Відмінності між версіями «Виїздити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 9 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
'''Виїздити, -джу, -диш, '''сов. в. '''виїхати, -їду, -деш, '''''гл. ''1) Выѣзжать, выѣхать. ''Щодня їдні виїздили, другі приїздили''Стор. М. Пр. 67. 2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).  
 
'''Виїздити, -джу, -диш, '''сов. в. '''виїхати, -їду, -деш, '''''гл. ''1) Выѣзжать, выѣхать. ''Щодня їдні виїздили, другі приїздили''Стор. М. Пр. 67. 2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).  
[[Категорія:Ви]]
 
  
'''Виїхати'''
+
'''Виїздити'''
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/5232-vyjikhaty.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===  
+
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/5228-vyjizdyty-1.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===  
Виїхати Cм. виїздити.
+
Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл. 1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили. Стор. МПр. 67. 2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
===[http://slovopedia.org.ua/35/53394/50802.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
+
===[http://slovopedia.org.ua/47/53394/306201.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ВИЇХАТИ
+
ВИЇЗДИТИ
 +
I виїзд`ити
 +
см. виїжджати
 +
II в`иїздити
 +
сов. от виїжджувати
 +
===[http://slovopedia.org.ua/35/53394/50794.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
 +
ВИЇЗДИТИ
  
ви́їхати
+
ви́їздити
 
дієслово доконаного виду  
 
дієслово доконаного виду  
===[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356368.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
 
ВИЇХАТИ
 
  
ви́їхати на пле́ча́х чиїх, кого, несхв. Використати наслідки чиєїсь праці. — Виявилось, коли ми перевірили роботу Званова, що ударник з нього липовий. На роботі він намагається виїхати на плечах товаришів (О. Донченко).  
+
виїзди́ти
 +
дієслово недоконаного виду
 +
===[http://sum.in.ua/s/vyjizdyty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
ВИ́ЇЗДИТИ див. виїжджувати.
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 402.
 +
Коментарі (0)
 +
ВИЇЗДИ́ТИ див. виїжджати.
  
ви́нести / вино́сити нога́ми впере́д (напере́д) кого, фам. Хто-небудь помре, загине або буде похованим. Мешканців не видно — поховалися десь чи вибралися, а кого й винесли ногами вперед (А. Хорунжий); Якщо живим не можна вийти звідси — вперед ногами винесуть мене (Л. Костенко); Хай пиндючаться (окупанти) пихато — їм життя у нас не мед: скоро винесемо з хати всіх ногами наперед (С. Голованівський); — Звідси вийде тільки той, хто запишеться до артілі. Микито, замкни двері!. — А як хто не схоче писатись? — Запитав хтось несміливо. — Хто не схоче, того винесуть наперед ногами.. Оце ви думаєте для чого? — ткнув (Юхим) рукою в наган (А. Дімаров). ви́їхати впере́д нога́ми (померти). — Про те, щоб зовсім кинути полювати, Олексі Івановичу і на думку не спадало... — Хоч на горличку, хоч на горобця... Аж поки вперед ногами з хати не виїду, рушниці не кину! — твердо заявив Олекса Іванович (Остап Вишня).
+
===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=34958 «Словники України on-line»]===
===[http://sum.in.ua/s/vyjikhaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
+
виїздити
ВИЇХАТИ див. виїжджати.
+
===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=34974
+
«Словники України on-line»]===
+
http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=34974
+
виїхати
+
 
дієслово доконаного виду  
 
дієслово доконаного виду  
  
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/18072/%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8 Орфоепічний словник української мови] ===
+
виїздити
виїхати
+
дієслово недоконаного виду
Перевод
+
 
виїхати
+
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/18063/%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Орфоепічний словник української мови] ===
 +
виїздити
 +
I в`иїздити
 
див. виїжджати.
 
див. виїжджати.
 +
II виїзд`ити
 +
див. виїжджувати.
  
 +
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Матеріал з Вікісловника]===
 +
ви́їздити I[ред.]
 +
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
 +
ви́-їз-ди-ти
 +
Дієслово доконаного виду.
 +
Корінь: --
 +
Вимова[ред.]
 +
МФА: []
 +
Семантичні властивості[ред.]
 +
Значення[ред.]
 +
1. їздячи, побувати у багатьох місцях, скрізь ◆ Ви́їздив я на своєму віку чимало по світу. Г. Квітка-Основ’яненко ◆ Ви́їздили Польщу і всю Україну, а не бачили такої, як ця Катрерина. Т. Шевченко
 +
2. їздячи куди-небудь, добути собі щось ◆ Як, діду, їздилось до столиці?.. Виїздив щось? Михайло Стельмах
 +
3. привчити коня до їзди, ходити в упряжі або під сідлом; об'їздити ◆ ви́їздити рисака
 +
Синоніми[ред.]
 +
1. об'їздити, об'їхати, обколесити, обколесувати, облітати, обкрутити, обміряти, обмрірити
 +
2. об'їжджати
 +
Споріднені слова[ред.]
 +
• дієприкметники: 2. виїжджений
 +
• іменники: 1. виїждження; 2. виїжджування
 +
• дієслова: 2. виїжджувати, об'їздити
 +
Значення[ред.]
 +
1. їхати, відправлятися звідки-небудь, за межі чогось, кудись ◆ Сідлай коня вороного, Та й виїжджай з двору мого. Павло Чубинський ◆ І коли з подвір'я замкувиїздив загін кінноти, гетьман стояв біля вікна і тихо та весело сміявся. Іван Ле, «Наливайко»
 +
1. залишати своє місце проживання, переселяючись в інше ◆ Наш дядько Микита виїздив на поселення кудись аж на Зелений Клин. Степан Васильченко
 +
2. їхати, відправлятися куди-небудь з якоюсь метою ◆ — Перша партія робітничої молоді виїздить сьогодні.. на жнива. Василь Кучер, «Чорноморці» ◆ Сапігавиїздив часто заготовляти дрова в Диканські ліси. Олесь Гончар
 +
2. їдучи, з'являтися де-небудь, у якомусь місці. ◆ Біля воріт казарми знялась безладна стрілянина. В цей час валка із зброєю виїздила вже на Полтавську вулицю. Андрій Головко
 +
3. їдучи, підніматися куди-небудь, на щось. ◆ Воли виїхали на гору. Нечуй-Левицький
 +
4. на кому, на чому, перен., розм. перекладати на кого-небудь свої обов'язки. ◆ На роботі він намагається виїхати на плечах товаришів. Олесь Донченко
  
