Відмінності між версіями «Квітка»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показані 45 проміжних версій 6 учасників) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | |||
'''Квітка''' — видозмінений укорочений, нерозгалужений пагін з обмеженою здатністю до росту, метаморфізованими листками, призначений для запилення, статевого процесу і утворення насіння та плодів, що формується у квіткових рослин. | '''Квітка''' — видозмінений укорочений, нерозгалужений пагін з обмеженою здатністю до росту, метаморфізованими листками, призначений для запилення, статевого процесу і утворення насіння та плодів, що формується у квіткових рослин. | ||
'''Квітка''' — складна система органів, що забезпечує насіннєве розмноження покритонасінних (квіткових) рослин. У двостатевій квітці проходять мікро- і мегаспорогенез, мікро- і мегагаметогенез, запилення, запліднення, розвиток зародка, утворення плоду з насінням. Поява квітки в процесі еволюції — ароморфоз, який забезпечив широке розселення покритонасінних на Землі. | '''Квітка''' — складна система органів, що забезпечує насіннєве розмноження покритонасінних (квіткових) рослин. У двостатевій квітці проходять мікро- і мегаспорогенез, мікро- і мегагаметогенез, запилення, запліднення, розвиток зародка, утворення плоду з насінням. Поява квітки в процесі еволюції — ароморфоз, який забезпечив широке розселення покритонасінних на Землі. | ||
| + | |||
| + | '''Квітка''' - укорочена і обмежена в зростанні репродуктивна втеча, що виконує функції мікро- і мегаспорогенеза, запилення (здійснюваного за сприяння агентів перенесення пилку), запліднення, розвитку зародка і утворення плоду. | ||
| + | |||
| + | '''Актиноморфна квітка''' (від актіно... і греч.(грецький) morphē — форма), квітка з симетричним розташуванням частин, тобто що має не менше двох плоскості симетрії, проведеної вертикально через центр квітки і що ділять його на дві рівні половини (см. мал.(малюнок) ). А. ц., як правило, мало пристосовані для запилення якимись певними комахами, що служить ознакою низької організації. Актиноморфними називаються і інші частини рослини з двома (і більш) плоскістю симетрії. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3456.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3457.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4.jpeg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | Гірська квітка едельвейс — символ фестивалю "Мій рідний край" | |
| + | |||
| + | З 5 по 17 вересня в Ужгороді триває Міжнародний фестиваль телевізійних і радіопрограм для національних меншин «Мій рідний край». Нинішнього року місто над Ужем виконує цю почесну місію втринадцяте. | ||
| + | Крім Держкомтелерадіо України та обласної влади, його активно підтримують іноземні мас-медіа. | ||
| + | |||
| + | Посланці цих телерадіоорганізацій представляють 50 телевізійних і 41 радіороботу, які відтворюють історію та сьогодення національних спільнот на теренах країн – учасниць фестивалю. Україну на форумі представляють стрічки та програми працівників державних телерадіокомпаній, а також студентів Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. | ||
| + | |||
| + | Ужгородським форумом передбачено не тільки перегляд робіт конкурсантів, проведення семінарів, круглих столів, майстер-класів, а й поїздку української делегації до колег з Угорщини. | ||
| + | |||
| + | У рамках фесту пройдуть Дні Словаччини, під час яких його учасники ознайомляться з традиціями, культурою та національними стравами цієї країни. Традиційно відбудеться конкурс «Етноказан». | ||
| + | |||
| + | Переможців журналістського форуму чекають відзнаки із зображенням символу Закарпаття — едельвейса. Ця квітка була і залишається емблемою творчого змагання. | ||
| + | |||
| + | Обов’язок об’єктивно оцінювати роботи взяли на себе сусіди закарпатців – іванофранківці. Саме там відбувалися перегляд та прослуховування конкурсних робіт. | ||
| + | |||
| + | Як і дотепер, не обійдеться без відкриття нових імен у теле- та радіожурналістиці, презентації яскравих конкурсних робіт, Кращі стрічки та радіопрограми демонструватимуть загальнонаціональні мас-медійні канали. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | *http://www.kvityukrainy.com.ua/ | ||
| + | *http://natureagent.at.ua/ | ||
| + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія - Квітка] | ||
| + | *http://karpatnews.in.ua/news/28724-hirska-kvitka-edelveis-symvol-festyvaliu-mii-ridnyi-krai.htm#sthash.hwYvnOpF.dpuf | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | ||
