Відмінності між версіями «Дивниця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | [http://sum.in.ua/s/dyvnycja Словник української мови. Академічний тлумачний словник] | + | ===[http://sum.in.ua/s/dyvnycja Словник української мови. Академічний тлумачний словник]=== |
ДИВНИ́ЦЯ, і, жін., зах. Диво. Мов людина — от дивниця — Відказала мені птиця (Павло Грабовський, I, 1959, 403); За театр пішов би був на край світа. Не дивниця, що в рідному, тоді темному, як ніч, селі, я.. влаштував виставу (Мирослав Ірчан, I, 1958, 315). | ДИВНИ́ЦЯ, і, жін., зах. Диво. Мов людина — от дивниця — Відказала мені птиця (Павло Грабовський, I, 1959, 403); За театр пішов би був на край світа. Не дивниця, що в рідному, тоді темному, як ніч, селі, я.. влаштував виставу (Мирослав Ірчан, I, 1958, 315). | ||
− | [http://slovopedia.org.ua/35/53396/71886.html Орфографічний словник української мови] | + | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53396/71886.html Орфографічний словник української мови]=== |
дивни́ця | дивни́ця |
Версія за 10:38, 25 листопада 2014
Дивни́ця, -ці, ж. Удивленіе. Дивниця кому. Удивительно кому. Ото мені дивниця, що де воно з хати ся поділо. Каменец. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник
ДИВНИ́ЦЯ, і, жін., зах. Диво. Мов людина — от дивниця — Відказала мені птиця (Павло Грабовський, I, 1959, 403); За театр пішов би був на край світа. Не дивниця, що в рідному, тоді темному, як ніч, селі, я.. влаштував виставу (Мирослав Ірчан, I, 1958, 315).
Орфографічний словник української мови
дивни́ця іменник жіночого роду диво діал.