Відмінності між версіями «Набік»
(Створена сторінка: '''Набік, '''''нар. ''Прочь съ дороги, въ сторону. ''Набік, хлопці, набік, хлопці, бо чорт мужа не...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Набік, '''''нар. ''Прочь съ дороги, въ сторону. ''Набік, хлопці, набік, хлопці, бо чорт мужа несе. ''Чуб. V. 648. | '''Набік, '''''нар. ''Прочь съ дороги, въ сторону. ''Набік, хлопці, набік, хлопці, бо чорт мужа несе. ''Чуб. V. 648. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | НАБІК, присл. | ||
| + | 1. На правий чи лівий бік чого-небудь. Іван вирвав буряк і.. влучив її просто в хустку, аж очіпок з'їхав трохи набік (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 61); Гнат.. зайшов до кімнати в чистому вбранні з зачесаним набік темно-русим чубом (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 38); | ||
| + | // Відхиляючись від нормального (прямого) положення. Минули літа, а село Не перемінилось. Тілько пустка на край села Набік похилилась (Тарас Шевченко, І, 1951, 391). | ||
| + | 2. На відстань від кого-, чого-небудь. Всі три протягли руки, але Петрусь найдужчий,.. схопив кварту сам і відбіг набік (Лесь Мартович, Тв., 1954, 150); Ант теплими очима подивився на онуку, одіклав набік комишину.. й погладив дівчину по голові (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 9). | ||
| + | 3. Залишаючи поза увагою; не звертаючи уваги. [Вареник:] Я готов усі свої діла набік, щоб тільки Вам, Дементій Васильович, догодить (Марко Кропивницький, II, 1958, 220); Відкидаючи набік ганебно-ліберальні поради ліквідаторів, відкидаючи набік легковажне базікання народників, передові робітники твердо йшли своїм шляхом (Ленін, 20, 1950, 188). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 16. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | НАБІК, присл. | ||
| + | 1. На правий чи лівий бік чого-небудь. Іван вирвав буряк і.. влучив її просто в хустку, аж очіпок з’їхав трохи набік (Коцюб., І, 1955, 61); Гнат.. зайшов до кімнати в чистому вбранні з зачесаним набік темно-русим чубом (Чорн., Визвол. земля, 1959, 38); // Відхиляючись від нормального (прямого) положення. Минули літа, а село Не перемінилось. Тілько пустка н, край села Набік похилилась (Шевч., І, 1951, 391). | ||
| + | |||
| + | 2. а відстань від кого-, чого-небудь. Всі три протягли руки, але Петрусь найдужчий,,, схопив кварту сам і відбіг набік (Март., Тв., 1954, 150); Ант теплими очима подивився на онуку, одіклав набік комишину.. й погладив дівчину по голові (Скл., Святослав, 1959, 9). | ||
| + | 3. Залишаючи поза увагою; не звертаючи уваги. [Вареник:] Я готов усі свої діла набік, щоб тільки, Вам, Дементій Васильович, догодить (Крон., II, 1958, 220); Відкидаючи набік ганебно-ліберальні поради ліквідаторів, відкидаючи набік легковажне базікання народників, передові робітники твердо йшли своїм шляхом (Ленін, 20, 1950, 188). | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 16. | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
| + | НАБІК НА БІК | ||
| + | НАБІК – НА БІК | ||
| + | Набік, присл. На правий чи лівий бік чогось; убік тощо. Івась прижмурив одно око, похилив голову набік (Лесь Мартович); Тодозя одскочила набік в ліщину (І.Нечуй-Левицький); Кран від’їхав по рейках далеко набік (В.Собко); Сама вона важко дихала й дивилася кудись набік, неначе бачила там одповідь на якусь думку (А.Кащенко). | ||