Поточна версія на 11:19, 21 травня 2014
Квітка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. А без долі біле личко, як квітка на полі: пече сонце, гойда вітер, рве всякий по волі. Шевч. 70. Процвітає в саду квітка... О, траво висока! Закрий її, сховай її від людського ока. К. Досв. Ой вирву я з рожі квітку та й пущу на воду: пливи, пливи, з рожі квітко, та й до мого роду. Нп. 2) мн. Вѣнокъ изъ искусственныхъ цвѣтовъ, который носить дѣвушка, преимущественно просватанная. 3) Цвѣтной бантъ, пришиваемый къ шапкѣ на свадьбѣ жениху и боярам. Беруть шапки у бояр і пришивають квітки, співають так само, як і тоді, коли пришивають квітку молодому. Чуб. IV. 567. Пійду з села, зараз оженюся: мені, дівко, та пригниють квітку, тебе, дівко, завертять в намітку. Мет. 15. Переносно: квітку пришити (кому́). Осмѣять кого острымъ словцомъ, мѣткимъ отвѣтомъ и пр. Се така, що кожному квітку пришиє. Эта каждаго осмѣетъ. (Уміла) квітку хоть кому пришити, хитро насміяться. Мкр. Н. 85. Обізветься який парубок, він зараз і пришиє квітку: дівчатам регот, парубкові бором. О. 1861. VIII. 19. 4) Букетикъ изъ калины или цвѣтовъ, подносимый на крестинахъ повивальной бабкой гостямъ. КС. 1893. VII. 79. 5) Особый родъ вышивки на сорочкѣ. Залюбовск. Чуб. VII. 427. 6) У квітки́. О матеріи: съ рисункомъ въ видѣ цвѣтовъ. Жілетка шовкова в квітки. Св. Л, 174. Ум. Квітонька, квіточка. По садочку йшла, квітойки рвала. Чуб. V. 6. Квітоньками гарненько рожа розцвіла. Сніп. У хаті в її як у віночку, хліб випечений як сонце, сама сидить як квіточка. ЗОЮР. І. 145. Дівчинонька, як квіточка, з нею рай. Гліб.
Сучасні словники
Квітка — видозмінений укорочений, нерозгалужений пагін з обмеженою здатністю до росту, метаморфізованими листками, призначений для запилення, статевого процесу і утворення насіння та плодів, що формується у квіткових рослин.
Квітка — складна система органів, що забезпечує насіннєве розмноження покритонасінних (квіткових) рослин. У двостатевій квітці проходять мікро- і мегаспорогенез, мікро- і мегагаметогенез, запилення, запліднення, розвиток зародка, утворення плоду з насінням. Поява квітки в процесі еволюції — ароморфоз, який забезпечив широке розселення покритонасінних на Землі.
Квітка - укорочена і обмежена в зростанні репродуктивна втеча, що виконує функції мікро- і мегаспорогенеза, запилення (здійснюваного за сприяння агентів перенесення пилку), запліднення, розвитку зародка і утворення плоду.
Актиноморфна квітка (від актіно... і греч.(грецький) morphē — форма), квітка з симетричним розташуванням частин, тобто що має не менше двох плоскості симетрії, проведеної вертикально через центр квітки і що ділять його на дві рівні половини (см. мал.(малюнок) ). А. ц., як правило, мало пристосовані для запилення якимись певними комахами, що служить ознакою низької організації. Актиноморфними називаються і інші частини рослини з двома (і більш) плоскістю симетрії.
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Гірська квітка едельвейс — символ фестивалю "Мій рідний край"
З 5 по 17 вересня в Ужгороді триває Міжнародний фестиваль телевізійних і радіопрограм для національних меншин «Мій рідний край». Нинішнього року місто над Ужем виконує цю почесну місію втринадцяте. Крім Держкомтелерадіо України та обласної влади, його активно підтримують іноземні мас-медіа.
Посланці цих телерадіоорганізацій представляють 50 телевізійних і 41 радіороботу, які відтворюють історію та сьогодення національних спільнот на теренах країн – учасниць фестивалю. Україну на форумі представляють стрічки та програми працівників державних телерадіокомпаній, а також студентів Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Ужгородським форумом передбачено не тільки перегляд робіт конкурсантів, проведення семінарів, круглих столів, майстер-класів, а й поїздку української делегації до колег з Угорщини.
У рамках фесту пройдуть Дні Словаччини, під час яких його учасники ознайомляться з традиціями, культурою та національними стравами цієї країни. Традиційно відбудеться конкурс «Етноказан».
Переможців журналістського форуму чекають відзнаки із зображенням символу Закарпаття — едельвейса. Ця квітка була і залишається емблемою творчого змагання.
Обов’язок об’єктивно оцінювати роботи взяли на себе сусіди закарпатців – іванофранківці. Саме там відбувалися перегляд та прослуховування конкурсних робіт.
Як і дотепер, не обійдеться без відкриття нових імен у теле- та радіожурналістиці, презентації яскравих конкурсних робіт, Кращі стрічки та радіопрограми демонструватимуть загальнонаціональні мас-медійні канали.
