Відмінності між версіями «Ледарь»
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ле́дарь, -рі, '''''ж. соб. ''Лѣнтяи, бездѣльники, сбродъ. ''Давно я потоптав би сю ледарь, да тілько честь на собі кладу. ''К. ЧР. 106. ''Погуби ледачу ледарь. ''К. Псал. 13. | '''Ле́дарь, -рі, '''''ж. соб. ''Лѣнтяи, бездѣльники, сбродъ. ''Давно я потоптав би сю ледарь, да тілько честь на собі кладу. ''К. ЧР. 106. ''Погуби ледачу ледарь. ''К. Псал. 13. | ||
| + | |||
| + | '''Ле́дарь, -ря, '''''м. ''Лѣнтяй, бездѣльникъ, лодарь. ''В москалі оцих ледарів! ''Левиц. Пов. 184. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ЛЕ́ДАР, я, чол. Людина, яка не любить працювати; ледачий. Ледар день гуляє, три — слабий, а на п'ятий — вихідний (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 391); Ледар нічого не робить, лише цілими днями волочиться по затінках, пакостить людям, намовляє молодших до лиходійства (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 121); * Образно. Бджола дасть мед. А ледар-джміль нічого — Ні меду, ні доробку будь-якого (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 147); | ||
| + | // чол. і жін. Уживається як лайливе слово. Може, сподіваєшся якого ледаря до себе? — крикнув Клим з порога (Нечуй-Левицький, III, 1956, 358); У якогось козака покрала дівка, якась ледар, моркву (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 227). | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
| + | Ле́дарь, -ря, м. Лѣнтяй, бездѣльникъ, лодарь. В москалі оцих ледарів! Левиц. Пов. 184. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | - Завдяки саме ледарям, полегшене наше життя. Ліньки було копати землю лопатою, придумав - екскаватор. Лінь займатися прибиранням - придумав пилосос. | ||
| + | Більше читайте тут: [посилання http://uadiets.com/12127-cikavi-fakti-pro-lin.html] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:Ле]] | [[Категорія:Ле]] | ||
Поточна версія на 16:48, 29 листопада 2014
Ле́дарь, -рі, ж. соб. Лѣнтяи, бездѣльники, сбродъ. Давно я потоптав би сю ледарь, да тілько честь на собі кладу. К. ЧР. 106. Погуби ледачу ледарь. К. Псал. 13.
Ле́дарь, -ря, м. Лѣнтяй, бездѣльникъ, лодарь. В москалі оцих ледарів! Левиц. Пов. 184.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛЕ́ДАР, я, чол. Людина, яка не любить працювати; ледачий. Ледар день гуляє, три — слабий, а на п'ятий — вихідний (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 391); Ледар нічого не робить, лише цілими днями волочиться по затінках, пакостить людям, намовляє молодших до лиходійства (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 121); * Образно. Бджола дасть мед. А ледар-джміль нічого — Ні меду, ні доробку будь-якого (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 147); // чол. і жін. Уживається як лайливе слово. Може, сподіваєшся якого ледаря до себе? — крикнув Клим з порога (Нечуй-Левицький, III, 1956, 358); У якогось козака покрала дівка, якась ледар, моркву (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 227).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Ле́дарь, -ря, м. Лѣнтяй, бездѣльникъ, лодарь. В москалі оцих ледарів! Левиц. Пов. 184.
Цікаві факти
- Завдяки саме ледарям, полегшене наше життя. Ліньки було копати землю лопатою, придумав - екскаватор. Лінь займатися прибиранням - придумав пилосос. Більше читайте тут: [посилання http://uadiets.com/12127-cikavi-fakti-pro-lin.html]
