Відмінності між версіями «Пес»
(→Див. також) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Вовк] | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Вовк] | ||
| + | |||
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%81 Пес] | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%81 Пес] | ||
| + | |||
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BB Шакал] | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BB Шакал] | ||
Версія за 13:00, 6 травня 2014
Пес, -пса, м. Песъ, собака. Добрий пес луччий, як злий чоловік. Ном. № 2356. Бреше мов пес. Ном. Вибрав му пса. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. Песик, пе́сичок.
Зміст
Сучасні словники
ПЕС, пса, чол.
1. Те саме, що собака. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Юрій Смолич, II, 1958, 30); * У порівняннях. — Жени його, Христинко, від себе, наче пса шолудивого (Михайло Стельмах, I, 1962, 281); // Собака-самець. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Десь узявся гончий пес Лорд, як його називали. Урадуваний метушнею, скочив Славкові на груди (Лесь Мартович, Тв., 1954, 232).
♦ На пси сходити (зійти, іти, піти і т. ін.) — занепадати, сходити нанівець. Все.. пішло на пси (Номис, 1864, № 9864); Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (Іван Франко, IV, 1950, 7); Не для пса ковбаса див. ковбаса; Хоч псів ганяй — те саме, що Хоч собак ганяй (див. собака); Як псів — те саме, що Як собак (див. собака). Панів як псів (Номис, 1864, № 1168).
2. перен., зневажл. Про погану, негідну людину, що своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (Микола Бажан, I, 1946, 119); Ні Чінгіс-хан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти] (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 170); // кого, чого, перев. у сполуч. із сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про панських посіпак, прислужників царизму, експлуататорів, реакційні сили у суспільстві. Тим часом мусить править Вірний пес, міністр його [короля] (Леся Українка, IV, 1954, 121); Давно минулись ті часи, коли жандармерія косувала [косилася] на Гарматія: його ідеали не лякали вірних псів царизму (Михайло Стельмах, I, 1962, 329); // перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить..: «Моєї мови не жахайтесь.. І зараз з військом одправляйтесь Брать город, де паршивий пес, Латин зрадливий, п'є сивуху..» (Іван Котляревський, I, 1952, 288).
Ілюстрації
.jpg)
|
|
|
|
