Відмінності між версіями «Жара»

Версія за 22:01, 29 листопада 2014

Жара, -ри, ж. = Спека. Сонце світило стиха, без жари. К. ЧР. 4.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖАРА́, и, жін. 1. Гаряча літня пора; спека. Надворі стояла жара (Іван Франко, VII, 1951, 96); І от у Петрівку, саме в спеку, в жару візьми та й занедужай (Панас Мирний, І, 1954, 300); // Висока температура повітря в приміщенні, печі і т. ін. У хаті душно та гаряче; порозвішувані по стінах білих рябопері птиці, здається, сказилися від цієї духоти та жари (Марко Вовчок, I, 1955, 297). 2. діал. Жар (у 3 знач.). Довгі безсонні ночі нищили його тіло, жара палила його нутро, засихала на устах (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 40).

"Словопедія"

ЖАРА (дуже нагріте сонцем повітря) спека, спекота, духота

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Спека

Джерела та література

Зовнішні посилання