Відмінності між версіями «Пташка»

Версія за 12:20, 12 листопада 2014

Словник Грінченка

Пташка, -ки, ж. 1) Птичка. Прилетіла пташка, біля його впала. Мет. 103. В полі пташки літають, веселенько співають. Мет. 65. Употребл. какъ ласкательное имя. Зроби, моя пташко! Шевч. 15. Ой мамко, пташко! НВолын. у. 2) — божа. Пчела. Сим. 202. Ум. Пташенька, пташечка. Чуб. V. 275.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Зменш.-пестл. до птах 1 і птаха. Всяка пташка своє гніздо знає (Номис, 1864, № 9480); Пташки співають голосно, І річечка блищить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 175); — А доки ми оце будемо протирати очі? .. Рання пташка дзьобик набиває, а пізня очиці протирає (Нечуй-Левицький, I, 1956, 129); — Сьогодні ж ранком пташка билася у вікно, так і думала [Катерина], що від Івася звістка буде (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 120); Коли Іван доспівав пісню, Хлипало, не давши в'язням опам'ятатися, озвався з-за дверей украдливо: — Рано пташка заспівала, коли б кішечка не вкрала... (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 154);  * Образно. Відчинивши хвіртку до свого двору, Георге розводить руки і ловить свою чорняву пташку, що летить до нього, не відчуваючи землі (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 274);  * У порівняннях. А Настуся по садочку Пташкою літає (Тарас Шевченко, II, 1963, 188); Поспішаючи до школи, щебечуть діти, як пташки (Володимир Сосюра, II, 1958, 495);

//  збірн. Птахи. [Кобзар:] І звірина спить у лісі, пташка — в діброві, рослина — у полі... (Панас Мирний, V, 1955, 110); Артем Сидорович навчив Данила любити землю і травинку, воду і пташку (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 115);

//  У пестливому звертанні до дитини, дівчини, жінки. — Бабусенько! Скажи де я? — В Лебедині, моя пташко, Не вставай: ти хвора (Тарас Шевченко, I, 1963, 127); [Хведоска:] Як ти сказав мені біля воріт? [Роман:] Пташко моя! (Марко Кропивницький, II, 1958, 53).

• Битися як пташка див. битися.

2. перен., розм., ірон. Те саме, що птах 2. — Та оце, мабуть, чи не сама Наталія Андріївна! «Побачу, що то за пташку Марко впіймав», — думаю (Степан Васильченко, II, 1959, 310).

• Не нашого пера пташка див. перо; Пташка божа — безтурботна людина. Такою зросла ця, так би мовити, божа пташка під.. батьківськими крилами (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 23).

3. розм. Позначка на папері у вигляді двох рисок, що утворюють гострий кут, звернений донизу. Схвильований і червоний з напруги.. Кривенко твердим, як цвях, олівцем карбував пташки над прізвищами тих, що вже явилися (Іван Микитенко, II, 1957, 513).

