Відмінності між версіями «Чаклун»

Поточна версія на 22:12, 29 листопада 2014

Чаклун, -на, м. Колдунъ, чародѣй. subst:Шаблон:Словник

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЧАКЛУ́Н, а, чол. 1. заст. Людина, яка займається чаклунством. В селі дехто діда зве чаклуном, але це брехня, бо він до церкви ходить (Михайло Стельмах, II, 1962, 259); * У порівняннях. Петро Іванович говорив про себе, а людям, здавалося, що він, як той чаклун, зумів відгадати їхні помисли і говорить про них (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 203); // нар.-поет. Казковий персонаж, який впливає магічними діями на природу й людей; чарівник. Раз у раз пригадувалося їй чудове «Лебедине озеро» і красуня-дівчина, яку злий чаклун перетворив на лебедя (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 78); — Бачать втікачі, що води в морі стало вдвоє менше, і почали благати чаклуна, що пролітав на чарівному килимі: — Врятуй нас, великий чарівнику. Віддячимо тобі вдесятеро (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 28). 2. перен., розм. Людина, яка робить все надзвичайно вміло, вправно. Режисер — цей чаклун фільмування — замислився надміру (Юрій Яновський, V, 1959, 119); Лікар в очах хворої людини — добрий чаклун, який знав і що болить, і чому болить, і чим можна зарадити лихові (Вечірній Київ, 26.XII 1968, 2). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 266.

"Словопедія" 

ЧАКЛУН відьмак, маг, ЧАРІВНИК, чорнокнижник, характерник, з. химородник, кн. чародійник, а. шаман, п! ЗНАХУР

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЧАКЛУ́Н, а́, ч.

1. заст. Людина, яка займається чаклунством. В селі дехто діда зве чаклуном, але це брехня, бо він до церкви ходить (Стельмах, II, 1962, 259); *У порівн. Петро Іванович говорив про себе, а людям здавалося, що він, як той чаклун, зумів відгадати їхні помисли і говорить про них (М. Ю. Тарн., День.., 1903, 203); // нар.-поет. Казковий персонаж, який впливає магічними діями на природу й людей; чарівник. Раз у раз пригадувалося їй чудове «Лебедине озеро» і красуня-дівчина, яку злий чаклун перетворив на лебедя (Забіла, Катруся.., 1955, 78); —Бачать втікачі, що води в морі стало вдвоє менше, і почали благати чаклуна, що пролітав на чарівному килимі: — Врятуй нас, великий чарівнику. Віддячимо тобі вдесятеро (Тулуб, Людолови, II, 1957, 28). 2. перен., розм. Людина, яка робить все надзвичайно вміло, вправно. Режисер — цей чаклун фільмування — замислився надміру (Ю. Янов., V, 1959, 119); Лікар в очах хворої людини — добрий чаклун, який знає і що болить, і чому болить, і чим можна зарадити лихові (Веч. Київ, 26.XII 1968, 2). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 266. Чаклун, на, м. Колдунъ, чародѣй. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 443. чаклу́н = чарівни́к = чароді́й = чароді́йник (ж. чаклу́нка = чарівни́ця = чароді́йка = чароді́йниця; пестливі — чарівни́чка, чарівни́ченька) — 1) той, хто займається чаклунством; колись їх називали ще обая́телями (від ба́яти — «говорити»); відповідно чаклу́нство (див.) — це обая́нієз огляду на заклинання і заклиначів; у народному уявленні — той, хто магічними діями впливає на природу й людей (у давнину — волхв); бувають добрі й злі чаклуни (чарівники); одні допомагають людині, лікують, легко викликають навіть дощ чи погоду, отже, відвертаючи нечисту силу, борються з нею; чарівниці вміютьприворожувати хлопців до дівчат, а деякі нібито знають навіть молоди́льне молоко́, — щоб не старітися; другі, навпаки, шкодять людям, особливо своїм ворогам, насилають на них злі ча́ри (див.); деякі, помираючи, можуть передати набуті знання своїм дітям (звідси так звані «родимі чарівники»); ще в Початковому літопису злі дії чарівників, чародіїв іменують бісівськими «козньми»; чарівник (чаклун) міг наслати хворобу, обернути людей на тварин (найчастіше на вовка), зашкодити врожаю; за повір’ям, чарівники могли робити магічні «заломи» колосся (тобто «завивати закрутки» на житній ниві з метою спричинити неврожай); такі закрутки чіпати не можна, бо це зашкодить людині (спаралізує її); у цьому разі варто звернутися до іншого чарівника, який міг би зняти це закляття з ниви; чарівників (чаклунів) називали подекуди перемі́тниками,ототожнюючи їх з ворожбитами, знахарями, відьмами, взагалі з такими, хто наділений надприродними властивостями. Москаль на хитрощі піднявся і видавав, мов він чарівник (І. Котляревський); Коли місяць в серп, то чарівниці ідуть на гряниці (М. Номис); 2) тільки чарівни́ця, чарівни́чка, чарівни́ченька — ласкаві й пестливі форми уосібнення дівчини, жінки (перев. при звертанні). Дівчинонько-чарівничко, сподобалось мені твоє личко (П. Чубинський). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 633-634.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Чаклун, -на, м. Колдунъ, чародѣй.

