Відмінності між версіями «Украсти»

Поточна версія на 21:50, 21 листопада 2014

Украсти, -ся. См. Украдати, -ся.

Украсти, -ду, -деш, гл. Украсть. В середу постила, а кобилу вкрала. Ном. № 535.

Украсти

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УКРАСТИ (ВКРАСТИ), аду, адеш, перех. Док. до красти 1. Схопили його, привели до царя. — Звідки ти, злодію? Та ти хотів украсти мого коня? (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 202); — Хлопці! Денис у мене сало вкрав(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 288); * Образно. Вороги!! І люті! люті! Ви ж украли, В багно погане заховали Алмаз мій чистий, дорогий, Мою колись святую душу! (Тарас Шевченко, II, 1963, 262); Наша зустріч єдина була. Ти пройшла, ти навіки пройшла, І твій образ украли сніги, Що летять і пливуть навкруги (Максим Рильський, I, 1960, 134). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 423.

"Словопедія"

УКРАСТИ

як укра́сти. Дуже мало. Побачивши мішок із зерном, Григір трохи пом’якшав, хоча й не виявив особливого захоплення: дали як украли (Григорій Тютюнник).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

УКРА́СТИ (ВКРА́СТИ), а́ду, а́деш, перех. Док. до кра́сти 1. Схопили його, привели до царя. — Звідки ти, злодію? Та ти хотів украсти мого коня? (Казки Буковини.., 1968, 202); — Хлопці! Денис у мене сало вкрав (Тют., Вир, 1964, 288); * Образно. Вороги! І люті! люті! Ви ж украли, В багно погане заховали Алмаз мій чистий, дорогий, Мою колись святую душу! (Шевч., II, 1963, 262); Наша зустріч єдина була. Ти пройшла, ти навіки пройшла, І твій образ украли сніги, Що летять і пливуть навкруги(Рильський, І, 1960, 134). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 423. Украсти, ду, деш, гл. Украсть. В середу постила, а кобилу вкрала. Ном. № 535. Украсти, ся. См. Украдати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 331. ВКРА́СТИ див. укра́сти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 700.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Украсти, -ду, -деш, гл. Украсть. В середу постила, а кобилу вкрала.Ном. № 535.УКРАСТИ 2 Украсти 2, -ся. Cм. украдати, -ся. Украдатися, -даюся, -єшся, сов. в. украстися, украдуся, -дешся, гл.1) Избѣгать, избѣгнуть встрѣчи съ кѣмъ, уходить, скрываться, скрыться.Його вона шукала — побачитись, а він украдався, та й не бачила таки.Лебед. у. 2) Пробираться, пробраться, прокрасться, вкрасться. Увечері якось укрався в сіни. О. 1862. I. 33. Та недосвіт перед світом в садочок укрався. Шевч. 651. Вкралося горе. Шевч.

