Відмінності між версіями «Туз»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
'''ТУЗ 2, туза, чол., мор., спорт.''' Двовеслова легенька шлюпка на одного весляра. | '''ТУЗ 2, туза, чол., мор., спорт.''' Двовеслова легенька шлюпка на одного весляра. | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 314. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 314. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | Туз (від нім. Daus через польськ. Tuz) - історично, гральна карта гідністю в одне очко. У більшості сучасних карткових ігор - карта або самого старшого, або молодшої гідності. У покері або блекджеці гравець може вибирати, чи грає туз як карта старшої чи молодшої гідності. | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:23.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
Версія за 14:33, 11 травня 2014
Словник Грінченка
Туз, -за, м. Тузъ, карта съ однимъ очкомъ. КС. 1887. VI. 403. Той тузами обирає свата в його хаті. Шевч.
Сучасні словники
ТУЗ 1, туза, чол. 1. Гральна карта з одним очком, зображеним посередині, яка в більшості карточних ігор вважається старшою в масті. — А ти бий вишником! — кричав знову Гагіці, котра намірювалася бити тузом. — Все ж хоч одна взятка буде (Панас Мирний, IV, 1955, 165); Якір, обложившися пістолями, бере з них один за одним і садить кулю за кулею в червоного туза, що висить на стінці (Гнат Хоткевич, I, 1966, 66); І потяг він карту і витяг він винового туза, туза, що старший за короля (Юрій Яновський, I, 1958, 128). 2. перен., розм. Поважна, впливова особа в якомусь колі людей, у якій-небудь сфері діяльності. Чутка про знищення глитайні як класу докотилася до Багви, і її тузи почули себе не зовсім спокійно (Григорій Епік, Тв., 1958, 61); Ні літературних, ні громадських тузів, звичайно, не було на ній [вечірці], — складалась вона виключно з мого читача — пролетарського студента, письменника (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 203). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 313.
ТУЗ 2, туза, чол., мор., спорт. Двовеслова легенька шлюпка на одного весляра. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 314.
Ілюстрації
Туз (від нім. Daus через польськ. Tuz) - історично, гральна карта гідністю в одне очко. У більшості сучасних карткових ігор - карта або самого старшого, або молодшої гідності. У покері або блекджеці гравець може вибирати, чи грає туз як карта старшої чи молодшої гідності.
|
