Відмінності між версіями «Барабанити»
(→Ілюстрації) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Барабанити, -ню, -ниш,''' ''гл.'' Барабанить. | '''Барабанити, -ню, -ниш,''' ''гл.'' Барабанить. | ||
| − | + | =Сучасні словники= | |
| − | + | ==Орфографічний словник== | |
| + | бараба́нити - | ||
| + | дієслово недоконаного виду | ||
| + | ==Тлумачний словник== | ||
| + | 1. Бити в барабан. — Попереду барабанщик іде — чуєте, як барабанить? (Іван Франко, IV, 1950, 89); Ми з сестричкою мирились — Барабаном ми ділились: Трохи я побарабаню, Потім дам сестричці Ані, Барабаню знову я, Потім — черга не моя... (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 62); | ||
| + | // перен. Голосно і без будь-якої майстерності грати на роялі, піаніно. [Товстоліс:] Я вчений. У мене хворі. А він цілі дні барабанив на роялі (Іван Кочерга, II, 1956, 272). | ||
| + | |||
| + | 2. Часто й дрібно стукати по чому-небудь. У вікна стиха барабанив дощ (Панас Мирний, III, 1954, 235); Хмельницький барабанив пальцями по столу (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1948, 252). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 103. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 18:32, 25 листопада 2014
Барабанити, -ню, -ниш, гл. Барабанить.
Зміст
Сучасні словники
Орфографічний словник
бараба́нити - дієслово недоконаного виду
Тлумачний словник
1. Бити в барабан. — Попереду барабанщик іде — чуєте, як барабанить? (Іван Франко, IV, 1950, 89); Ми з сестричкою мирились — Барабаном ми ділились: Трохи я побарабаню, Потім дам сестричці Ані, Барабаню знову я, Потім — черга не моя... (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 62); // перен. Голосно і без будь-якої майстерності грати на роялі, піаніно. [Товстоліс:] Я вчений. У мене хворі. А він цілі дні барабанив на роялі (Іван Кочерга, II, 1956, 272).
2. Часто й дрібно стукати по чому-небудь. У вікна стиха барабанив дощ (Панас Мирний, III, 1954, 235); Хмельницький барабанив пальцями по столу (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1948, 252).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 103.
Ілюстрації
|
|
|
|