Фразеологічний словник української мови

• важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Якщо і вам трапляється десь на шосе “хорх”, знищуйте його, не цікавлячись тим, хто в ньому їде. В ста випадках зі ста ви знищите якого-небудь надзвичайно важливого фашистського птаха (П. Загребельний); Люди знають, який то важний птах був землемір (С. Чорнобривець); Колись він (голова) був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш); Язик (полонений), що привів він разом з товаришами, виявився важливою птицею (Н. Рибак); — Де ж, ми великий пан — кадильницю за попом треба нести, а ми — не робітниця, не наймичка, ми — важна птиця — паламарка! (Панас Мирний); Йонька зрозумів, що бородань не проста птиця і що від нього тепер залежить, відпустять Йоньку чи ні (Григорій Тютюнник).
• ві́льний птах; ві́льна пта́ха (пта́шка, пти́ця). Людина, незалежна у своїх вчинках, поведінці. Мені нічого боятися. Я вільна птаха (З газети); // Людина, не зв’язана шлюбом. — Нема в мене чоловіка… І не було!.. Я — дівчина.. Вільна птаха (І. Рябокляч); (Варка:) Ха-ха-ха! Який сердитий! У тебе жінка є, а я вільна пташка, поки Степан не вернеться: що захочу, те й зроблю (І. Карпенко-Карий); В чарах кохання моє дівування, вільною пташкою хотіла б прожить (З романсу); — Ти одружений? Діти в тебе є? — Я вільна птиця. А що? (Л. Первомайський).
• залі́тна (рідше зальо́тна) пти́ця (пта́шка). Нетутешня, прибула звідкись людина. — Кого ж свататимемо? — Варку Линівну..— Еге, це заїжджа, пташка залітна! (Марко Вовчок).
• зальо́тна пти́ця, рідко. Людина, яка любить зальоти, залицяння, кокетування. Дочка була зальотна птиця І ззаду, спереду — кругом (І. Котляревський).
• зна́тна пти́ця, зневажл. Заможна людина, поважна особа. З усіх боків дівчата так і пострілювали поглядами на цю знатну, в картатому костюмі, птицю, що не вміла навіть сидіти до ладу на траві (О. Гончар).
• невели́ка пти́ця. Особа, яка не має значного становища, нічим не визначна, не дуже важлива за своїм значенням. — Сиділа у печі хороша Паляниця; На господиню стала гомоніть: — А щоб їй так і сяк! І докіль тут сидіть? У очі вилаю, бо невелика птиця!.. (Л. Глібов); — Як ви насмілились вийти з табору?!..— Не галасуйте, пане майстре, невелика птиця! (Ю. Яновський).
• одного́ гнізде́чка пти́ці. Однакові у чому-небудь. Поміщик та піп були одного гніздечка птиці (Укр.. присл..).
• перелі́тний птах; перелі́тна пта́ха (пти́ця). Людина, яка не затримується довго на одному місці. — Така “перелітна птаха”, якою я була і мусила бути по умовах нашої сцени, могла заробляти тільки “перельотами” (Леся Українка); — Ну, а я, що я,— продовжував Марко.— Птиця перелітна, яка шукає пристановища і хоч якої-небудь поживи, щоб не здохнути (І. Цюпа).
• пі́зній птах; пі́зня пти́ця. Людина, яка пізно прибуває куди-небудь або пізно розпочинає якусь роботу. До оселі заходить невідомий чолов’яга, високий, кривоносий, і одразу розтягує в посмішці повні уста… — До вас можна пізньому птаху? (М. Стельмах).
• птах (пти́ця) висо́кого польо́ту. Людина, яка займає значне становище в суспільстві і має владу, вагу, великий вплив у якомусь колективі. — Там серед послів сьогодні якийсь птах високого польоту завітав до нас у коло,— згадав Шаула, виходячи на майдан (Іван Ле).
• птах (пти́ця) не на́шого польо́ту. Той, хто не належить до певного кола. І тут же раду давав Павлові щодо Людмили — плюнути й ногою розітерти. “Раз те, що не нашого польоту птиця, та й нарешті — не в цьому щастя” (А. Головко).
• ра́нній птах; ра́ння пти́ця (пта́шка). 1. Людина, яка рано прибуває куди-небудь або рано розпочинає працювати. — Не думала я, що ви такий ранній птах,— сказала Густя (І. Франко); — Ну, та й рання ж птиця оця молода матушка .. будить нас до півночі,— не дала вволю виспатись (І. Нечуй-Левицький); Іван Максимович (Сошенко) у нас із ранніх пташок (Василь Шевчук). 2. Невитримана, нетерпляча людина, дії якої не завжди продумані. — І не гарячкуй, Іване Артемовичу, бо опечешся. Ти ранній птах, а я стріляна птиця (М. Стельмах).
• 'рідка́ пти́ця. Той, хто зустрічається, трапляється і т. ін. нечасто. Ворожили Ядзі старе дівоцтво, бо в теперішніх часах шляхтич з яким-таким маєтком,— то рідка птиця і, певне, не схотів би брати панничку з невеличким і непевним маєтком (Н. Кобринська).
• си́ній птах; си́ня пти́ця чого. Символ щастя, ідеалу; те, що втілює для кого-небудь найзаповітніші мрії, прагнення. — Вам не здається,— обізвалася сусідка,— що тепер море як синій птах щастя (М. Коцюбинський); — Ти надто близько, щоб мені насниться, Ти надто поруч, щоб в мій сон прийти. І нашого кохання синя птиця Збентежено співає з висоти (В. Малишко); На літературних ловах, в полюванні за синьою птицею істини, перед судом історії і читача, Остап Вишня лишився невмирущим (З газети).
• спійма́ти жар-пти́цю (золоту́ ри́бку). Стати везучим, досягти чогось значного. — Вистоїш проти біди, не даси себе придавити, от уже й твоє зверху, а наберешся сили, випростаєшся,— дивись, і спіймаєш свою жар-птицю (Л. Юхвід).
• стрі́ляний (обстрі́ляний) птах; стрі́ляна пти́ця. Досвідчена, бувала людина, яка багато дечого бачила, зазнала. Герус був стріляною птицею, його вже раз судив революційний трибунал, але все якось при допомозі друзів обійшлося (М. Стельмах); — Не всі ж “чительники” (читачі) такі “обстріляні птахи” в літературі всякої школи, як я, то може, іншому й книжка випадає з рук (Леся Українка); — І не гарячкуй, Іване Абрамовичу, бо опечешся. Ти ранній птах, а я стріляна птиця (М. Стельмах).

