]
1. Волосся на голові у людини (перев. у чоловіка). Цигуля ступив і спинився біля вчителевих дверей. Скинув шапку й обтрусив сніг з неї, далі статечно долонею пригладив чуба, втер вуса й постукав у двері (Андрій Головко, II, 1957, 299); Молодший лейтенант.. опинився на самім гребені. Сорочка його залопотіла на вітрі, чуб розвіявся, і яскраве червоне сонце несподівано осяяло всю його постать (Олесь Гончар, III, 1959, 101); // Довге пасмо волосся на голеній голові, що звисає над лобом; оселедець. ♦ Братися за чуби див. братися; Гріти чуби (чуба) див. гріти; Дерти (драти) за чуба див. дерти; Дерти (драти) за чуби один одного (другого) — битися. Мовчки, похмуро їв він хліб з часником та часом сердито покрикував на дітей, як вони.. дуже міцно почнуть дерти один одного за чуби та нароблять галасу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 438); Доходить до чуба — починається бійка; Забрити чуба див. забривати; За чуба витягати (витягнути) кого — силою, силоміць виводити, прогонити кого-небудь звідкись. Так глипнула [молодиця].. на чоловіка, що він аж зіщулився, бо — всі знали — рука в Корніїхи важка і не раз вона витягала господаря за чуба з чайної на Центральній (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 14); Зашкребти (заскребти) у чубідив. зашкребти; Мірятися чубами з ким — встрявати в бійку з ким-небудь, битися; Нагріти чуба (чуби) див.нагрівати; Надирати (надерти, надрати) чуба див. надирати; Нам'яти чуба див. наминати; Обірвати чуба див. обривати 1; Рвати чуб [на голові, на собі] див. рвати; Чуби тріщать див. тріщати; Чуб поліз угору (догори) див. полізти; Чуб [на голові, догори, вгору] піднімається (підіймається).
Ілюстрації
|
|
|
|
