Відмінності між версіями «Щасно»
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%89%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%89%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | ЩА́СНО, розм. Присл. до ща́сний. Я жду і краюся нудьгою, Шукаю скрізь палких очей… Ось тьохнув щасно соловей — Її ж нема! (Стар., Вибр., 1959, 5); — Ох, хоч би там усе було щасно. Хоч би Христя була здорова (Мирний, III, 1954, 107); *Образно. Розбризкуючи калюжі, ми побігли на узлісся. Від нас уже відкочувалися громи, над нами стишувався дощ, а під нами вигиналися, щасно плакали трави і цвіт (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 60); // у знач. присудк. сл. Добре, радісно. Ге-е-е-ей! Злітайтеся, орли! Викрешіть вогню з скали тими крильцями із криці для гуцульської цариці! Та запалим ватру , пишну, дивну, чудно гожу, щоби на три світа ясно, щоби красно, дивно щасно! (Хотк., II, 1966, 33). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 20:29, 29 листопада 2014
Ща́сно, нар. = Щасливо. Ох, хоч би там усе було щасно! Мир. Пов. II. 85.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЩАСНО, розм. Присл. до щасний. Я жду і краюся нудьгою, Шукаю скрізь палких очей... Ось тьохнув щасно соловей — її ж нема! (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 5); — Ох, хоч би там усе було щасно. Хоч би Христя була здорова (Панас Мирний, III, 1954, 107); * Образно. Розбризкуючи калюжі, ми побігли на узлісся. Від нас уже відкочувалися громи, над нами стишувався дощ, а під нами вигиналися, щасно плакали трави і цвіт (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 60); // у знач. присудк. сл. Добре, радісно. Ге-е-е-ей! Злітайтеся, орли! Викрешіть вогню з скали тими крильцями із криці для гуцульської цариці! Та запалим ватру, пишну, дивну, чудно гожу, щоби на три світа ясно, щоби красно, дивно щасно! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 33). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 573.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЩА́СНО, розм. Присл. до ща́сний. Я жду і краюся нудьгою, Шукаю скрізь палких очей… Ось тьохнув щасно соловей — Її ж нема! (Стар., Вибр., 1959, 5); — Ох, хоч би там усе було щасно. Хоч би Христя була здорова (Мирний, III, 1954, 107); *Образно. Розбризкуючи калюжі, ми побігли на узлісся. Від нас уже відкочувалися громи, над нами стишувався дощ, а під нами вигиналися, щасно плакали трави і цвіт (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 60); // у знач. присудк. сл. Добре, радісно. Ге-е-е-ей! Злітайтеся, орли! Викрешіть вогню з скали тими крильцями із криці для гуцульської цариці! Та запалим ватру , пишну, дивну, чудно гожу, щоби на три світа ясно, щоби красно, дивно щасно! (Хотк., II, 1966, 33).