«Словники України on-line»

чарівни́к – іменник чоловічого роду, істота

відмінок однина множина називний чарівни́к чарівники́ родовий чарівника́ чарівникі́в давальний чарівнико́ві, чарівнику́ чарівника́м знахідний чарівника́ чарівникі́в орудний чарівнико́м чарівника́ми місцевий на/у чарівнико́ві, чарівнику́ на/у чарівника́х кличний чарівнику́ чарівники́ МА́ЙСТЕР (той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості), ВІРТУО́З, МИТЕ́ЦЬ, МАСТА́К розм.,АРТИ́СТ розм., ШТУКА́Р розм., МАЙСТЕ́РНИК розм., МИСТЕ́ЦЬ заст., ТІМА́ХА заст.; УМІ́ЛЕЦЬ [ВМІ́ЛЕЦЬ], ЧАКЛУ́Н розм.,БОГ розм., МАГ розм. (той, хто досяг найбільшої вмілості в чомусь); ЧАРІВНИ́К розм., ЧУДОТВО́РЕЦЬ розм., ЧАРОДІ́Йзаст., ЧАРОДІ́ЙНИК заст. (той, хто чарує своїм мистецтвом, працею); УНІВЕРСА́Л (людина різнобічних мистецькихнавичок). - А дріб чи кулі я сам роблю. Ого, я майстер на це! - похвастався дід (О. Донченко); Михайло Гнатович бувсправжнім віртуозом зварювання (В. Собко); Втонули в часі імена митців, і те ім'я, що мало буть крилатим (Л. Костенко); - Та й мастак ти, Якиме, кашу варити! (Панас Мирний); [Єгиптянин:] Хай Тот-майстерник мене ховає від неробства!(Леся Українка); От такі-то, мабуть, страви і панам не вадять! Ну!.. Уміли готувати і на стіл давати! Знать, тімахиколо печі і дочка і мати! (М. Макаровський); На диво всім умільці кріпаки Руками тут важку робили кладку (Д. Луценко);Режисер - цей чаклун фільмування - замислився надміру (Ю. Яновський); Краса - це ж вияв найвищої радості життя, івона не може бути чужою ні лікареві, ні електрозварникові, ні шахтареві, ні хліборобові, ні магові кібернетики (М.Рильський); Великого дослідження чекає прекрасна оповідацька школа письменників західних областей, починаючи відчарівника короткого оповідання Юрія Федьковича (Ю. Збанацький); -. Той, той! - потряс диякон книжкою. - Байстрюк,бродяга і голодранець! А нині - найліпший гравер, стовп друкарні, чудотворець (Вас. Шевчук); Та він садив [дуби], усатийчародій, Роботі сам радіючи своїй (М. Рильський); Його оточують люди неабиякого робітничого гарту, майстри йінженери високих досконалостей, чародійники металу й формул (з газет); Льока не мав ніякої спеціальності, протевважав себе за універсала, який все знає і все може (Ю. Мокрієв).

ФО́КУСНИК (той, хто показує фокуси), ШТУКА́Р розм., МАРТОПЛЯ́С заст., ФІҐЛЯ́Р заст.; ІЛЮЗІОНІ́СТ (артист цирку); МАГ,ЧАРІВНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК (традиційна назва артиста цирку); ФАКІ́Р (перев. у мандрівному цирку). Акробати збаяністом закінчували свій номер, їх мав змінити жонглер-фокусник (Л. Дмитерко); Молодець він геніальний, маєзграбність гімнастичну, і такії робить штуки, Мов штукар славутний Масман (Леся Українка); Приїхав [Тиміш] доМирослава на вакації разом із мартоплясами, став мандрівним лицедієм (О. Ільченко); Якщо ви були в цирку, то, мабуть,бачили: ілюзіоніст проробляє кілька загадкових маніпуляцій над якимось предметом - і той предмет зникає (з газети);Увесь до пояса вкритий ножами, маг і чародій ходив по килиму (Н. Рибак); Він говорить про факірів, що вміють чаруватикобр (В. Собко).