===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/vyjihaty.23041/  ТЛУМАЧ]===
+
===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/vyjizdyty.23033/  ТЛУМАЧ]===
ВИЇХАТИ
+
ВИЇЗДИТИ
  
+
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Онлайн словник українських рим]===
 +
їздити
 +
в'їздити
 +
від'їздити
  
← назад  вперед →
+
гніздити
ви
+
доїздити
 +
з'їздити
  
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8  Онлайн словник українських рим]
+
заїздити
їхати
+
наїздити
від'їхати
+
од'їздити
доїхати
+
  
з'їхати
+
під'їздити
зазіхати
+
переїздити
об'їхати
+
поїздити
  
од'їхати
+
подоїздити
під'їхати
+
позаїздити
переїхати
+
понаїздити
  
поїхати
+
попереїздити
позіхати
+
поприїздити
понаїхати
+
приїздити
 
+
приїхати
+
проїхати
+
ахати
+
 
+
брехати
+
бурхати
+
бухати
+
 
+
відбурхати
+
відбухати
+
віддихати
+
  
 +
пригвоздити
 +
проїздити
 +
пробороздити
  
 
==Іноземні словники==
 
==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
+
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
 +
Взбира́ться, взобра́ться (на лестницу, гору, дерево и т. п.) – бра́тися, видира́тися, ви́дертися, здира́тися, зде́ртися, видря́пуватися, ви́дряпатися, пну́тися, п’я́сти́ся, ви́пнутися, спина́тися, сп’я́сти́ся, вила́зити, ви́лізти, зла́зити, злі́зти.
 +
 
 +
• В. на лошадь – вила́зити (сов. ви́лізти), сіда́ти (сі́сти), з[в]сіда́ти (з[в]сі́сти) на коня́. [Му́сів уся́кий шля́хтич, хто зся́де на ко́ня, у ві́йсько виїзди́ти (Куліш)].
 
Вз’езжа́ть, вз’е́хать куда, на что – виїзди́ти, (сов.) ви́їхати, наїзди́ти, (сов.) наї́хати, з’ї́хати. [Виїзди́ли на круту́ го́ру, і ко́ні ду́же потоми́лися. Виїздючи́ на гре́блю, з’ї́хали на каміню́ку і оберну́лися].
 
Вз’езжа́ть, вз’е́хать куда, на что – виїзди́ти, (сов.) ви́їхати, наїзди́ти, (сов.) наї́хати, з’ї́хати. [Виїзди́ли на круту́ го́ру, і ко́ні ду́же потоми́лися. Виїздючи́ на гре́блю, з’ї́хали на каміню́ку і оберну́лися].
Взима́ть, -ся – бра́ти, -ся, збира́ти, -ся; (о податях и т. п.) – ви[с]правля́ти, -ся, стяга́ти, -ся. [В субо́ту зве́чора ви́їхати-б на се́ла пода́тки виправля́ти (Васильч.)].
 
• Взима́емый – спра́влюваний, зби́раний, стя́ганий, випра́влюваний.
 
• Мера чего-либо взима́емая в чью пользу – мірчу́к. [Мі́ряє і мірчу́к збира́є – їдну́ мі́ру зоставля́є, де́в’ять мір пуска́є (Рудан.)].
 
 
Выбыва́ть, вы́быть – вибува́ти, ви́бути, вихо́дити, ви́йти, виїзди́ти, ви́їхати.
 
Выбыва́ть, вы́быть – вибува́ти, ви́бути, вихо́дити, ви́йти, виїзди́ти, ви́їхати.
 
Выезжа́ть, вы́ехать – виїзди́ти, виїзджа́ти, ви́їхати, від’їзди́ти, від’їзджа́ти, від’ї́хати, (двигаться с места) вируша́ти, ви́рушити, ру́шити.  
 
Выезжа́ть, вы́ехать – виїзди́ти, виїзджа́ти, ви́їхати, від’їзди́ти, від’їзджа́ти, від’ї́хати, (двигаться с места) вируша́ти, ви́рушити, ру́шити.  
 +
 
• Выезжа́ть на гору, припрягая лошадей, волов – бичува́тися, ви́бичуватися. [Ми раз-у-раз бичу́ємося, ї́дучи на цю го́ру (Поділля)].
 
