Відмінності між версіями «Монах»
(Створена сторінка: '''Монах, -ха и монаха, -хи, '''''м. ''= '''Чернець. '''''Очнувсь монах, аж смерть в головах. ''Ном. № 645...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словни Грінченка== | ||
'''Монах, -ха и монаха, -хи, '''''м. ''= '''Чернець. '''''Очнувсь монах, аж смерть в головах. ''Ном. № 6452. ''Приїзжающий Гирман, монаха. ''Драг. | '''Монах, -ха и монаха, -хи, '''''м. ''= '''Чернець. '''''Очнувсь монах, аж смерть в головах. ''Ном. № 6452. ''Приїзжающий Гирман, монаха. ''Драг. | ||
[[Категорія:Мо]] | [[Категорія:Мо]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''Монах, черне́ць, черни́ця, ченці́, черне́цтво''' (від носіння чорного одягу), також монах, монахиня (від грец. μοναχός «одинак, самітник, пустельник») — зазвичай особа з релігійної спільноти, яка відповідно до обіцянки (обітниці) веде аскетичне життя або в рамках чернечого згромадження, або на самоті. Ченці мешкають у монастирях, пустелях, лаврах. Священики в чернецтві — чорне священство. На відміну від одружених священиків — білого священства. Чернець і священик — два різні поняття. Синонімом слова «чернець» виступає також старослов'янське слово чоловічого роду «инокъ» («инока», «рос. инокиня» жіночого роду; «иночество» множина). Від інших відмінна людина «інший» (один єдиний, відособлений, відлюдник); «инокий» (інакше повинен вести своє життя відрізняючись від світської поведінки). У найзагальнішому сенсі — людина, яка веде самотнє життя і отже свідомо обмежує себе, з певною метою, наприклад щоб досягти певного розвитку (просвітлення). В християнстві першими ченцями були люди, які хотіли вести більш благочестивий спосіб життя у порівнянні з іншими людьми і заради цього уходили від світського життя, усамітнювалися. З часом вони стали об'єднуватися у монастирі — спільноти ченців. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | ==Див.також== | ||
Версія за 14:40, 11 травня 2014
Словни Грінченка
Монах, -ха и монаха, -хи, м. = Чернець. Очнувсь монах, аж смерть в головах. Ном. № 6452. Приїзжающий Гирман, монаха. Драг.
Сучасні словники
Монах, черне́ць, черни́ця, ченці́, черне́цтво (від носіння чорного одягу), також монах, монахиня (від грец. μοναχός «одинак, самітник, пустельник») — зазвичай особа з релігійної спільноти, яка відповідно до обіцянки (обітниці) веде аскетичне життя або в рамках чернечого згромадження, або на самоті. Ченці мешкають у монастирях, пустелях, лаврах. Священики в чернецтві — чорне священство. На відміну від одружених священиків — білого священства. Чернець і священик — два різні поняття. Синонімом слова «чернець» виступає також старослов'янське слово чоловічого роду «инокъ» («инока», «рос. инокиня» жіночого роду; «иночество» множина). Від інших відмінна людина «інший» (один єдиний, відособлений, відлюдник); «инокий» (інакше повинен вести своє життя відрізняючись від світської поведінки). У найзагальнішому сенсі — людина, яка веде самотнє життя і отже свідомо обмежує себе, з певною метою, наприклад щоб досягти певного розвитку (просвітлення). В християнстві першими ченцями були люди, які хотіли вести більш благочестивий спосіб життя у порівнянні з іншими людьми і заради цього уходили від світського життя, усамітнювалися. З часом вони стали об'єднуватися у монастирі — спільноти ченців.
