Відмінності між версіями «Користувач:Гориленко 21ПО»
(→Текст заголовка) |
(→Психіка) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | ==== | + | ==== Психіка ==== |
Психіка (від дав.-гр. ψυχή, «дихання, душа» та лат. префікс -ic) — система явищ суб'єктивного внутрішнього світу людини та тварин; букв., те що притаманне психеї, душевне, психічне. Штучне поняття застосоване в матеріалістичних вченнях на противагу ідеалістичному - душа; вживане лише в пострадянському просторі. Питання природи психіки є складовою основного питання філософії. | Психіка (від дав.-гр. ψυχή, «дихання, душа» та лат. префікс -ic) — система явищ суб'єктивного внутрішнього світу людини та тварин; букв., те що притаманне психеї, душевне, психічне. Штучне поняття застосоване в матеріалістичних вченнях на противагу ідеалістичному - душа; вживане лише в пострадянському просторі. Питання природи психіки є складовою основного питання філософії. |
Версія за 22:00, 29 листопада 2014
Психіка
Психіка (від дав.-гр. ψυχή, «дихання, душа» та лат. префікс -ic) — система явищ суб'єктивного внутрішнього світу людини та тварин; букв., те що притаманне психеї, душевне, психічне. Штучне поняття застосоване в матеріалістичних вченнях на противагу ідеалістичному - душа; вживане лише в пострадянському просторі. Питання природи психіки є складовою основного питання філософії.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПСИ́ХІКА, и, жін. Функція головного мозку, його здатність відображати об'єктивну дійсність. Психіка є одна із властивостей матерії, що виникла в процесі її розвитку (Борис Теплов, Психологія. Підручник для середньої школи, 1956, 3);
"Словопедія"
пси́хіка (від грец. ψυχή – душа) функція мозку, що полягає у відображенні об’єктивної дійсності. Виникла й розвинулася у вищих тварин у процесі біологічної еволюції у зв’язку з розвитком нервової системи, що регулює відносини організму з середовищем.
Словник іншомовних слів
Психіка (гр., душа) - функція мозку, що полягає у відображенні об'єктивної дійсності; душевна організація людини. Виникла й розвинулася у вищих тварин у процесі біологічної еволюції у зв'язку з розвитком нервової системи, що регулює відносини організму з середовищем.
Словник психологічних термінів
Психіка (гр. рsyche – орган думок і суджень) – здатність людини думати, міркувати і хвилюватися; розумове життя, включаючи свідомі та несвідомі процеси; розум у своїй цілісності, на відміну від тіла.
Тлумачний словник психологічних термінів
Психіка — властиве високоорганізованим хребетним тваринам, що мають кору головного мозку, психічне відображення об’єктивної дійсності і об’єктивування відображеного в поведінці, а людиною — і в діяльності; основна категорія і предмет психології. Психіка розвивалась в процесі еволюції живої матерії як вища якість на основі фізіологічної форми відображення, що властива і безхребетним тваринам, і рослинам. Різким переходом від фізіологічного до психічного відображення стало виникнення найпростішого с уб’єктив ного у вигляді найпростіших переживань. Психіка найбільш високо розвинена у людини як єдність тільки їй властивих свідомості, особистості і діяльності.
Словник іншомовних слів
психіка - функція мозку, що полягає у відображенні об'єктивної дійсності; душевна організація людини. Виникла й розвинулася у вищих тварин у процесі біологічної еволюції у зв'язку з розвитком нервової системи, що регулює відносини організму з середовищем
Іноземні словники
An encyclopedia Brittanica Company
PSYCHOLOGY - the science of mind and behavior