Відмінності між версіями «Набуття»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nabuttua.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nabuttua.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nabuttua1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nabuttua2.jpg|x140px]] | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 13:31, 25 листопада 2014
Набуття, -тя́, с. Пріобрѣтеніе.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
НАБУТТЯ́, я, сер. Дія за значенням набути, набувати1 1, 2. Крім набуття спеціальних знань, я мусила швидко пройти так звану «господарську» підготовку (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 76); Широке впровадження комплексної механізації ферм і набуття тваринниками високої кваліфікації сприятиме підвищенню продуктивності праці (Радянська Україна, 30.I 1962, 2). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 22.
Орфографічний словник української мови
набуття́ іменник середнього роду
Українсько-російський словник
НАБУТТЯ
1) приобретение, накопление
2) приобретение
набуттятя громадянства — приобретение гражданства
Ілюстрації
|
|
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання |
