Відмінності між версіями «Церемонія»

Версія за 13:33, 15 травня 2014

Церемонія, -нії, ж. 1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. Без церемонії оглядали кожну паню. Левиц. Пов. 23.

Сучасні словники

(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 202)

1. Прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам обряд. Скромна церемонія тих незвичайних заручин відбулася без нього ( Іван Франко, VIII, 1952, 52); Він [козак] .. тричі навхрест обняв і поцілував Чепігу. На цьому й скінчилася немудра церемонія висвячення старого січовика в кошові ( Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 124); Церемонія вручення свідоцтв про закінчення технікуму затягнулась (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 22);// розм. Процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь. Ранком нас вишикували перед поліційним станом. Мені не подобалася вся ця церемонія ( Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 86).
2. Умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини. « Боже мій! Що це я зробив! – була перша Гордієва думка.- Ударив! Ударив людину..» Але зараз же схотілося збутися цієї думки. « Не я перший почав війну, а вони. А коли війна, то нема церемоній!» (Борис Грінченко, II, 1963, 129); Тут Мартоха почала хилити горілку маленькими-маленькими ковточками, кривлячись, теж «для церемонії», але не дуже ( Леся Українка, III, 1952, 673); « Знає, шельма, що мужики завтра одберуть землю, а з голодранцем нічого церемонії гнути»… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 396).
3. Без [усяких] церемоній; Без [усякої] церемонії – не дбаючи про дотримання етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. В кімнаті з’являється сестра-жалібниця. Вона без церемоній випроваджує гостей, не даючи Севові навіть договорити фрази ( Юрій Яновський, її, 1958, 135); В батьковій кузні така вже встанова: хто прийде – сюди, говори, дійде до почастунку-й його не минуть, але як треба щось допомогти, то батько без церемонії обертається до нього: - .. Куме, куме! Ану-но, за молот! (Іван Франко, IV, 1950, 190); Недовго думаючи, хлопці підхопили Мурашка під руки і без усяких церемоній потягли із сонця в кущі, в холодок ( Олесь Гончар, Таврія, 1952, 285); Що за церемонії! – не варто дуже дотримуватись прийнятого етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. – Що за церемонії, Валентине Модестовичу! Я зробив не більше того, що веліло мені моє сумління інженера ( Юрій Шовкопля, Інженери, 1956, 369).

(Вікіпедія)

Церем́онія (англ. Ceremony) — обряд, урочиста процедура ритуального значення, що відбувається за особливою нагодою. Слово може мати етруське походження. Слово «церемонія», що вживається по відношенню до події, саме по собі має на увазі її урочистість. Однак, оскільки слово «церемонія» має й інші значення, для підкреслення однозначності слова, часто вживається словосполучення «урочиста церемонія», що деякою мірою є тавтологією.

(Вікісловник)

Значення:

1. прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам обряд
   1. розм. процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь
2. умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини ◆ немає прикладів застосування.

(Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000)

Ударение: церемо́ния ж. Торжественное совершение чего-л., обряд по установленным правилам. перен. разг. То, что совершается медленно, с соблюдением каких-л. затрудняющих подробностей.

Урочисті випадки

Церемонія може відзначати деякі важливі випадки людського життя, такі як:

• народження (день народження)
• посвячення (напр. вступ до навчального закладу а також обряди ініціації: хрещення, обрізання та ін.)
• повноліття (соціальна зрілість, напр: бар-міцва та бат-міцва)
• завершення навчання (напр. випускний вечір)
• весілля
• призначення на посаду (присяга, інавгурація)
• нагородження
• вихід на пенсію
• смерть
• поховання
• релігійна, духовна церемонія (хрещення, причастя, жертвопринесення)

Ілюстрації

Медіа

Цікаво знати

Посуд до чайної церемонії

Коли людина із західним складом розуму дізнається всі умови і жорсткі правила чайної церемонії, йому стає незрозуміло - навіщо все це? Тільки для того, щоб випити кілька чашок чаю? Та й з українців навряд чи комусь спало б на думку починати приготування чаю з церемонії знайомства з чаєм. Тільки китайці можуть пояснити: який у цього напою смак, який запах і як смак одного чаю поєднується з попереднім. Навіть сам ритуал чайної церемонії в перекладі на українську означає «вище мистецтво чаювання». Сьогодні цей ритуал можна провести не тільки в Китаї, але і в Україні. Для цього достатньо придбати набір спеціальної чайної посуди і начиння.

