Відмінності між версіями «Кицька»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
===Орфографічний словник української мови=== | ===Орфографічний словник української мови=== | ||
| − | '''ки́цька'''іменник жіночого роду, істота | + | '''ки́цька''' іменник жіночого роду, істота |
* Але: дві, три, чотири ки́цьки | * Але: дві, три, чотири ки́цьки | ||
| − | розм. | + | розм. |
===Українсько-російський словник=== | ===Українсько-російський словник=== | ||
Версія за 01:12, 28 листопада 2014
Зміст
Словник Грінченка
Кицька, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КИ́ЦЬКА, и, жін., розм. Те саме, що кішка. Кицьки дома немає, За мишами ганяє (Павло Чубинський, V, 1874, 193); — Хочеш, — запитав Юра в Юзека, — ми підемо на кухню, там наша кицька привела шестеро котенят? (Юрій Смолич, II, 1958, 75); * У порівняннях. Вона [жінка] в нього догадлива, ревнива і дряпається, мов кицька (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 271).
Орфографічний словник української мови
ки́цька іменник жіночого роду, істота
- Але: дві, три, чотири ки́цьки
розм.
Українсько-російський словник
КИЦЬКА разг. кошка; ласк. киска, киса
