Відмінності між версіями «Учитися»

Поточна версія на 19:25, 22 листопада 2014

Учитися, учуся, учишся, гл. Учиться. Хто не вчивсь, не буде знать. Ном. № 6010. Хто не вміє молитися, най іде на море учитися. Ном. № 145.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УЧИТИСЯ (ВЧИТИСЯ), учуся, учишся, недок., чого, чому. Засвоювати які-небудь знання, вивчати що-небудь. Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (Тарас Шевченко, I, 1963, 334); Підбільшала Оленка. Оддав Михайло в школу її. Страх охоча до була! Одно вона.. вчиться собі (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 103); Мила [Катерина] посуд і сама до себе посміхалась — недаремно сказано: вік живи — вік учись (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 266); — Обіцяй, що вчитимешся на «відмінно», і проси, — повчав на ходу Коля (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 58); // з інфін. Опановувати навичками у певній конкретній галузі, набувати уміння робити що-небудь. Хай молоді у старих на очах учаться хазяйнувати (Панас Мирний, III, 1954, 22); Я перше училась грать і вже нічого собі грала, але тепер через руку перестала(Леся Українка, V, 1956, 6); У другій хаті, де стояв столярський станок, вчився майструвати сімнадцятилітній невисокий сирота Григорій Шевчик (Михайло Стельмах, II, 1962, 388); Художником Залеський ніколи не був, але любив живопис і вчився малювати ще з шкільної лави (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 420); // Бути учнем, студентом якого-небудь навчального закладу. — Я сподіваюсь, що він матиме спроможність далі вчитись у вашій колегії, бо латину знає вже добре (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 13); — Я трохи знаю агрономію і тваринництво. До армії я вчився в сільськогосподарському інституті (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 101); Учився я в Сосницькій початковій, а потім у вищій початковій школі (Олександр Довженко, I, 1958, 12); Першим прийшов Борис Серга. Він учився разом з Лялею в Харківському університеті (Олесь Гончар, IV, 1960, 65); // у кого. Переймати які-небудь знання, досвід і т. ін. у кого-небудь. Вчіться ви, дітки, у мене робити; Вивчитесь — будете добрі ткачі (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 104); [Ярослав:] Людей учу я страхом і книжками, Але і сам я у людей учусь (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 31); Є жінка, що її ми звемо ніжно: Паша. Стернича трактора, законна гордість наша, І пишуть їй листи, захоплені та ніжні, І в неї учаться подружки зарубіжні(Максим Рильський, III, 1961, 126); // чого і з інфін. Виробляти у собі які-небудь навички, якість, уміння і т. ін. В маленьке дзеркальце дивилась [Лавинія], Кривитись жалібно училась (Іван Котляревський, I, 1952, 290); І от з душі спливе чуття — В сльозах припасти до могили. Бо на гробах людей святих. Що твердо гинули від ката, Шукає кожен з нас утіх, Любові учиться до брата (Павло Грабовський, I, 1959, 160); Учися чистоти і простоти.. Забудь про вежі темної гордині (Максим Рильський, I, 1956, 63); // на кого. Набувати якого-небудь фаху. Зберуться бувало до Семена гості, такі ж студенти, як і він, що на докторів вчаться, на вчителів... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 447).

Учитися музики див. музика.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 537.

"Словопедія"

УЧИТИСЯ (чого) вивчати <студіювати, засвоювати> що, обр. сидіти на шкільній <студентській> лаві; (практично) набивати руку, переймати досвід; (у школі) ходити <вчащати> до, відвідувати що; навчатися, (на кого) думати бути ким УЧИТИСЯ