Для початку необхідний Чабанов - чайний піднос, на якому буде стояти наш посуд. Він як би організує необхідний простір, на якому і буде проходити ритуал, допомагає створити відповідну атмосферу, налаштуватися на потрібний лад. Чабанов представляє із себе столик з висувним піддоном. Верхня частина столу - решітка. Під час чаювання столик активно поливається водою і чаєм. Через решітку волога стікає в піддон. Столик може бути різної форми, з різного матеріалу, але головне - щоб піддон був висувним. У цьому випадку його простіше очищати від залишків заварки.

А ось що стосується заварника, то тут матеріал, з якого він виготовлений, є визначальним чинником. Глиняний чайник чудово вбирає в себе аромат напою, тому в ньому рекомендується заварювати один сорт чаю. Для іншого сорту Вам знадобиться ще один чайник. Порцеляновий чайник більш універсальний. Він володіє гарною механічною і термічною міцністю і елегантним виглядом. Але він не здатний так глибоко передати аромат напою як хороший глиняний чайник.

При покупці заварника для чайної ценремоніі необхідно визначитися з його об'ємом. Чим більше людей буде брати участь в чаюванні, тим об'ємніше повинна бути ємність.

При розливі чай проходить через ситечко. Вони бувають різні. Але до прикладу, бамбукові частіше використовують як декоративну прикрасу, так як вони не відсіюють зовсім дрібні крихти.

Якщо Ви хочете, щоб за столом всім дістався чай однакової фортеці, то включаєте в свій набір для чайної церемонії так званий «посудина справедливості» - спеціальний глечик, в який переливається чай перед розлиттям по чашках. Він може бути як порцеляновим, так і глиняним. Але якщо Вам хочеться похвалитися перед друзями красивим чайним настоєм, купіть скляну посудину.

Що стосується чайної пари, то тут вибір, як правило, між тонкою і товстою порцеляною. Різниця тут невелика, але більш товстий матеріал краще зберігає тепло. А значить, перед тим як Ви зробите перший ковток, чай не встигне охолонути.

Корисними помічниками чайної цереноніі стануть і різні чайні інструменти, але купувати їх необов'язково. Використовуючи тільки найнеобхідніші чайні предмети для чаювання, можна охопити філософію світу і доторкнутися до традицій Сходу.

Церемонія ключів

Не дивлячись на те, що життя людини коротке, деякі обряди і правила передаються з покоління в покоління багато років, навіть століть. В основному, все сказане стосується релігійних обрядів та ритуалів. Проте, є і звичайні церемонії, які стосуються життя звичайних людей, не змінні сторіччями. Одна з таких церемоній - це "Церемонія Ключів". Церемонія проводиться щодня, о 21 годині 53 хвилини в Тауері.

Суть цеременії - зустріч військового екскорту, завдання якого просте, це охорона головних воріт Тауера. Військовий екскорт зустрічає так званий головний біфітер, посада, яка також залишається постійною протягом багатьох сотень років.

При проходженні караулу по вулиці Вотер-Лейн, вартові питають пароль. Навіть не знаю, що відбудеться, якщо караульний забуде пароль - можливо, церемонія затримається вперше за 7 століть? Хоча ні, один збій вже був, під час Другої Світової Війни. Тоді, через бомбардування, церемонію довелося відкласти. Але ніхто не був покараний, оскільки обставини не залежали від караулу або біфітера.

Але повернемося до нашої церемонії. Річ у тому, що після проходження процедури опитування пароля, стражники піднімаються по відомих сходах, Брудварк, віддають честь своїй королеві, і приймають ключі у головного біфітера.

Ось відео церемонії, впевнений, вам буде цікаво поглянути на те, що відбувається своїми очима.

Див. також

Фільми

• «Церемония» — фильм японского режиссёра Нагисы Осимы 1971 года.
• «Церемония» — американский фильм 1993 года.
• «Церемония» — фильм французского режиссёра Клода Шаброля 1995 года.