ЧАКЛУ́Н (людина, яка займається чаклунством), ЧАРІВНИ́К, МАГ, ХАРАКТЕ́РНИК, ЗНА́ТНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК,ЧУДОДІ́Й заст., МОЛЬФА́Р діал., ЧУДЕ́СНИК заст., ЧОРНОКНИ́ЖНИК заст., ВІДЬМА́К заст.; ЗАКЛИНА́Ч заст.,ЗАКЛИНА́ТЕЛЬ заст. (той, хто діє заклинанням); ШЕПТУ́Н заст., ШЕПТІ́Й заст. (той, хто промовляє наговір, приворот);ВОЛХВ (у давніх слов'ян); ВОРОЖБИ́Т заст., ХИМОРО́ДНИК заст. (той, хто ворожить); ШАМА́Н (у племен, релігія якихґрунтується на культі духів, магії). - Вони кидалися до шаманів і чаклунів, волали, молилися, бурмотіли закляття (З. Тулуб); [Мар'яна:] Сербине, може, ти чарівник? Нарай мені таких чар, щоб можна було привертати людей! (С. Васильченко); ЗаАбдулаєвим ходить слава східного чародія і мага (Григорій Тютюнник); - Це характерник, - сказав хтось біля Ярошенків. -Заворожує зброю і кулі так, що своїм не шкодять, а ворога б'ють (О. Маковей); Прадід стояв, мов знатник, що знає всівесняні тайни (Ю. Яновський); Чула й вона колись про лісовиків, вовкулаків, чародійників (В. Гжицький); Над розгорнутоюкартою схилився землемір.. Враження було таке, наче то не землемір, а якийсь всесильний маг, чудодій, що напожовклій картіоракулі вичитує кожному його долю (І. Кириленко); Іван простягав руку у сю скупу зимою безлюдність ікликав на тайну вечерю до себе всіх чорнокнижників, мольфарів, планетників всяких (М. Коцюбинський); [2-га дівчина:]Він відьмак, з чортами знається (М. Старицький); - Я.. бачу пальми, священний Ганг, храми Мадраса, бородатих синкхів,заклинателів змій (П. Загребельний); Вмить до послуг його вже стоять: Шептуни, знахарі, ворожбити (С.Воскрекасенко); Заворожи мені, волхве, Друже сивоусий! (Т. Шевченко); "Що ж, - думає [Петро], - як і се такий химородник?Піду скоріш, щоб справді не вкоїв він якого лиха" (П. Куліш). маг і чароді́й (чарівни́к, заст. чудоді́й), жарт. Людина, яка робить щось дуже легко, вправно, спритно, красиво і т. ін.Карцев, не поспішаючи, вправа за вправою, день за днем учив обох Ольг, і робота давала наслідки.. Одного разу ..зустрів їх біля трибуни [підполковник] і задоволено сказав: — Ваш Карцев — маг і чародій (В. Собко). маг, чарівни́к. Колиж наступала пора полювання на дичину, ніхто не міг зрівнятися з Ніколає. — Маг, чарівник! — говорили люди, колиюнак ніс на плечах десяток добрих качок (М. Чабанівський).

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

МАГ "волшебник", магия. Заимств. книжным путем, вероятно, через нем. Мagus, Маgiе из лат. magus, которое восходит через греч. к др.-перс. magus; см. Бартоломэ 1111; Уленбек, Aind. Wb. 209; Литтман 24. Возм., также, что маг – новообразование от магический, которое происходит из нем. magisch – то же.

Іноземні словники

Словник українська-англійська

чарівник англійська переклад та визначення "чарівник", українська-англійська Словник онлайн Переклад на англійська: wizard (noun ) Автоматичний переклад: magician

