Відмінності між версіями «Набуття»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/Nabuttja Словник української мови]=== | ||
+ | |||
+ | НАБУТТЯ́, я, сер. Дія за значенням набути, набувати1 1, 2. Крім набуття спеціальних знань, я мусила швидко пройти так звану «господарську» підготовку (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 76); Широке впровадження комплексної механізації ферм і набуття тваринниками високої кваліфікації сприятиме підвищенню продуктивності праці (Радянська Україна, 30.I 1962, 2). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 22. | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53405/119023.html Орфографічний словник української мови]=== | ||
+ | |||
+ | набуття́ | ||
+ | іменник середнього роду | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/47/53405/325400.html Українсько-російський словник]=== | ||
+ | |||
+ | НАБУТТЯ | ||
+ | 1) приобретение, накопление | ||
+ | 2) приобретение | ||
+ | набуттятя громадянства — приобретение гражданства | ||
+ | |||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 13:12, 25 листопада 2014
Набуття, -тя́, с. Пріобрѣтеніе.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
НАБУТТЯ́, я, сер. Дія за значенням набути, набувати1 1, 2. Крім набуття спеціальних знань, я мусила швидко пройти так звану «господарську» підготовку (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 76); Широке впровадження комплексної механізації ферм і набуття тваринниками високої кваліфікації сприятиме підвищенню продуктивності праці (Радянська Україна, 30.I 1962, 2). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 22.
Орфографічний словник української мови
набуття́ іменник середнього роду
Українсько-російський словник
НАБУТТЯ 1) приобретение, накопление 2) приобретение набуттятя громадянства — приобретение гражданства