• Выезжа́ть на гору, припрягая лошадей, волов – бичува́тися, ви́бичуватися. [Ми раз-у-раз бичу́ємося, ї́дучи на цю го́ру (Поділля)].
Намерева́ться, наме́риться наміря́тися, намі́ритися, ма́ти (бра́ти), взя́ти на́мір, (замышлять) заміря́тися, замі́ритися, ду́мати, заду́мувати, заду́мати, наду́муватися, наду́матися, замишля́ти, зами́слити, ма́ти (на ду́мці, на ми́слі), ма́ти ду́мку, взя́ти ду́мку (на ду́мку) (з)роби́ти що, (вознамериваться) нава́жуватися, нава́житися, пова́житися, зва́житися на що и (з)роби́ти що, (собираться) збира́тися, зібра́тися, ла́годитися, нала́годитися, (редко) залиця́тися, ті́яти (з)роби́ти що. [Розсе́рдивсь і вже був наміря́вся щось іще́ каза́ти (Крим.). Ти и́нше щось роби́ти заміря́всь (Грінч.). Си́на свого́ в крамарчуки́ віддава́ти не ду́має (Грінч.). Присяга́вся, що не проп’є́ цих гро́шей сього́дні, а сам мав на ду́мці зроби́ти це́є нега́йно (Звин.). Я таки́ мав на ми́слі так зроби́ти, та жі́нка відра́яла (Богодух.). Кому́ госпо́дь ма́є що да́ти, то дасть і в ха́ті (Номис). Через ти́ждень мав ви́їхати до Ки́їва (Н.-Лев.). А сесі́ воли́ за що ма́єте прода́ти? (Кам’янеч.). Нава́живсь ото́ він по́тай набра́ти хлі́ба з грома́дської комо́ри (Рада). Ки́нув тлі́ючу гу́бку на ожере́дь соло́ми і пова́живсь тіка́ти (Коцюб.). Всі сплять, опрі́че двох, що ла́годяться й собі́ закуня́ти (Грінч.). Хло́пці вже залиця́лися би́ти мене́ (Гуманщ.). Щоб сва́тати (її́) – ніхто́ і не ті́яв (Гр. Григор.)].
+
Из’е́здить з’ї́здити, ви́їздити, об’ї́здити що. [З’ї́здили ми По́льщу і всю Украї́ну (Шевч.)].  
Послужи́ть –
+
1) (кому, чему) послужи́ти, услужи́ти (усил. попослужи́ти), прислужи́тися. [Послужи́, моя́ ти збро́є, молоді́й ще си́лі, послужи́ йому́ так щи́ро, як мені́ служи́ла (Шевч.). Прислужи́вся своє́му кра́єві ве́лико (Куліш)];
+
2) (к чему) при[з]да́тися на що, ста́ти за, на що.
+
• Пусть это -жит ему уроком – неха́й це ста́не йому́ за нау́ку.
+
• -жи́ть причиной чего – спричи́нитися до чо́го. [Ця приго́да спричи́нилася до то́го, що він мусі́в ви́їхати].
+
• Это -жи́ло ему во вред – це йому́ пошко́дило.
+
• Это -жи́ло ему в пользу – це пішло́ йому́ на кори́сть, це ви́йшло йому́ на добро́.
+
• Это -жит им предостережением – це ста́не їм за осторо́гу.
+
• Это ни к чему не -жит – це ні на́ що не прида́сться, не зда́сться, з цьо́го нічо́го не бу́де.
+
Предполага́ть, предположи́ть – (полагать, рассчитывать) гада́ти, ду́мати, поду́мати, ма́ти на ду́мці (на га́дці, на ми́слі), поклада́ти, покла́сти що (що роби́ти), (намереваться) ма́ти, ма́ти на ду́мці (що роби́ти), (допускать) припуска́ти, припусти́ти що, ста́вити, поста́вити (перед собо́ю) га́дку про що, ми́слити перед собо́ю що, місти́ти в собі́ га́дку про що. [Нау́ку в шко́лі я гада́ла розпоча́ти на Се́мена (Кон.). Через ти́ждень мав ви́їхати до Ки́їва (Н. Лев.). Нау́ка ста́вить перед собо́ю га́дку і про працівникі́в (ми́слить перед собо́ю і працівникі́в), які́-б її́ розробля́ли (Крим.)].
+
• Основательно -га́ть – слу́шно гада́ти.
+
• Это и -жи́ть нельзя было – цього́ й припусти́ти не мо́жна було́.
+
• Нужда -га́ет лишения – коли́ (як) неста́тки, то й зли́дні, в неста́тках і зли́дні.
+
• Человек -ет, а бог располагает – крути́ не крути́, а бу́де так як Бог дасть; чолові́к стріля́є, а Бог ку́лі но́сить.
+
• Предполо́жим – припусті́мо, покладі́мо, кладі́мо, да́ймо (на те́є) що. [Ну, а покладі́м, що хтось вам дові́в, що вони́ (класи́чні мо́ви) про́сто шкодли́ві (Крим.). Да́ймо, що він прода́сть жи́то (Він. п.)].
+
• -жим, что ваши надежды основательны – припусті́мо, да́ймо (на те́є), що ва́ші наді́ї ма́ють підста́ви.
+
• Предполага́емый – га́даний, здога́дни́й, ду́маний, припу́сканий. [Це да́та здогадна́ й непе́вна (Крим.)].
+
• -мое путешествие – га́дана по́дорож.
+
• -мая сумма – га́дана, припу́скана су́ма.
+
• Предполо́женный – зага́даний, заду́маний, припу́щений.
+
• -ный на первое июня с’езд не состоится – зага́даний на пе́рше че́рвня з’їзд не відбу́деться.
+
• -ться – гада́тися, ду́матися, ма́тися; припуска́тися.
+
• -га́ется что-н. сделать – гада́ється (є ду́мка, га́дка) щось зроби́ти.
+
• -га́лось – ду́малось, була́ ду́мка, ма́лося. [Ма́лося йти на я́рмарок, та дощ не пусти́в. Була́ ду́мка так зроби́ти, а ви́йшло ина́кше].
+
  
 +
• -ться – з’ї́здитися. [Був кінь та з’ї́здився (Номис)].
  
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/18072/%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словари и энциклопедии на Академике]===
+
• Из’е́зженный – з’ї́жджений, об’ї́жджений, ви́їжджений.
виїхати
+
 
 +
• -ный конь – заї́жджений кінь.
 +
Исколеси́ть – ви́їздити, об’ї́здити, з’ї́здити, переї́здити що.
 +
 