| + | На бік, ім. з прийм. Шапочка з’їхала в неї на бік голови (М.Коцюбинський); Хлопці повилазили в човен та давай стрибать з човна в воду на бік, де було води по пояс (І.Нечуй-Левицький); Кашель б’є його, підкидає, перевертає з боку на бік (Панас Мирний); Особливе невдоволення у Феодосія викликало те, що Оленка під час суперечок завжди ставала на бік чоловіка (В.Логвиненко). | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:На]] | [[Категорія:На]] | ||
Поточна версія на 21:51, 29 листопада 2014
Набік, нар. Прочь съ дороги, въ сторону. Набік, хлопці, набік, хлопці, бо чорт мужа несе. Чуб. V. 648.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НАБІК, присл. 1. На правий чи лівий бік чого-небудь. Іван вирвав буряк і.. влучив її просто в хустку, аж очіпок з'їхав трохи набік (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 61); Гнат.. зайшов до кімнати в чистому вбранні з зачесаним набік темно-русим чубом (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 38); // Відхиляючись від нормального (прямого) положення. Минули літа, а село Не перемінилось. Тілько пустка на край села Набік похилилась (Тарас Шевченко, І, 1951, 391). 2. На відстань від кого-, чого-небудь. Всі три протягли руки, але Петрусь найдужчий,.. схопив кварту сам і відбіг набік (Лесь Мартович, Тв., 1954, 150); Ант теплими очима подивився на онуку, одіклав набік комишину.. й погладив дівчину по голові (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 9). 3. Залишаючи поза увагою; не звертаючи уваги. [Вареник:] Я готов усі свої діла набік, щоб тільки Вам, Дементій Васильович, догодить (Марко Кропивницький, II, 1958, 220); Відкидаючи набік ганебно-ліберальні поради ліквідаторів, відкидаючи набік легковажне базікання народників, передові робітники твердо йшли своїм шляхом (Ленін, 20, 1950, 188). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 16.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
НАБІК, присл. 1. На правий чи лівий бік чого-небудь. Іван вирвав буряк і.. влучив її просто в хустку, аж очіпок з’їхав трохи набік (Коцюб., І, 1955, 61); Гнат.. зайшов до кімнати в чистому вбранні з зачесаним набік темно-русим чубом (Чорн., Визвол. земля, 1959, 38); // Відхиляючись від нормального (прямого) положення. Минули літа, а село Не перемінилось. Тілько пустка н, край села Набік похилилась (Шевч., І, 1951, 391).
2. а відстань від кого-, чого-небудь. Всі три протягли руки, але Петрусь найдужчий,,, схопив кварту сам і відбіг набік (Март., Тв., 1954, 150); Ант теплими очима подивився на онуку, одіклав набік комишину.. й погладив дівчину по голові (Скл., Святослав, 1959, 9). 3. Залишаючи поза увагою; не звертаючи уваги. [Вареник:] Я готов усі свої діла набік, щоб тільки, Вам, Дементій Васильович, догодить (Крон., II, 1958, 220); Відкидаючи набік ганебно-ліберальні поради ліквідаторів, відкидаючи набік легковажне базікання народників, передові робітники твердо йшли своїм шляхом (Ленін, 20, 1950, 188). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 16.
"Словопедія"
НАБІК НА БІК
НАБІК – НА БІК
Набік, присл. На правий чи лівий бік чогось; убік тощо. Івась прижмурив одно око, похилив голову набік (Лесь Мартович); Тодозя одскочила набік в ліщину (І.Нечуй-Левицький); Кран від’їхав по рейках далеко набік (В.Собко); Сама вона важко дихала й дивилася кудись набік, неначе бачила там одповідь на якусь думку (А.Кащенко).
На бік, ім. з прийм. Шапочка з’їхала в неї на бік голови (М.Коцюбинський); Хлопці повилазили в човен та давай стрибать з човна в воду на бік, де було води по пояс (І.Нечуй-Левицький); Кашель б’є його, підкидає, перевертає з боку на бік (Панас Мирний); Особливе невдоволення у Феодосія викликало те, що Оленка під час суперечок завжди ставала на бік чоловіка (В.Логвиненко).