ЯНДЕКС словари

колдун колду́н, -а́

Словари и энциклопедии на Академике

чаклун ч sorcerer, conjurer, wizard, magician Українсько-англійський словник Смотри также в других словарях: Гродно — Запрос «Гродно» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Город Гродно белор. Гродна Флаг Герб … Википедия Военный фильм — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете … Википедия Федорцов, Андрей Альбертович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Федорцов. Андрей Федорцов Имя при рождении: Андрей Альбертович Федорцов Дата рождения: 13 августа 1968(1968 08 13) (44 года) … Википедия Немецкая овчарка — Для термина «Овчарка» см. другие значения. Немецкая овчарка Немецкая овчарка … Википедия Чиндяйкин, Николай Дмитриевич — Николай Чиндяйкин Дата рождения: 8 марта 1947(1947 03 08) (65 лет) Место рождения: Чёрное Уренский район Нижегородской области, СССР Гражданство … Википедия Военные фильмы — Военный фильм или батальный фильм исторический художественный фильм, реконструирующий события реально происходившей войны или сражения, амуницию, оружие, приёмы и организацию боя. В центре художественной композиции батального фильма обычно… … Википедия Фильм о войне — Военный фильм или батальный фильм исторический художественный фильм, реконструирующий события реально происходившей войны или сражения, амуницию, оружие, приёмы и организацию боя. В центре художественной композиции батального фильма обычно… … Википедия Чебоксарский международный кинофестиваль — Эту статью следует викифицировать. Пожалуйста, оформите её согласно правилам оформления статей. Чебоксарский международный кинофестиваль культурное мероприятие, проводимое ежегодно с 2008 года в столице Чув … Википедия Чиндяйкин — Чиндяйкин, Николай Дмитриевич Николай Чиндяйкин Николай Дмитриевич Чиндяйкин Имя при рождении: Николай Дмитриевич Чиндяйкин … Википедия волхв — См … Словарь синонимов волшебник — Колдун, кудесник, маг и чародей, чернокнижник; волхв; маг, и чародей; профессор белой и черной магии. ... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. волшебник колдун, кудесник, маг,… … Словарь синонимов

