Відмінності між версіями «Бій»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 3: Рядок 3:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
[http://sum.in.ua/s/bij '''Бій'''], бою, ''чол''.
 
[http://sum.in.ua/s/bij '''Бій'''], бою, ''чол''.
*1. Дія за значенням битися 2; бійка. Після бою кулаками не махають (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 268); Він бігав, як роздратований півень, що б'є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 399).
+
*Дія за значенням битися 2; бійка. Після бою кулаками не махають (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 268); Він бігав, як роздратований півень, що б'є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 399).
*2. Сутичка ворожих військ або військових з'єднань і т. ін. Щоб хоч трохи скоротити час, вони [рекрути].. то різні пригоди з життя пригадували, то про давні бої переказували (Панас Мирний, II, 1954, 118); Раптом зброя заблищала, і гукнуло військо хором: «Ми готові йти до бою!»(Леся Українка, I, 1951, 377); До бою звелась богатирська дружина Радянських народів-братів. Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою німецьких катів! (Микола Бажан, I, 1946, 115).  
+
*Сутичка ворожих військ або військових з'єднань і т. ін. Щоб хоч трохи скоротити час, вони [рекрути].. то різні пригоди з життя пригадували, то про давні бої переказували (Панас Мирний, II, 1954, 118); Раптом зброя заблищала, і гукнуло військо хором: «Ми готові йти до бою!»(Леся Українка, I, 1951, 377); До бою звелась богатирська дружина Радянських народів-братів. Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою німецьких катів! (Микола Бажан, I, 1946, 115).  
'''Смертельний (смертний) бій''' — рішучий, запеклий бій, який завершується смертю кого-небудь з тих, що б'ються. У нас всі сподіваються лише смертельного бою, в якому або поляжемо, або переможемо (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 285).  
+
'''Смертельний (смертний) бій''' — рішучий, запеклий бій, який завершується смертю кого-небудь з тих, що б'ються. У нас всі сподіваються лише смертельного бою, в якому або поляжемо, або переможемо (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 285).  
'''Брати з бою (з боєм''') — здобувати, переборюючи труднощі; '''Давати (дати) бій''' кому — рішуче виступати проти кого-небудь. Гоборідзе.. пішов на нараду червоний, збуджений, з твердим рішенням дати інженеру бій перед усіма (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 26).
+
'''Брати з бою (з боєм''') — здобувати, переборюючи труднощі; '''Давати (дати) бій''' кому — рішуче виступати проти кого-небудь. Гоборідзе.. пішов на нараду червоний, збуджений, з твердим рішенням дати інженеру бій перед усіма (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 26).
*3. ''перен.'' Змагання, боротьба за що-небудь. Злічім, брати, і тих борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (Іван Франко, XIII, 1954, 80); За майбутнє, світле і чудесне, що за нього бій лунає скрізь, я люблю тебе, моя ти весно (Володимир Сосюра, II, 1958, 168);  * ''Образно''. Сильна уперта натура [І. Франка].. цілою вийшла з житейського бою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 26).
+
*''перен.'' Змагання, боротьба за що-небудь. Злічім, брати, і тих борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (Іван Франко, XIII, 1954, 80); За майбутнє, світле і чудесне, що за нього бій лунає скрізь, я люблю тебе, моя ти весно (Володимир Сосюра, II, 1958, 168);  * ''Образно''. Сильна уперта натура [І. Франка].. цілою вийшла з житейського бою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 26).
*4. ''розм''., рідко. Завдавання ударів; покарання. Бою більше не буде, а.. під арешт саджатимуть (Словник Грінченка).
+
*''розм''., рідко. Завдавання ударів; покарання. Бою більше не буде, а.. під арешт саджатимуть (Словник Грінченка).
'''Бити смертельним (смертним) боєм''' — бити дуже сильно, жорстоко. Не раз і не два його [конокрада] смертним боєм били дядьки (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 513).
+
'''Бити смертельним (смертним) боєм''' — бити дуже сильно, жорстоко. Не раз і не два його [конокрада] смертним боєм били дядьки (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 513).
*5. Дія за значенням бити 5 і звуки, утворювані цією дією. Годинник скрипнув і почав свій бій (Микола Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 27); «Ура-а!» Брязкіт посуди, бій чарок!.. (Панас Мирний, III, 1954, 262).
+
*Дія за значенням бити 5 і звуки, утворювані цією дією. Годинник скрипнув і почав свій бій (Микола Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 27); «Ура-а!» Брязкіт посуди, бій чарок!.. (Панас Мирний, III, 1954, 262).
*6. ''збірн.'' Битий посуд, скло, черепиця і т. ін. Як в'яжучі матеріали для шлакобетону беруть різні цементи і.. черепичний бій (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 113).
+
*''збірн.'' Битий посуд, скло, черепиця і т. ін. Як в'яжучі матеріали для шлакобетону беруть різні цементи і.. черепичний бій (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 113).
*7. рідко. Забивання худоби. Та мовчки як іти на плаху, Мов у різницях віл на бій (Євген Гребінка, I, 1957, 103).
+
*рідко. Забивання худоби. Та мовчки як іти на плаху, Мов у різницях віл на бій (Євген Гребінка, I, 1957, 103).
*8. рідко. Спортивне змагання з боротьби, боксу і т. ін.
+
*рідко. Спортивне змагання з боротьби, боксу і т. ін.
 
