Відмінності між версіями «Унуча»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1374306004_babushka.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1374306004_babushka.jpg|x140px]] | ||
− | |||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:File9SD8sR.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:File9SD8sR.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:H9hUzqAjiTc.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:H9hUzqAjiTc.jpg|x140px]] |
Версія за 11:42, 30 листопада 2014
Унуча, -чати, с. Внучекъ. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Шевч. 112. Ум. Унучатко.
Сучасні словники
УКРЛІТ.ORG_Cловник Унуча, чати, с. Внучекъ. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Шевч. 112. Ум. Унучатко.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Унуча, -чати, с. Внучекъ. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Шевч. 112. Ум. унучатко.
[України on-line»] унуча́ – іменник середнього роду, істота
Іноземний словник
ЯНДЕКС словари унуча Существительное внук (м.), внучка (ж.)