сіда́ти / сі́сти за па́ртою (за па́рту). Здобувати освіту, починати навчатися. — Ти, говорять, Хомо, вже академію соціалізму пройшов, а ми тільки за парту сідаємо! (О. Гончар); — Хочу закінчити хоч тепер гірничий інститут. Як ти на це дивишся? — Скажу щиро, не думала, що ти вирішиш сісти за парту (О. Корнійчук). учи́тися за па́ртою. Хай буде мир, щоб нам щодняучитися за партою (І. Нехода).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Український тлумачний словник учитися ТолкованиеПеревод учитися (вчи́тися), учу́ся, у́чишся, недок., чого, чому. Засвоювати які-небудь знання, вивчати що-небудь. || з інфін. Опановувати навичками у певній конкретній галузі, набувати уміння робити що-небудь. || Бути учнем, студентом якого-небудь навчального закладу. || у кого. Переймати які-небудь знання, досвід і т. ін. у кого-небудь. || чого і з інфін. Виробляти у собі які-небудь навички, якість, уміння і т. ін. || на кого. Набувати якого-небудь фаху. Учитися музики. Орфоепічний словник української мови учитися ТолкованиеПеревод учитися [ўчи/тиес'а] = вчитися ўчу/с'а, ўчи/с':а, ўчи/ц':а, ўчиемо/с'а, ўчиетеис'а, ўча/ц':а; нак. ўчи/с'а, ўч'і/ц':а Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008. • учительський • учнівський См. также в других словарях: • учитися — (вчи/тися), учу/ся, у/чишся, недок., чого, чому. Засвоювати які небудь знання, вивчати що небудь. || з інфін. Опановувати навичками у певній конкретній галузі, набувати уміння робити що небудь. || Бути учнем, студентом якого небудь навчального… … Український тлумачний словник • учитися — вчитися (де бути учнем / студентом якогось навчального закладу), навчатися … Словник синонімів української мови • учитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови • переучуватися — уюся, уєшся і перевча/тися, а/юся, а/єшся, недок., переучи/тися, учу/ся, у/чишся і перевчи/тися, чу/ся, чи/шся, док. 1) Учитися заново, по іншому. 2) розм. Учитися більше, ніж слід; перевтомлюватися від довгого і старанного навчання. 3) тільки… … Український тлумачний словник

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти

Учитися стало цікавіше, учитися стало… веселіше

Четверта виставка-презентація «Інноватика в сучасній освіті» цього разу «переїхала» в інший павільйон виставкового центру «КиївЕкспоПлаза», бо кількість навчальних закладів, які бажали представити себе в найбільш рейтинговому та широкомасштабному освітянському заході, значно зросла й сягала 625 експонентів із 27 регіонів України. У роботі виставки також узяли участь навчальні заклади та представництва із Швейцарії, Польщі, Словаччини, Чехії та Італії.

"Бути достойним того, хто прийшов учитися": розмова з Ісааком Кушніром

"Чому я став учителем математики? Річ у тім, що в школі та й під час навчання в інституті я ніколи не мав оцінки «4» з гуманітарних дисциплін. Самі п’ятірки. Природно, що у школі мене вважали «філологом» і майже переконали в тому, що я не можу бути математиком. Хоча мені ця наука давалася легко й навіть подобалася. Проте у старших класах я дедалі більше відчував, що хочу бути вчителем. Це міцно засіло в підсвідомості, навіть попри те, що родина не дуже схвалювала вчительську кар’єру. Та що там сім’я - зі мною навіть дівчата не хотіли зустрічатися через мою професію. У них же також існував табель рангів. Найбажанішим кавалером був військовий, майбутній офіцер, інженер - теж нічого, а вчитель... Вчитель, тоді, наприкінці п’ятдесятих... Непрестижна безперспективна професія. Сміх та й годі".

«Учитися стало краще, учитися стало веселіше!»

Сучасність вимагає від учителів і учнів величезного запасу знань у сфері інформаційних технологій

Уміння учитися як ключова компетентність дошкільної і початкової освіти

Підводячи підсумок методичного діалогу, завідуюча методичним кабінетом Хмельницька Т.В. сказала: «Психологічна готовність дітей передбачає формування у них певного ставлення до школи. Не можна їх навчити всьому, що хочуть дорослі. Для нас важливо, щоб одержані знання сприяли розвитку дитини, її готовності до сприйняття нової діяльності, нової інформації, попередженню кризових явищ. Саме від організаторів навчально-виховного процесу - заступників директорів загальноосвітніх шкіл і методистів ДНЗ - залежить, щоб робота по забезпеченню наступності була системною і обов’язковою».