Ілюстрації

Медіа

Додаткові дані

Птахи

Пташка Слова: Святослав Вакарчук Музика: Святослав Вакарчук, Петро Чернявський Виконує: Океан Ельзи

Іноземні словники

bird [bɜːd]

n

1. (Life Sciences & Allied Applications / Animals) any warm-blooded egg-laying vertebrate of the class Aves, characterized by a body covering of feathers and forelimbs modified as wings. Birds vary in size between the ostrich and the humming bird Related adjectives avian, ornithic

2. Informal a person (usually preceded by a qualifying adjective, as in the phrases rare bird, odd bird, clever bird)

3. Slang chiefly Brit a girl or young woman, esp one's girlfriend

4. Slang prison or a term in prison (esp in the phrase do bird; shortened from birdlime, rhyming slang for time)

a bird in the hand something definite or certain

the bird has flown Informal the person in question has fled or escaped

the birds and the bees Euphemistic or jocular sex and sexual reproduction

birds of a feather people with the same characteristics, ideas, interests, etc

get the bird Informal

a.  to be fired or dismissed

birdlike  adj

Цікаві факти

Чарівний соловейко

Соловейко

• Площа гніздової ділянки соловейка може становити від 1200 до 2000 м2. Чим більше корму і багатші угіддя, тим менша площа . Дорослі досвідчені самці зазвичай займають найкращі ділянки, а молодим частіше лишаються території на околицях гніздування, через що вони часто не можуть знайти собі подругу.

• Найчастіше неповторні за красою солов'їні концерти звучать в тиху вечірню пору.

• Молоді самці навчаються вокальному мистецтву у дорослих, переймаючи у них характерні для даного виду елементи пісні. Якщо поряд оселиться видатний співак, інші намагаються йому наслідувати і тим самим удосконалюють свої наспіви.

• Помітивши небезпеку соловейко видає короткі тривожні крики. Почувши цей сигнал, його родичі швидко ховаються в заростях.

Незвичайний мартин звичайний

Мартин

• У пошуках їжі мартин звичайний іноді відлітає на відстань до 15 км від місця ночівлі та патрулює територію площею 800 км2.

• В період гніздування основу раціону мартинів звичайних становлять комахи: жуки, мухи, коники і бабки, а також інші безхребетні, у тому числі павуки і сколопендри.

• Один мартин з'їдає за день 70-225 г поживи. У перший тиждень життя пташенята щодня отримують 22 г їжі, у другу 50 г, а в наступні - від 80 до 150 гр.

• Мартин звичайний частенько відбирає їжу не тільки у своїх родичів, але й у птахів інших видів. Налетівши на жертву, мартин гамселить її дзьобом і змушує впустити або відригнути проковтнуту здобич. Жертвами таких грабунків нерідко стають пташенята крячків, які в результаті гинуть від голоду. Протягом дня мартин звичайний здатен відібрати в однієї чайки близько 160 дощових черв'яків.

• В гніздових колоніях мартинів гнізда розташовані на відстані 50-75 см один від одного. Кожне гніздо оточене «забороненою зоною», куди не дозволено ступати чужинцям. Вирізняючись чванливим і агресивним норовом, мартини люто обороняють свою територію від сусідів.