Всесвітній словник української мови

Словник синонімів КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ,ТЯГТИ́[ТЯГНУ́ТИ]розм.,ЦУ́ПИТИрозм.,ПІДЦУ́ПЛЮВАТИрозм.,ПІДЦА́ПУВАТИрозм.,ХАПА́ТИрозм.,КИВА́ТИдіал.;ВИКРАДА́ТИ (забирати потай звідкись);ЗЛОДІЮВА́ТИрозм.,ЗЛОДІЯ́ЧИТИрозм.(займатися злодійством); РОЗКРАДА́ТИ,ТЯГА́ТИрозм.,РОЗТЯГА́ТИ[РОЗТЯ́ГУВАТИ]розм., РОЗТА́СКУВАТИ розм. (частинами, час від часу). - Док.: укра́сти[вкра́сти], скра́сти, потягти́[потягну́ти], поцу́пити,зцу́пити, підцу́пити, підца́пати[підца́пити], схопи́ти, кивну́ти, ви́красти,розкра́сти[розікра́сти], розтягти́[розтягну́ти], розтаска́ти. У злодія вже злодій краде, Та ще й у церкві. Гади! гади! (Т. Шевченко); Бригадир Дорош на буряках сам хитрує.., за могоричі скрадає на одній ланці, на другу передає (К. Гордієнко); У допросі [Левко]признався, що й поперед того не раз до скрині навідувався і тяг відтіля гроші (Г. Квітка-Основ’яненко); Біда, що дехто співчува Тим, що державне цуплять (Д. Білоус); [Бухветчик:] Із столу аж три срібних ложки украдено; звичайно, що це підцупила ота голота - підпанки (М. Кропивницький); Антосьо і вухом не вів; підцапивши гроші, порозпозичав, а після лиш відбирав та гайнував (А. Свидницький); Я не рушив би з [каси]зламаного крейцара! Та й нащо мені теє кивати, коли мені люди самі дадуть за вигоду(Лесь Мартович); Їй треба було.. викрадати бланки посвідчень для працівників підпілля (Ю. Яновський); -Що зробили з артільним добром? - розтягли. Хто що в руки злапав (Григорій Тютюнник); - Вона не вперше це краде. Вона кілька разів у мене тягала (Б. Грінченко); [Мордохай:] А як же риба так стоятиме: надворі у розташованих возах і без догляду?.. Піде дощ - замоче, і хто захоче - візьме, скільки йому треба!.. Досить того, що сьогодня не повезли та ще розтаскають!.. (І. Карпенко-Карий).

Словник фразеологізмів як ві́дьми вкра́ли. Зовсім зник. Хочеться йому [Чіпці] забутися, заснути; перевернувся він з боку на бік... Сон — як відьми вкрали!.. (Панас Мирний).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Український тлумачний словник вкрасти ТолкованиеПеревод вкрасти див. украсти. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. • вкраплюватися • вкрастися См. также в других словарях: • вкрасти — [ўкра/стие] = украсти а/ду, а/деиш; нак. ад , а/д теи … Орфоепічний словник української мови • вкрасти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови • заникати — I зан икати аю, аєш, док. 1) розм. Кудись подіти, покласти, заховати чи загубити без сліду. 2) Непомітно поцупити, вкрасти. II заник ати а/ю, а/єш, недок. 1) Заглядати, зазирати, заходити. 2) Слабнути, згасати, щезати, гинути … Український тлумачний словник • зцуплювати — юю, юєш, недок., зцу/пити, плю, пиш; мн. зцу/плять; док., перех., розм. 1) Те саме, що стягати. 2) тільки док., перен. Те саме, що вкрасти; поцупити … Український тлумачний словник • підвихнути — ну/, не/ш, док., перех., діал. Поцупити, вкрасти … Український тлумачний словник • підгибати — аю, аєш, док., діал. Вкрасти … Український тлумачний словник • потирити — рю, риш, док., перех., фам. 1) Те саме, що понести 1). 2) Те саме, що вкрасти. 3) Те саме, що шпурнути … Український тлумачний словник • потягнути — і потягти/, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. потягну/в, тягну/ла, тягну/ло і потя/г, ла/, ло/; док. 1) перех., перев. у сполуч. зі сл. за собою. Ухопившись за кого , що небудь, почати тягти за собою, рухаючись, переміщаючись у певному напрямку або… … Український тлумачний словник • украсти — [ўкра/стие] = вкрасти а/ду, а/деиш; нак. ад , а/д теи … Орфоепічний словник української мови • бухацький — Бухацький: «злодійський»[ II, 15],[ VI, 144] (від звуконаподібного від вигукового бухнути «важко впасти, вдарити», льв. арґот. «вкрасти») [ОГ] жаргонний, вульгарний [25] злодійський Ремесла ніякого не вмію, нї поля, нї ролі не маю, до роботи… … Толковый украинский словарь вкрасти толкованияперевод • 1вкрасти = <<украсти>> Українсько-англійський словник Смотри также в других словарях: • вкрасти — див. украсти … Український тлумачний словник • заникати — I зан икати аю, аєш, док. 1) розм. Кудись подіти, покласти, заховати чи загубити без сліду. 2) Непомітно поцупити, вкрасти. II заник ати а/ю, а/єш, недок. 1) Заглядати, зазирати, заходити. 2) Слабнути, згасати, щезати, гинути … Український тлумачний словник • зцуплювати — юю, юєш, недок., зцу/пити, плю, пиш; мн. зцу/плять; док., перех., розм. 1) Те саме, що стягати. 2) тільки док., перен. Те саме, що вкрасти; поцупити … Український тлумачний словник • підвихнути — ну/, не/ш, док., перех., діал. Поцупити, вкрасти … Український тлумачний словник • підгибати — аю, аєш, док., діал. Вкрасти … Український тлумачний словник • потирити — рю, риш, док., перех., фам. 1) Те саме, що понести 1). 2) Те саме, що вкрасти. 3) Те саме, що шпурнути … Український тлумачний словник • потягнути — і потягти/, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. потягну/в, тягну/ла, тягну/ло і потя/г, ла/, ло/; док. 1) перех., перев. у сполуч. зі сл. за собою. Ухопившись за кого , що небудь, почати тягти за собою, рухаючись, переміщаючись у певному напрямку або… … Український тлумачний словник • вкрасти — [ўкра/стие] = украсти а/ду, а/деиш; нак. ад , а/д теи … Орфоепічний словник української мови • украсти — [ўкра/стие] = вкрасти а/ду, а/деиш; нак. ад , а/д теи … Орфоепічний словник української мови • бухацький — Бухацький: «злодійський»[ II, 15],[ VI, 144] (від звуконаподібного від вигукового бухнути «важко впасти, вдарити», льв. арґот. «вкрасти») [ОГ] жаргонний, вульгарний [25] злодійський Ремесла ніякого не вмію, нї поля, нї ролі не маю, до роботи… … Толковый украинский словарь • зварувати — Зварувати: виманити, дістати, вкрасти [10] … Толковый украинский словарь

