Відмінності між версіями «Дань»
(Створена сторінка: '''Дань, -ні, '''''ж. ''Дань. ''Колись був у Київі якийсь князь, лицар, і був коло Київа змій, і кож...) |
|||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дань, -ні, '''''ж. ''Дань. ''Колись був у Київі якийсь князь, лицар, і був коло Київа змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. ''ЗОЮР. II. 27. ''Дізнались турки, злі недовірки, підписалися до Почаїва щогоду дань давати. ''Чуб. І. 161. | '''Дань, -ні, '''''ж. ''Дань. ''Колись був у Київі якийсь князь, лицар, і був коло Київа змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. ''ЗОЮР. II. 27. ''Дізнались турки, злі недовірки, підписалися до Почаїва щогоду дань давати. ''Чуб. І. 161. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | ДАНЬ, і, ж., рідко. Те саме, що дани́на. Не мав багач що ліпшого робити, Приобіцяв цареві дань платити (Фр., XI, 1952, 319); Музі дань сплатив я (Рильський, I, 1956, 173); Пісня віддавала дань романтичній привабливій постаті народного героя… (Кач., Вибр., 1947, 33); * Образно. Щедру дань візьмуть володарі, Розбудивши землю сонну (Криж., Під зорями.., 1950, 46). | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 211. | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
| + | ДАНЬ | ||
| + | дань (р. дани), данина, (редко) дача, (султану от христиан) гарач (точнее харадж). Дань от пчеловодства - воскове. Д. от помола - сухомельщина. Д. от рогатого скота - поволівщина, рогове. Дань зерном - осип; осінщина. Д. от рыбной ловли - ловщина, ставщина; за проезд - возове, мостове. Дань на оружие - оружня данина. Д. на содержание суда - судова данина. Годовая дань - роківщина. Отдать дань уважения - віддати шанобу. [Зібралися люди віддати його дорогій пам'яті шанобу (Грінч.)]. | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:Да]] | [[Категорія:Да]] | ||
Поточна версія на 21:22, 29 листопада 2014
Дань, -ні, ж. Дань. Колись був у Київі якийсь князь, лицар, і був коло Київа змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. ЗОЮР. II. 27. Дізнались турки, злі недовірки, підписалися до Почаїва щогоду дань давати. Чуб. І. 161.
Сучасні словники
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ДАНЬ, і, ж., рідко. Те саме, що дани́на. Не мав багач що ліпшого робити, Приобіцяв цареві дань платити (Фр., XI, 1952, 319); Музі дань сплатив я (Рильський, I, 1956, 173); Пісня віддавала дань романтичній привабливій постаті народного героя… (Кач., Вибр., 1947, 33); * Образно. Щедру дань візьмуть володарі, Розбудивши землю сонну (Криж., Під зорями.., 1950, 46). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 211.
"Словопедія"
ДАНЬ дань (р. дани), данина, (редко) дача, (султану от христиан) гарач (точнее харадж). Дань от пчеловодства - воскове. Д. от помола - сухомельщина. Д. от рогатого скота - поволівщина, рогове. Дань зерном - осип; осінщина. Д. от рыбной ловли - ловщина, ставщина; за проезд - возове, мостове. Дань на оружие - оружня данина. Д. на содержание суда - судова данина. Годовая дань - роківщина. Отдать дань уважения - віддати шанобу. [Зібралися люди віддати його дорогій пам'яті шанобу (Грінч.)].