 +
• -ться (о колесе, шине) – з’ї́здитися. [Не ті́льки що, але́ й залі́зо з’ї́здиться (Номис)].
 +
Искре́щивать, искрести́ть –
 +
1) (херить) викре́слювати, ви́креслити, покре́сли́ти, похрести́ти (все);
 +
2) (исходить или из’ездить что) сов. ви́ходити, сходи́ти, ви́їздити или з’ї́здити, ви́літати или обліта́ти що; см. Исходи́ть, Из’е́здить. Искрещё́нный – покре́слений, похре́щений; ви́ходжений, схо́джений, з’ї́жджений, ви́літаний, облі́таний.
 +
Мя́ться –
 +
1) (стр. и возвр з.) –
 +
а) м’я́тися, м’я́шку́ритися; бга́тися, жу́жмитися, га́рбатися, жма́катися, жмакува́тися; міси́тися; (только стр. з.) бу́ти м’я́тим и т. п.;
 +
б) м’я́тися, те́ртися; ме́рвитися; м’я́тися, вимина́тися; ключкува́тися; (только стр. з.) бу́ти м’я́тим, те́ртим и т. п. Срв. Мять 1 и 2; [Згорни́ простира́дло як слід, неха́й не га́рбається (Звин.)];
 +
2) (не решаться, медлить) м’я́тися, му́ля[и]тися, (диал.) мо́на[я]тися, мику́литися, (фамил.) шандру́ те́рти. [Грицька́ порива́ло й собі́ спусти́тися санча́тами, проте він м’я́вся (Васильч.). Кажи́, не му́ляйся! (Звягельщ.). Мики́та до́вго чого́сь му́лився і не хоті́в проти но́чи виїзди́ти (Основа 1861). Я тобі́ давно́ сказа́в зроби́ти, а ти все мо́наєшся (Полт.). Як ти до́вго мо́няєшся! (Борз.). Усі́ боя́ться, мику́ляться, чи йти, чи ні (Г. Барв.). Як почне́ шандру́ те́рти, по́ки пове́рнеться, по́ки зро́бить (Яворн.)].
 +
Набе́гивать, набе́гать (рысака) – виї́жджувати, ви́їздити (рисака́).
 +
 
 +
I. Наезжа́ть, нае́здить –
 +
 
 +
1) (лошадь) виїжджа́ти и виї́жджувати, ви́їздити коня́, принату́рювати, принату́рити коня́ до їзди́, (о мног.) повиї́жджувати, попринату́рювати. жа́ть, -дить гончих – принату́рювати, принату́рити гончакі́в до (в)ло́вів (полюва́ння);
 +
 
 +
2) (дорогу) натира́ти, нате́рти, утира́ти, уте́рти, протира́ти, проте́рти, (преимущ. колёсной повозкой) нако́чувати, накоти́ти, (о мног.) понатира́ти, понако́чувати и т. п. [Сюдо́ю вози́ли де́рево з лі́су, – до́бре вте́рли доро́гу (Брацлавщ.). Проте́рли шлях мужи́цькі са́ни (Франко)];
 +
 
 +
3) (выручать ездой) наїжджа́ти и наїзди́ти, наї́здити, ви́їздити що. [Я його́ в борг вожу́: карбо́ванців на п’ять наї́здить та й запла́тить одра́зу (Київщ.). Які́ на́ші заробі́тки візни́цькі: трьох карбо́ванців за день не ви́їздиш! (Богодухівщ.)];
 +
 
 +
4) (ездить много) наї́жджувати, наї́здити, ви́їздити; (изв. время) прої́жджувати, прої́здити, пої́здити, попої́здити, ви́їздити.
 +
• Кто много ездит, много -дит – хто бага́то ї́здить, бага́то наї́здить (ви́їздить).
 +
 
 +
Нае́зженный –
 +
 
 +
1) ви́їжджений, прина́турений, повиї́жджуваний, попринату́рюваний до їзди́, уї́жджений, їжджа́лий;
 +
2) нате́ртий, у[про]те́ртий, нако́чений, понати́раний, понако́чуваний и т. п., (только о колёсном пути) би́тий. [Са́нна доро́га уже́ нако́чена, слизька́ (Черняв.)];
 +
3) наї́жджений, ви́їжджений;
 +
4) наї́жджений, ви́їжджений; прої́жджений, (по)пої́жджений.
 +
-ться –
 +
1) виїжджа́тися, бу́ти виї́жджуваним, ви́їждженим, повиї́жджуваним и т. п.;
 +
2) натира́тися, нате́ртися, понатира́тися; бу́ти нати́раним, нате́ртим, понати́раним и т. п.;
 +
3) наїжджа́тися и наїзди́тися, бу́ти наї́жджуваним, наї́ждженим, ви́їждженим;
 +
4) наї́жджуватися, бу́ти наї́ждженим и т. п.;
 +
5) (вдоволь, сов.), см. отдельно Нае́здиться.
 +
 
 +
Ната́ривать и Наторя́ть, натори́ть –
 +
 
 +
1) (дорогу) наторо́вувати, торува́ти, наторува́ти, (накатывать) нако́чувати, накоти́ти, (полозьями) натира́ти, нате́рти, (о мног.) понаторо́вувати, понако́чувати, понатира́ти що;
 +
2) (приучать) призвича́ювати, призвича́їти, принату́рювати, принату́рити, привча́ти, привчи́ти, зуча́ти, зучи́ти, нала́мувати, налама́ти и нало́млювати, наломи́ти кого́ до чого.
 +
• -ри́ть рысака – ви́їздити рисака́.
 +
Наторё́нный –
 +
1) наторо́ваний, нако́чений, нате́ртий, понаторо́вуваний и т. п.;
 +
2) призвича́єний, принату́рений, при́вчений, зу́чений, нала́маний и нало́млений.
 +
-ться –
 +
1) наторо́вуватися, торува́тися, наторува́тися, понаторо́вуватися; бу́ти наторо́вуваним, торо́ваним, наторо́ваним, понаторо́вуваним и т. п.;
 +
2) призвича́юватися, призвича́їтися; бу́ти призвича́юваним, призвича́єним и т. п. до чо́го; (навастриваться) нала́муватися, налама́тися и нало́млюватися, наломи́тися до чо́го, (вульг., сов.) насоба́читися в чо́му и на що, (набивать руку) набива́ти (нала́мувати, нало́млювати, нава́жувати), наби́ти (налама́ти, наломи́ти, нава́жити) ру́ку до чо́го; срв. Натере́ть.
 +
 