+
[http://slovopedia.org.ua/31/53393/27441.html '''Бій''']
+
(бойові дії противників) сутичка, зіткнення, битва, заст. брань.
+
  
 
[http://slovopedia.org.ua/41/53393/262035.html '''Бій''']
 
[http://slovopedia.org.ua/41/53393/262035.html '''Бій''']
 
сутичка, БИТВА, (''рукопашний'') січа; (за волю) змагання, боротьба, змаг; У ФР. бійка; Р. БИТТЯ.
 
сутичка, БИТВА, (''рукопашний'') січа; (за волю) змагання, боротьба, змаг; У ФР. бійка; Р. БИТТЯ.
 
[http://slovopedia.org.ua/44/53393/296182.html '''Бій''']
 
Ярус оборонної башти чи стіни, залежно від ролі у захисті споруди і розташування розрізняються варовий, середній і підошовний.
 
  
 
[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356083.html '''Бій''']
 
[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356083.html '''Бій''']

Версія за 19:46, 29 листопада 2014

Бій, бою, м. 1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. Ном. № 4208. Боєм увійти. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти. К. ПС. 133. 2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. О. 1862. V. 108. Жінка од бою вмерла. Харьк. г. 3) Убой (скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій. Греб. 4) Боязнь, страхъ. Має боя. Боится. Фр. Пр. 114.

Сучасні словники

Бій, бою, чол.

  • Дія за значенням битися 2; бійка. Після бою кулаками не махають (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 268); Він бігав, як роздратований півень, що б'є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 399).
  • Сутичка ворожих військ або військових з'єднань і т. ін. Щоб хоч трохи скоротити час, вони [рекрути].. то різні пригоди з життя пригадували, то про давні бої переказували (Панас Мирний, II, 1954, 118); Раптом зброя заблищала, і гукнуло військо хором: «Ми готові йти до бою!»(Леся Українка, I, 1951, 377); До бою звелась богатирська дружина Радянських народів-братів. Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою німецьких катів! (Микола Бажан, I, 1946, 115).

Смертельний (смертний) бій — рішучий, запеклий бій, який завершується смертю кого-небудь з тих, що б'ються. У нас всі сподіваються лише смертельного бою, в якому або поляжемо, або переможемо (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 285). Брати з бою (з боєм) — здобувати, переборюючи труднощі; Давати (дати) бій кому — рішуче виступати проти кого-небудь. Гоборідзе.. пішов на нараду червоний, збуджений, з твердим рішенням дати інженеру бій перед усіма (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 26).

  • перен. Змагання, боротьба за що-небудь. Злічім, брати, і тих борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (Іван Франко, XIII, 1954, 80); За майбутнє, світле і чудесне, що за нього бій лунає скрізь, я люблю тебе, моя ти весно (Володимир Сосюра, II, 1958, 168); * Образно. Сильна уперта натура [І. Франка].. цілою вийшла з житейського бою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 26).
  • розм., рідко. Завдавання ударів; покарання. Бою більше не буде, а.. під арешт саджатимуть (Словник Грінченка).

Бити смертельним (смертним) боєм — бити дуже сильно, жорстоко. Не раз і не два його [конокрада] смертним боєм били дядьки (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 513).

  • Дія за значенням бити 5 і звуки, утворювані цією дією. Годинник скрипнув і почав свій бій (Микола Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 27); «Ура-а!» Брязкіт посуди, бій чарок!.. (Панас Мирний, III, 1954, 262).
  • збірн. Битий посуд, скло, черепиця і т. ін. Як в'яжучі матеріали для шлакобетону беруть різні цементи і.. черепичний бій (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 113).
  • рідко. Забивання худоби. Та мовчки як іти на плаху, Мов у різницях віл на бій (Євген Гребінка, I, 1957, 103).
  • рідко. Спортивне змагання з боротьби, боксу і т. ін.

Бій сутичка, БИТВА, (рукопашний) січа; (за волю) змагання, боротьба, змаг; У ФР. бійка; Р. БИТТЯ.

Бій

  • ви́грати бій. Домогтися, досягти свого; перемогти. Ганна тужить. А ти гадав, що виграв бій, нікчемний переможче, не ти, Захар їй дорогий, Захар їй найдорожчий (П. Дорошко).
  • прийма́ти / прийня́ти бій. Вступати в гарячу суперечку, в полеміку з кимсь; сперечатися, боротися і т. ін. (Ольга Антонівна:) Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. (Лисенко:) Ні, не треба… Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Ю. Мокрієв).

Ілюстрації