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=hRwO14kUhmg

https://www.youtube.com/watch?v=sz8RMtb8jcA

Див. також

Песня волшебника

Детские песни - Где водятся волшебники: текст песни

Цікаві факти

Українські традиції

Чарівник (Чаклун) ЧАРІВНИК (перемітник, чаклун, ворожбит, чародій, характерник, чорнокнижник, градівник, химородник, яритник, знахар, босоркан, шаркан, відьмак) — реальна людина з надприродними здібностями, які має від народження або які отримала, підписавши угоду з нечистою силою. На відміну від знахарів, що діяли "від Бога", на добро людям, чарівники. зналися з нечистим і чинили людям шкоду: насилали хвороби, обертали на тварин тощо. Поширеним було повір'я, що чарівники вміли робити магічні заломи колосся (закрутки), які спричиняли неврожайність хліба. Чіпати такі закрутки не можна, бо людину паралізує. У таких випадках зверталися до сільської ворожки, щоб та зняла закляття з ниви. У чаклуна дві тіні й дві душі. Двоєдушники — ті, що родяться з двома душами: людською і демонічною, володіють особливою силою, яка дає їм змогу відгонити град, зливи й вести хмари в потрібному напрямку. Як і відьми, чаклуни поділяються на природжених і навчених. Природженими чаклунами могли бути позашлюбні в четвертому поколінні діти (народжена поза шлюбом дівка родить дівку, ця друга приносить третю, народжений від третьої позашлюбний хлопчик стає чаклуном, а дівчинка — відьмою). Природжені чарівники є старшими над усіма відьмами й відьмаками своєї околиці і звуться упирями. "Як поспориш з відьмою, — кажуть люди, — то мерщій іди до їхнього начальника — опиряки — і проси його, щоб він тебе помилував і наказав тій відьмі, щоб вона не займала тебе". Чаклунами стають і ті, що народилися в сорочці; діти, прокляті матір'ю ще в лоні; діти, яких годують материнським молоком після відлучення від грудей. Чаклуном можна стати і проти волі, випадково перебравши знання від помираючого чарівника з якоюсь річчю. Перед смертю чаклун обов'язково має комусь передати своє вміння. Іноді він намагається це зробити без згоди свого послідовника. Особливо небезпечними є навчені чарівники. Набуті таємні знання вони використовують у власних інтересах. Навчені чаклуни звертаються по допомогу до нечистої сили, збагачуються за чужий рахунок і роблять зло, маючи від нього задоволення, із власної ініціативи. З нечистою силою вони домовляються на таких умовах: поки чаклун живе, чорти служать йому, але одразу ж після смерті чаклун стає власністю нечистої сили. Доручення чаклуна виконують чорти, відьми, заставні мерці. Він мусить постійно вигадувати їм якусь роботу на шкоду людям: насилати на них хвороби, псувати худобу, відбирати в корів молоко, робити закрутки, присушки, перетворювати людей на вовків. Чарівник і сам може обертатися різними тваринами чи комахами. В одного чоловіка, — розповідає легенда, — була вечеря. І було там багато його родичів і друзів. Усі вони почали співати, раптом у вікні кватирка сама відчинилась і влетів до хати метелик. А на столі була чарка з горілкою. Той метелик і став пити горілку. Як напився, став пищати, співати пісні. Гості всі полякалися. Потім той метелик луснув одного гостя по лобі своїми крильцями, і став невидимий. Це був, як стало зрозуміло, не метелик, а "відьмун" — родич хазяїна, якого він не покликав на бенкет. Звісно, відьмак розсердився й полякав усіх за те, що його обійшли увагою. Щоб стати вовком, чаклуну треба перекинутися через пеньок або через кілька ножів, застромлених у землю. Легенда розповідає: один наймит підгледів раз, як хазяїн перекинувсь через пеньок за током, зробився вовкулакою і побіг у ліс. "Постой же, — думає, — перекинусь і я, що з того буде?". Взяв да й перекинувся. Став і він вовкулакою і побіг у ліс. Довго блукав по лісу з вовками і їв усяку падаль. Далі стало йому скучно без людей, да вже не знає, як перекинуться в чоловіка. От він прийде на тік, побачить хазяїна і хоче сказать йому по-людськи, да й завиє по-вовчи. А собаки так і обступлять його. Він, бідолаха, і біжить в ліс. Да вже насилу хазяїн догадавсь, що се не вовк, да взяв і перекинув його навпаки через пеньок. Наймит йому в ноги. А хазяїн подививсь, да аж жаль йому стало: худий, як скіпка, а вид увесь подряпаний: то так собаки його погризли. "Отож, небоже, — каже, — не роби, чого не знаєш". У Карпатах вірили, що град, бурі, зливи, які спричиняють збитки господарству, прикликають самогубці й померлі чаклуни ("опирі"). Вони разом із чортами кують град на Чорногорі, а тоді у великих хмарах розносять його по всьому світу. Таких чаклунів називають "градівниками" або "чорнокнижниками". Назву "химородника" одержали люди, які володіють секретами якогось ремесла. Зазвичай чаклуном вважали мірошника, коваля, гончаря або музиканта. Характерниками, тобто особами з надприродними можливостями, які "із води могли сухими виходити; вміли, коли треба, сон на людей насилать; і туман, на кого треба, пускать; і в річки переливаться", — називали козаків-запорожців. Характерником був і славний кошовий війська Запорозького Іван Сірко, на прізвисько Праворучник, бо загадав своїм хлопцям, щоб після його смерті відрубали йому праву руку, сім років ходили з нею в бій і перемагали. Серед чарівників бувають провидці, які вміють передбачати майбутнє. Ще один цікавий різновид чарівників описала вчена-етнограф Надія Вархол, українка зі Словаччини. їх називали крутильниками, оскільки вони, згідно з уявленнями, вміли в повітрі 'прикрутити" до себе людину з далекої відстані. Особливої популярності набули чаклуни цієї "спеціалізації" серед західноукраїнського селянства за часів Австро-Угорщини, коли поширеною практикою для чоловіків стало, залишаючи вдома родину, шукати заробітку в Америці. "Кручення" могли проводити як ворожбит чи ворожка, так і самі жінка або чоловік за їхньою порадою та настановою. Для цього був потрібен якийсь предмет спіднього одягу (підштанники, онучі тощо) або сорочка того, кого хотіли "прикрутити". Сорочку брали обов'язково невипрану, бо за її допомогою здобувалий відомості про людину. Оскільки обертанням одежини, як вважали, встановлювалася висота польоту людини в повітрі, то крутили її вкрай обережно, помалу: бо як зависоко летітиме, перемерзне в небі, а занизько — теж недобре — розіб'є об дерева та об скелі. Того, хто летів, іноді чули — він кричав у повітрі "йой, йой, йой" чи "Боже мій, Боже мій...". Зупинити його міг той, хто чаклував, — помалу встромляючи ніж у землю. Летюча людина присідала тоді на землі, знахар годував її, добре вдягав, оскільки вона не була приготовлена до мандрівки, і знов у такий самий спосіб повертав у повітря, щоб могла продовжувати політ. Здебільшого людину починали "крутити" несподівано, відриваючи від якоїсь роботи. Так один чоловік "прикрутив" жінку до Америки з двома відрами, коли йшла по воду; інший — із постіллю тощо. Хоча, не бажаючи летіти, людина могла відіслати замість себе в повітря якийсь предмет. Існують згадки і про невдалі випадки "прикручення". Так, в одному із записів із села Іновця варили чар-зілля, щоб "прикрутити" живу людину, а натомість прилетів мрець.

Матеріал з Вікіпедії

Чарівник

Материал из Википедии

Волшебник