 +
Об’е́зживать и об’езжа́ть, об’е́здить –
 +
 
 +
1) об’їзди́ти, об’ї́здити, ви́їздити, з’ї́здити. [Об’ї́здив усі́х ро́дичів, поряту́нку проха́в – не порятува́в ніхто́. Ви́їздив я на своє́му віку́ чима́ло по сві́ту (Квітка). З’ї́здив з ним бага́то чужи́х краї́в, ба́чив бага́то сві́та (Мирн.)];
 +
2) -ать лошадь – виїжджа́ти, ви́їздити коня́, принату́рювати, принату́рити коня́ до їзди́. [Сиди́ть мале́ циганя́, коня́ виїжджа́є (Рудан.)].
 +
• Невы́езженный (о лошади) – неїзджа́лий, не́ук, неу́кий (-кого). [Ко́ничок неу́кий ви́рве мі ся з ру́ки. Нія́кий кінь-не́ук не ски́не його́ з се́бе].
 +
• Об’е́зженный (о лошади) – їжджа́лий, уї́жджений, принату́рений до їзди́. [Уї́жджена коня́ка везе́ не зупиня́ючись].
 +
Околеси́ть – об’ї́хати, об’ї́здити, ви́їздити скрізь що и по чо́му.
 +
Перее́здить (всюду) – ви́їздити, об’ї́здити. [Ви́їздили По́льщу і всю Украї́ну, а не ба́чили тако́ї, як ця Катери́на (Шевч.)].
 +
Понае́здить (лошадь) – об’ї́здити, ви́їздити тро́хи (коня́).
 +
Пооб’е́здить (лошадь) – ви́їздити, об’ї́здити (тро́хи) коня́, (во множ.) повиїжджа́ти, пооб’їжджа́ти (ко́ней).
 +
 
 +
Прое́зживать и Проезжа́ть, прое́здить –
 +
 
 +
1) (лошадей) проїжджа́ти и -ї́жджувати, прої́здити (ко́ні). [Хо́че Палі́й прої́здити коня́ свого́ (Драг.)];
 +
2) (деньги) витра́чувати, ви́тратити на по́дорожі (їзду́) (гро́ші), прої́здити (гро́ші);
 +
3) (дорогу) проїжджа́ти, прої́здити, протира́ти, проте́рти, уїжджа́ти, уї́здити, уторо́вувати, уторува́ти доро́гу (шлях). [Гладки́й проте́рли шлях мужи́цькі са́ні (Франко)];
 +
4) (известное время) прої́жджувати, прої́здити, ви́їздити. [Прої́здив ці́лий день].
 +
-ться –
 +
1) (о лошадях) прої́жджуватися и -джа́тися, бу́ти прої́ждженим;
 +
2) (истратиться) прої́здитися, витра́чуватися, ви́тратитися (з гро́шей) ї́здячи, на їзду́ (на по́дорожі).
 +
 
 +
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/728/%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
виїздити
 
Перевод
 
Перевод
виїхати
+
виїздити
див. виїжджати.
+
I [ви/йіздиетие]
 +
-йіжджу, -йіздиеш; нак. -йіз'д', -йіз'д'теи, док. (побувати скрізь)
 +
II [виейізди/тие]
 +
-йіжджу/, -йізди/ш, -йіздиемо/, -йіздиете/; нак. -зди/, -з'д'і/т', недок. (відправлятися кудись)
  
===[http://www.slovnik.com.ua/?grupa=7&id_sl=2098 «Словник синонимів»]===
+
 
Виїхати - позбуватися
+
===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=34945 «Орфоепічний словник української мови»]===
 +
виїжджати
 +
виїжджати
 +
дієслово недоконаного виду
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8&newwindow=1&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S9BnU961FKvO4QTX1YCoCA&ved=0CAkQ_AUoBA&biw=1366&bih=624#facrc=_&imgdii=_&imgrc=DWmj8NUYQQk7iM%253A%3BnRo9AJHeUTZh8M%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.volynnews.com%252Ffiles%252Fnews%252F2013%252F04-12%252F40567-1u.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.volynnews.com%252Fnews%252Fsociety%252Fchy_zmozhut_ukrayintsi_vyyikhaty_z_kyyeva_na_travnevi_svyata%252F%3B360%3B203]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виїздити.jpg |x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8&newwindow=1&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S9BnU961FKvO4QTX1YCoCA&ved=0CAkQ_AUoBA&biw=1366&bih=624#newwindow=1&q=%D1%89%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97+%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B8&tbm=isch&facrc=_&imgdii=_&imgrc=68X10X9jUPgwjM%253A%3Bzp9nMwPmfOPXqM%3Bhttp%253A%252F%252Fdok.znaimo.com.ua%252Fpars_docs%252Frefs%252F25%252F24684%252Fimg3.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fdok.znaimo.com.ua%252Fdocs%252Findex-24684.html%3B800%3B600]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8&newwindow=1&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S9BnU961FKvO4QTX1YCoCA&ved=0CAkQ_AUoBA&biw=1366&bih=624#newwindow=1&q=%D1%89%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97+%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B8&tbm=isch&facrc=_&imgdii=_&imgrc=Y-qq1AQgv9lzxM%253A%3B8evF6nxSkOPZsM%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.dilovamova.com%252Fimages%252Fwpi.cache%252Fcards%252Fc_359_dmj05c.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.dilovamova.com%252Findex.php%253Fpage%253D72%2526viewCardsSection%253D55%2526sendCardId%253D359%3B460%3B307]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виїздити1.jpg |x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8&newwindow=1&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S9BnU961FKvO4QTX1YCoCA&ved=0CAkQ_AUoBA&biw=1366&bih=624#newwindow=1&q=%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%82&tbm=isch&facrc=_&imgdii=_&imgrc=mkf62Rh0ymuzgM%253A%3B_xAkQo90WS8MCM%3Bhttp%253A%252F%252Fic.pics.livejournal.com%252Fpersonagrata_me%252F956384%252F133630%252F133630_900.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fpersonagrata-me.livejournal.com%252F205716.html%3B900%3B600]
 
|}
 
|}
==Медіа==
 
{{#ev:youtube| /watch?v=VBe0tOOosAk }} Як виїхати з лісу. Безпека: правдами та неправдами.
 