"украсти" в Украинско-Русском онлайн словаре

= см. вкрасти украсть, похитить, уворовать, своровать; унести разг.; увести, разг. свести, угнать

Ілюстрації

Цікаві факти

«Мати і не дати іноді гірше, ніж украсти»

24 серпня у палаці культури відбувся благодійний ярмарок, організований для збору коштів військовослужбовцям Нововолинська. Вкладаємо подяку усім учасникам благодійних акцій за їхню чуйність, доброту та щедрість, адже вони не пошкодували свого часу та власних робіт. І поки Нововолинські захисники воюють за цілісність та незалежність нашої держави, святий обов’язок кожного – допомагати їм усім чим можемо. І саме зараз приходить на думку висловлювання австрійської письменниці Марії фон Ебнер Ешенбах: «Мати і не дати іноді гірше, ніж украсти».

БОРИС ГРІНЧЕНКО ОПОВІДАННЯ “УКРАЛА”

— Запевне, то ти свій хліб їла, бо я ніколи не повірю, що ти можеш украсти.

Голосне гірке ридання розітнулося у школі. Це плакала Олександра, припавши головою до столу. Школярі відразу притихли. Очі їм якось широко розплющилися, і вони мовчки, затаївши духа, дивилися на Олександру. А вчитель казав:

— Не плач! Коли цьому неправда...

— Правда!.. Правда!.. — скрикнула Олександра. — Я вкрала!

— У нас... у нас... нема чого їсти... Батько нічого... не приносять з волості... усе пропивають... Ми їмо су...су...сухарі вже другий тиждень.

Більше читайте тут: [1]

Бібліотека школяра

МОЄ СТАВЛЕННЯ ДО ГЕРОЇНІ ОПОВІДАННЯ Б. ГРІНЧЕНКА "УКРАЛА"

… І підштовхнули дівчинку до цієї біди нелюдські умови життя і дитяче безсилля перед ними.