  
 +
==Цікаві факти==
 +
===[http://www.englishukrainiandictionary.com/uk/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B6%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8 English-Ukrainian DICTIONARY]===
 +
Ми виявили наступні англійська слів і переклади "виїжджати":
 +
українська англійська
 +
1. виїжджати depart
  
[http://www.pisni.org.ua/songs/243111.html] Українські пісні
+
2. виїжджати leave
  
==Цікаві факти==
+
3. виїжджати manage
===заголовок===
+
====підзаголовок==== 
+
===[ http://kazky.org.ua/zbirky/ukrajinsjki-narodni-kazky/ubohyj-ta-bahatyj]===
+
Ото поїхав чоловік у ліс — і так заїхав, що тільки небо та земля, а то і сам не знає, де він: бо тоді ліси дуже великі були! От він поставив волики під грабом, а сам поліз на граба високо, щоб подивитись, куди краще виїхати.
+
===[ http://ubr.ua/uk/tv/neruhomist/iak-vihati-z-avarinogo-budinku-154914 «ЯК ВИЇХАТИ З АВАРІЙНОГО БУДИНКУ
+
»]===
+
  
+
4. виїжджати move
  
 +
 +
===[http://42yurista.com/qa/35736/]===
 +
Чи має право державний службовець виїздити за кордон?
 +
===[http://www.rulit.net/books/opovidannya-zbirka-read-204978-10.html «"Оповідання (збірка)" автора Шолом-Алейхем»]===
 +
А врaнці - знову "гут моєн", знову пaхкaє люлькою, всміхaється і знову їсть, бере чaрчину, дaє мені чaрочку - отaк кількa днів поспіль, aж поки нaстaв день, коли мaшини щaсливо пройшли, і йому требa було виїздити.
 +
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Ви]]

Поточна версія на 21:36, 5 травня 2014

Ви́їздити, -джу, -диш, гл. Изъѣздить. Ой виїздив всю країну, увесь білий світ. Мет. 139.

Виїздити, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл. 1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздилиСтор. М. Пр. 67. 2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).

Виїздити

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл. 1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили. Стор. МПр. 67. 2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ВИЇЗДИТИ I виїзд`ити см. виїжджати II в`иїздити сов. от виїжджувати

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ВИЇЗДИТИ

ви́їздити дієслово доконаного виду

виїзди́ти дієслово недоконаного виду

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВИ́ЇЗДИТИ див. виїжджувати. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 402. Коментарі (0) ВИЇЗДИ́ТИ див. виїжджати.

«Словники України on-line»

виїздити дієслово доконаного виду

виїздити дієслово недоконаного виду

Орфоепічний словник української мови

виїздити I в`иїздити див. виїжджати. II виїзд`ити див. виїжджувати.

Матеріал з Вікісловника

ви́їздити I[ред.] Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.] ви́-їз-ди-ти Дієслово доконаного виду. Корінь: -- Вимова[ред.] МФА: [] Семантичні властивості[ред.] Значення[ред.] 1. їздячи, побувати у багатьох місцях, скрізь ◆ Ви́їздив я на своєму віку чимало по світу. Г. Квітка-Основ’яненко ◆ Ви́їздили Польщу і всю Україну, а не бачили такої, як ця Катрерина. Т. Шевченко 2. їздячи куди-небудь, добути собі щось ◆ Як, діду, їздилось до столиці?.. Виїздив щось? Михайло Стельмах 3. привчити коня до їзди, ходити в упряжі або під сідлом; об'їздити ◆ ви́їздити рисака Синоніми[ред.] 1. об'їздити, об'їхати, обколесити, обколесувати, облітати, обкрутити, обміряти, обмрірити 2. об'їжджати Споріднені слова[ред.] • дієприкметники: 2. виїжджений • іменники: 1. виїждження; 2. виїжджування • дієслова: 2. виїжджувати, об'їздити Значення[ред.] 1. їхати, відправлятися звідки-небудь, за межі чогось, кудись ◆ Сідлай коня вороного, Та й виїжджай з двору мого. Павло Чубинський ◆ І коли з подвір'я замкувиїздив загін кінноти, гетьман стояв біля вікна і тихо та весело сміявся. Іван Ле, «Наливайко» 1. залишати своє місце проживання, переселяючись в інше ◆ Наш дядько Микита виїздив на поселення кудись аж на Зелений Клин. Степан Васильченко 2. їхати, відправлятися куди-небудь з якоюсь метою ◆ — Перша партія робітничої молоді виїздить сьогодні.. на жнива. Василь Кучер, «Чорноморці» ◆ Сапігавиїздив часто заготовляти дрова в Диканські ліси. Олесь Гончар 2. їдучи, з'являтися де-небудь, у якомусь місці. ◆ Біля воріт казарми знялась безладна стрілянина. В цей час валка із зброєю виїздила вже на Полтавську вулицю. Андрій Головко 3. їдучи, підніматися куди-небудь, на щось. ◆ Воли виїхали на гору. Нечуй-Левицький 4. на кому, на чому, перен., розм. перекладати на кого-небудь свої обов'язки. ◆ На роботі він намагається виїхати на плечах товаришів. Олесь Донченко

ТЛУМАЧ

ВИЇЗДИТИ

Онлайн словник українських рим

їздити в'їздити від'їздити

гніздити доїздити з'їздити

заїздити наїздити од'їздити

під'їздити переїздити поїздити

подоїздити позаїздити понаїздити

попереїздити поприїздити приїздити

пригвоздити проїздити пробороздити

Іноземні словники

Російсько-українські словники

Взбира́ться, взобра́ться (на лестницу, гору, дерево и т. п.) – бра́тися, видира́тися, ви́дертися, здира́тися, зде́ртися, видря́пуватися, ви́дряпатися, пну́тися, п’я́сти́ся, ви́пнутися, спина́тися, сп’я́сти́ся, вила́зити, ви́лізти, зла́зити, злі́зти.

• В. на лошадь – вила́зити (сов. ви́лізти), сіда́ти (сі́сти), з[в]сіда́ти (з[в]сі́сти) на коня́. [Му́сів уся́кий шля́хтич, хто зся́де на ко́ня, у ві́йсько виїзди́ти (Куліш)]. Вз’езжа́ть, вз’е́хать куда, на что – виїзди́ти, (сов.) ви́їхати, наїзди́ти, (сов.) наї́хати, з’ї́хати. [Виїзди́ли на круту́ го́ру, і ко́ні ду́же потоми́лися. Виїздючи́ на гре́блю, з’ї́хали на каміню́ку і оберну́лися]. Выбыва́ть, вы́быть – вибува́ти, ви́бути, вихо́дити, ви́йти, виїзди́ти, ви́їхати. Выезжа́ть, вы́ехать – виїзди́ти, виїзджа́ти, ви́їхати, від’їзди́ти, від’їзджа́ти, від’ї́хати, (двигаться с места) вируша́ти, ви́рушити, ру́шити.

• Выезжа́ть на гору, припрягая лошадей, волов – бичува́тися, ви́бичуватися. [Ми раз-у-раз бичу́ємося, ї́дучи на цю го́ру (Поділля)]. Из’е́здить – з’ї́здити, ви́їздити, об’ї́здити що. [З’ї́здили ми По́льщу і всю Украї́ну (Шевч.)].

• -ться – з’ї́здитися. [Був кінь та з’ї́здився (Номис)].

• Из’е́зженный – з’ї́жджений, об’ї́жджений, ви́їжджений.

• -ный конь – заї́жджений кінь. Исколеси́ть – ви́їздити, об’ї́здити, з’ї́здити, переї́здити що.

• -ться (о колесе, шине) – з’ї́здитися. [Не ті́льки що, але́ й залі́зо з’ї́здиться (Номис)]. Искре́щивать, искрести́ть – 1) (херить) викре́слювати, ви́креслити, покре́сли́ти, похрести́ти (все); 2) (исходить или из’ездить что) сов. ви́ходити, сходи́ти, ви́їздити или з’ї́здити, ви́літати или обліта́ти що; см. Исходи́ть, Из’е́здить. Искрещё́нный – покре́слений, похре́щений; ви́ходжений, схо́джений, з’ї́жджений, ви́літаний, облі́таний. Мя́ться – 1) (стр. и возвр з.) – а) м’я́тися, м’я́шку́ритися; бга́тися, жу́жмитися, га́рбатися, жма́катися, жмакува́тися; міси́тися; (только стр. з.) бу́ти м’я́тим и т. п.; б) м’я́тися, те́ртися; ме́рвитися; м’я́тися, вимина́тися; ключкува́тися; (только стр. з.) бу́ти м’я́тим, те́ртим и т. п. Срв. Мять 1 и 2; [Згорни́ простира́дло як слід, неха́й не га́рбається (Звин.)]; 2) (не решаться, медлить) м’я́тися, му́ля[и]тися, (диал.) мо́на[я]тися, мику́литися, (фамил.) шандру́ те́рти. [Грицька́ порива́ло й собі́ спусти́тися санча́тами, проте він м’я́вся (Васильч.). Кажи́, не му́ляйся! (Звягельщ.). Мики́та до́вго чого́сь му́лився і не хоті́в проти но́чи виїзди́ти (Основа 1861). Я тобі́ давно́ сказа́в зроби́ти, а ти все мо́наєшся (Полт.). Як ти до́вго мо́няєшся! (Борз.). Усі́ боя́ться, мику́ляться, чи йти, чи ні (Г. Барв.). Як почне́ шандру́ те́рти, по́ки пове́рнеться, по́ки зро́бить (Яворн.)]. Набе́гивать, набе́гать (рысака) – виї́жджувати, ви́їздити (рисака́).

I. Наезжа́ть, нае́здить –

1) (лошадь) виїжджа́ти и виї́жджувати, ви́їздити коня́, принату́рювати, принату́рити коня́ до їзди́, (о мног.) повиї́жджувати, попринату́рювати. жа́ть, -дить гончих – принату́рювати, принату́рити гончакі́в до (в)ло́вів (полюва́ння);

2) (дорогу) натира́ти, нате́рти, утира́ти, уте́рти, протира́ти, проте́рти, (преимущ. колёсной повозкой) нако́чувати, накоти́ти, (о мног.) понатира́ти, понако́чувати и т. п. [Сюдо́ю вози́ли де́рево з лі́су, – до́бре вте́рли доро́гу (Брацлавщ.). Проте́рли шлях мужи́цькі са́ни (Франко)];

3) (выручать ездой) наїжджа́ти и наїзди́ти, наї́здити, ви́їздити що. [Я його́ в борг вожу́: карбо́ванців на п’ять наї́здить та й запла́тить одра́зу (Київщ.). Які́ на́ші заробі́тки візни́цькі: трьох карбо́ванців за день не ви́їздиш! (Богодухівщ.)];

4) (ездить много) наї́жджувати, наї́здити, ви́їздити; (изв. время) прої́жджувати, прої́здити, пої́здити, попої́здити, ви́їздити. • Кто много ездит, много -дит – хто бага́то ї́здить, бага́то наї́здить (ви́їздить).

Нае́зженный –

1) ви́їжджений, прина́турений, повиї́жджуваний, попринату́рюваний до їзди́, уї́жджений, їжджа́лий; 2) нате́ртий, у[про]те́ртий, нако́чений, понати́раний, понако́чуваний и т. п., (только о колёсном пути) би́тий. [Са́нна доро́га уже́ нако́чена, слизька́ (Черняв.)]; 3) наї́жджений, ви́їжджений; 4) наї́жджений, ви́їжджений; прої́жджений, (по)пої́жджений. -ться – 1) виїжджа́тися, бу́ти виї́жджуваним, ви́їждженим, повиї́жджуваним и т. п.; 2) натира́тися, нате́ртися, понатира́тися; бу́ти нати́раним, нате́ртим, понати́раним и т. п.; 3) наїжджа́тися и наїзди́тися, бу́ти наї́жджуваним, наї́ждженим, ви́їждженим; 4) наї́жджуватися, бу́ти наї́ждженим и т. п.; 5) (вдоволь, сов.), см. отдельно Нае́здиться.

Ната́ривать и Наторя́ть, натори́ть –

1) (дорогу) наторо́вувати, торува́ти, наторува́ти, (накатывать) нако́чувати, накоти́ти, (полозьями) натира́ти, нате́рти, (о мног.) понаторо́вувати, понако́чувати, понатира́ти що; 2) (приучать) призвича́ювати, призвича́їти, принату́рювати, принату́рити, привча́ти, привчи́ти, зуча́ти, зучи́ти, нала́мувати, налама́ти и нало́млювати, наломи́ти кого́ до чого. • -ри́ть рысака – ви́їздити рисака́. Наторё́нный – 1) наторо́ваний, нако́чений, нате́ртий, понаторо́вуваний и т. п.; 2) призвича́єний, принату́рений, при́вчений, зу́чений, нала́маний и нало́млений. -ться – 1) наторо́вуватися, торува́тися, наторува́тися, понаторо́вуватися; бу́ти наторо́вуваним, торо́ваним, наторо́ваним, понаторо́вуваним и т. п.; 2) призвича́юватися, призвича́їтися; бу́ти призвича́юваним, призвича́єним и т. п. до чо́го; (навастриваться) нала́муватися, налама́тися и нало́млюватися, наломи́тися до чо́го, (вульг., сов.) насоба́читися в чо́му и на що, (набивать руку) набива́ти (нала́мувати, нало́млювати, нава́жувати), наби́ти (налама́ти, наломи́ти, нава́жити) ру́ку до чо́го; срв. Натере́ть.

Об’е́зживать и об’езжа́ть, об’е́здить –

1) об’їзди́ти, об’ї́здити, ви́їздити, з’ї́здити. [Об’ї́здив усі́х ро́дичів, поряту́нку проха́в – не порятува́в ніхто́. Ви́їздив я на своє́му віку́ чима́ло по сві́ту (Квітка). З’ї́здив з ним бага́то чужи́х краї́в, ба́чив бага́то сві́та (Мирн.)]; 2) -ать лошадь – виїжджа́ти, ви́їздити коня́, принату́рювати, принату́рити коня́ до їзди́. [Сиди́ть мале́ циганя́, коня́ виїжджа́є (Рудан.)]. • Невы́езженный (о лошади) – неїзджа́лий, не́ук, неу́кий (-кого). [Ко́ничок неу́кий ви́рве мі ся з ру́ки. Нія́кий кінь-не́ук не ски́не його́ з се́бе]. • Об’е́зженный (о лошади) – їжджа́лий, уї́жджений, принату́рений до їзди́. [Уї́жджена коня́ка везе́ не зупиня́ючись]. Околеси́ть – об’ї́хати, об’ї́здити, ви́їздити скрізь що и по чо́му. Перее́здить (всюду) – ви́їздити, об’ї́здити. [Ви́їздили По́льщу і всю Украї́ну, а не ба́чили тако́ї, як ця Катери́на (Шевч.)]. Понае́здить (лошадь) – об’ї́здити, ви́їздити тро́хи (коня́). Пооб’е́здить (лошадь) – ви́їздити, об’ї́здити (тро́хи) коня́, (во множ.) повиїжджа́ти, пооб’їжджа́ти (ко́ней).

Прое́зживать и Проезжа́ть, прое́здить –

1) (лошадей) проїжджа́ти и -ї́жджувати, прої́здити (ко́ні). [Хо́че Палі́й прої́здити коня́ свого́ (Драг.)]; 2) (деньги) витра́чувати, ви́тратити на по́дорожі (їзду́) (гро́ші), прої́здити (гро́ші); 3) (дорогу) проїжджа́ти, прої́здити, протира́ти, проте́рти, уїжджа́ти, уї́здити, уторо́вувати, уторува́ти доро́гу (шлях). [Гладки́й проте́рли шлях мужи́цькі са́ні (Франко)]; 4) (известное время) прої́жджувати, прої́здити, ви́їздити. [Прої́здив ці́лий день]. -ться – 1) (о лошадях) прої́жджуватися и -джа́тися, бу́ти прої́ждженим; 2) (истратиться) прої́здитися, витра́чуватися, ви́тратитися (з гро́шей) ї́здячи, на їзду́ (на по́дорожі).

Словари и энциклопедии на Академике

виїздити Перевод виїздити I [ви/йіздиетие] -йіжджу, -йіздиеш; нак. -йіз'д', -йіз'д'теи, док. (побувати скрізь) II [виейізди/тие] -йіжджу/, -йізди/ш, -йіздиемо/, -йіздиете/; нак. -зди/, -з'д'і/т', недок. (відправлятися кудись)


«Орфоепічний словник української мови»

виїжджати виїжджати дієслово недоконаного виду

Ілюстрації

Виїздити.jpg [1] Виїздити1.jpg [2]

Цікаві факти

English-Ukrainian DICTIONARY

Ми виявили наступні англійська слів і переклади "виїжджати": українська англійська 1. виїжджати depart

2. виїжджати leave

3. виїжджати manage

4. виїжджати move


[3]

Чи має право державний службовець виїздити за кордон?

«"Оповідання (збірка)" автора Шолом-Алейхем»

А врaнці - знову "гут моєн", знову пaхкaє люлькою, всміхaється і знову їсть, бере чaрчину, дaє мені чaрочку - отaк кількa днів поспіль, aж поки нaстaв день, коли мaшини щaсливо пройшли, і йому требa було виїздити.